Рішення № 95040758, 22.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/21059/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Євробудгруп»доГоловного управління Держпраці у Запорізькій областіпровизнання незаконним та скасування припису в частині, визнання недійсною постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Євробудгруп» (далі по тексту - позивач, ТОВ «БК «Євробудгруп») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати припис в частині порушення частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, винесений ГУ Держпраці у Запорізькій області № ЗП 1877/650/АВ/П;

- визнати недійсною постанову від 25 жовтня 2018 року за № ЗП1877/650/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу, винесену Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на протиправність висновків відповідача, викладених в акті № ЗП 1877/650/АВ від 05 жовтня 2018 року, а відтак і про безпідставність оскаржуваних у цьому провадженні рішень. Зокрема, позивач наголошує на тому, що з фізичними особами, які надавали послуги підприємству дійсно було укладено цивільно-правові договори, які за формою та змістом не суперечать вимогам чинного законодавства, і підстав для визначення взаємовідносин з такими особами як трудові - правові підстави відсутні.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих на підстави висновків за результатами проведеного інспекційного відвідування інспектором праці, яким виявлено в укладених позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 цивільно-правових договорах ознаки трудових відносин. За твердженням відповідача, він діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх висновків, а проведене інспекційне відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року позовна заява залишена без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Також 18 грудня 2018 року судом постановлена ухвала про відмову у задоволені заяви ТОВ «БК «Євробудгруп» про забезпечення адміністративного позову.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надані додаткові документи у справі, у зв`язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

За результатами розгляду клопотання позивача 25 квітня 2019 року судом постановлена ухвала, якою заява позивача про забезпечення позову задоволена частково, позов забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 25 жовтня 2018 року № ЗП1877/650/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу на ТОВ «БК «Євробудгруп» штрафу в розмірі 670140,00 грн до ухвалення рішення в адміністративній справі №640/21059/18. В задоволені решти вимог заяви - відмовлено.

Матеріали адміністративної справи також містять неодноразові звернення позивача про прискорення розгляду справи у зв`язку з її великим значенням для відновлення порушених прав позивача.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.

Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області «Про проведення інспекційного відвідування» №1546 від 24 вересня 2018 року за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації отриманої із Департаменту інфраструктури та благоустрою ЗМР №10794-08 від 13 вересня 2018 року наказано начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів організувати здійснення інспекційного відвідування, в тому числі і ТОВ «БК «Євробудгруп» з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін до 29 жовтня 2018 року.

На підставі вказаного наказу головним державним інспекторам видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) - інспекційного відвідування №822 від 26 вересня 2018 року.

За наслідками проведення інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю інспекторами праці ОСОБА_7 , ОСОБА_8 05 жовтня 2018 року складено акт №ЗП1877/650/АВ, в якому зазначено, що у присутності заступника директора з юридичних питань ОСОБА_9 у період з 28 вересня 2018 року по 05 жовтня 2018 року проведено інспекційне відвідування ТОВ «БК «Євробудгруп» та встановлено порушення, зокрема, частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме, виявлено 6 працівників.

Деталізуючи опис виявленого порушення інспектори вказують, що під час проведення інспекційного відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин встановлено, що 6 осіб було допущено до роботи без укладення трудового договору, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виконували роботу з охорони промислової бази, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6 . Таким чином зазначеним працівникам визначено робоче місце, що передбачено статтею 29 КЗпП України. Інспектори вказують на те, що охорона території - це процес праці, який передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві, що передбачено статтею 21 КЗпП України. Ця професія передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327 (зі змінами); «охоронець» - код професії за КП - 5169. В дорученнях Замовника не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаними і дія його припиняється, фактично виконавці підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку (стаття 57, 142, 159 КЗпП України), уповноваженому представнику замовника, на працівників покладено матеріальну відповідальність та наявні ознаки строкового трудового договору (пункт 2 частини першої статті 23 КЗпП України), оскільки укладені на визначений термін.

Директором ТОВ «БК «Євробудгруп» затверджено штатні розписи на липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, у яких присутня посада «сторож». За наявності даної посади у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначеному у ньому робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір.

Охоронна діяльність належить до ліцензованих (частина перша статті 1, частина перша статті 5 Закону України «Про охоронну діяльність» від 22 березня року 2012 №4616-VI). Тому послуги охорони на підставі договорів цивільно-правового характеру може надавати лише підприємець, який має відповідну ліцензію.

