Рішення № 95040618, 19.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року м. Київ № 640/11052/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовом до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1 Київської міської ради ОСОБА_2 провизначення протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач або КМР або Київрада), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Київської міської ради (Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування № 08/281-1438 к, протокол № 25/87 від 27.11.2018 - 30.11.2018) про розгляд