Крім того сторони несуть майнову матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань за цією угодою відповідно до чинного законодавства, що свідчить про покладення на працівників матеріальної відповідальності, як на особу, що пов`язана трудовими обов`язками, як це передбачено статтею 130 КЗпП України та притаманне трудовим відносинам.

Примірник акта отримано заступником директора з юридичних питань 05 жовтня 2018 року в подальшому директором підприємства із зауваженнями 08 жовтня 2018 року, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі акта.

09 жовтня 2018 року директором ТОВ «БК «Євробудгруп» надано зауваження до акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП1877/650/НД від 05 жовтня 2018 року в частині порушення частини 1 та частини третьої статті 24 КЗпП України стосовно допущення 6 осіб до роботи без укладення трудового договору не відповідає дійсності, враховуючи, що між компанією та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договори підряду де умовами договору передбачено підписання актів виконаних робіт.

Також позивачем зазначено, що наведеним фізичним особам не було надано робочого місця з забезпеченням матеріально-технічною базою, вони не підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку, та не мали обов`язку бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години. Крім того ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а момент заключення договорів та на дату подання зауважень працевлаштовані на іншому підприємстві, в підтвердження чого надано копії трудових книжок.

Інформація щодо наслідків розгляду вказаних зауважень у суду відсутня.

В подальшому в жовтні 2018 року інспектором праці ОСОБА_7 видано директору підприємства припис про усунення виявлених порушень №ЗП1877/650/АВ/П (повна дата у приписі не наведена), в якому зазначено про зобов`язання останнього усунути виявлені порушення у строк до 12 листопада 2018 року, примірник якого отримано директором підприємства 16 жовтня 2018 року, про що свідчить його підпис у відповідній графі припису.

Постановою першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В. №ЗП1877/650/АВ/П/ТД-1ФС від 25 жовтня 2018 року за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 05 жовтня 2018 року № ЗП1877/650/АВ щодо порушень ТОВ «БК «Євробудгруп» вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України на ТОВ «БК «Євробудгруп» накладено штраф у розмірі 670140,00 грн.

Не погоджуючись із приписом і постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон України від 05.04.2007 № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, яка була чинною на момент проведення інспекційного відвідування (надалі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Положення пункту 3 Порядку №509 свідчить про те, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта повинна прийняти рішення саме щодо розгляду справи про накладення штрафу, а не розглянути таку справу, тому твердження позивача щодо порушення строків розгляду справи про накладення штрафу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Приписами пункту 8 Порядку №590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Тобто, відповідач, як територіальний орган Держпраці вправі здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про працю шляхом проведення інспекційних відвідувань та, у разі виявлення порушень - накладати відповідні стягнення (штрафи).

Як зазначалося, у ході проведеного інспекційного відвідування позивача, посадовими особами відповідача встановлено допуск працівників до роботи без оформлення трудових відносин, що позивач заперечив, вказавши, що із фізичними особами були укладені саме цивільно-правові договорим на виконання визначених робіт.

Таким чином, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та відповідними фізичними особами.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині 1 статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

В той же час, загальне визначення цивільно-правового договору, який може укладатись у формі договору підряду наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Аналіз наведених норм діючого законодавства дозволяє суду дійти висновку про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

На підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що 16 червня 2018 року між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір підряду №ТД-146, відповідно до якого замовник доручає виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт 16 червня 2018 року - 30 червня 2018 року (пункт 2 договору).

Згідно пункту 3 договору вартість виконаних робіт становить 141,60 грн. Додатком №1 до договору підряду - протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Актом здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-146 від 16 червня 2018 року, роботи з охорони промислової бази виконано, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

Як свідчить зміст трудової книжки ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року по теперішній час працює охоронцем у філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто».

01 серпня 2018 року між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір підряду №ТД-156, відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року (пункт 2 договору).

У відповідності до пункту 3 договору вартість виконаних робіт становить 4391,50 грн. Додатком №1 до договору підряду №ТД-156 від 01 серпня 2018 року, а саме протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Актом здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-156 від 01 серпня 2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи виконано роботи з охорони промислової бази, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

При цьому, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 з 15 грудня 2017 року по теперішній час працює охоронцем в філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто», що підтверджується наданою суду копією трудової книжки.

Також, 01 серпня 2018 року між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір підряду №ТД-155, відповідно до умов якого замовник доручає, виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року (пункт 2 договору).

Згідно пункту 3 договору вартість виконаних робіт становить 3163,70 грн. Додатком №1 до договору підряду №ТД-155 від 01 серпня 2018 року - протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Актом здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-155 від 01 серпня 2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи виконано роботи з охорони промислової бази, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

ОСОБА_5 з 01 квітня 2017 року по теперішній час працює охоронцем у філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто», що підтверджується копією трудової книжки на іншому підприємстві.

Між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_4 (виконавець) 01 серпня 2018 року укладено договір підряду №ТД-154, за умовами якого замовник доручає виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт: 01 серпня 2018 року - 31 серпня 2018 року (пункт 2 договору).

Пунктом 3 договору вартість виконаних робіт визначена у розмірі 3494,50 грн. У Додатку №1 до договору підряду №ТД-154 від 01 серпня 2018 року - протоколі угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Згідно акта здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-154 від 01 серпня 2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи виконано роботи з охорони промислової бази, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

Разом з тим, відповідно до трудової книжки, ОСОБА_4 з 01 травня 2018 року по теперішній час працює охоронцем у філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто».

01 серпня 2018 року між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір підряду №ТД-153, згідно якого замовник доручає виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт 01 серпня 2018 року - 31 серпня 2018 року (пункт 2 договору).

Пунктом 3 договору встановлено, що вартість виконаних робіт становить 5666,40 грн. Додатком №1 до договору - протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Актом здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-153 від 01 серпня 2018 року виконано роботи з охорони промислової бази, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, ОСОБА_6 з 01 квітня 2017 року по теперішній час працює охоронцем у філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто».

Між ТОВ «БК «Євробудгруп» в особі директора ОСОБА_10 (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) 01 серпня 2018 року укладено договір підряду №ТД-152, за умовами якого замовник доручає виконавцю виконувати роботи з охорони промислової території (пункт 1 договору). Термін виконання робіт: 01 серпня 2018 року - 31 серпня 2018 року (пункт 2 договору).

Згідно пункту 3 договору вартість виконаних робіт становить 3636,00 грн. Додатком №1 до договору підряду - протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт визначено, що сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на виконання роботи.

Відповідно до акта здачі-приймання виконаних робіт за договором підряду №ТД-152 від 01 серпня 2018 року виконано роботи з охорони промислової бази, взаємні претензії відсутні, розрахунок здійснено відповідно до умов договору.

ОСОБА_1 згідно копії трудової книжки з 07 серпня 2017 року по теперішній час працює охоронцем у філії Акціонерного товариства «Рубіж Авто».

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Зі змісту цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, копії яких наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що предметами останніх є послуги роботи з надання послуг в частині з охорони промислової бази.

Водночас, суд зазначає, що зі змісту цивільно-правових угод вбачається, що кінцевим результатом наданих виконавцем робіт (послуг) є саме робота з охорони промислової бази, що вказує на відсутність трудових відносини між позивачем та вищевказаними особами. Вказані цивільно-правові угоди також свідчать про те, що оплата за надані послуги виконується після підписання сторонами акта наданих послуг, що не характерно для заробітної плати. Також, умовами вказаних договорів передбачено, що виконавці не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, та самі організовують свою діяльність та виконують її на власний ризик, а тому посилання відповідача, як на підтвердження наявності між позивачем та фізичними особами трудових відносин, відомості на виплату готівки №67 за червень 2018 року не є беззаперечним доказом того, що між позивачем та фізичними особами виникли саме трудові відносини, а не цивільно-правові.

Оскільки основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату, суд вважає, що зазначені вище цивільно-правові договори були спрямовані на кінцевий результат, зокрема, за цими договорами кінцевим результатом було надання послуг з охорони промислової бази, що дозволяє дійти висновку про відсутність підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку та про наявність підстав вважати виконання роботи на власний ризик, що, в свою чергу, свідчить про те, що вказані обставини характеризують цивільно-правові (договірні) відносини та не були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним саме для трудових функцій.

Таким чином, наявні у справі докази, свідчать про недоведеність факту виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору, що спростовує твердження відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про працю, зокрема частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, що свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства в частині накладення штрафу на позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не підтверджено достатніми та належними доказами факт порушення позивачем вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України та не доведено правомірність його рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 11814,10 грн за звернення до адміністративного суду з позовом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Євробудгруп» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Запорізькій області № ЗП 1877/650/АВ/П в частині порушення частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

3. Визнати недійсною постанову від 25 жовтня 2018 року за № ЗП1877/650/АВ/П/ТД-1ФС про накладення штрафу, винесену Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Євробудгруп» (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 7, офіс 26/1, код ЄДРПОУ 40112982) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, місто Запоріжжя, вулиця Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39794214) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 11814 (одинадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 10 коп.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська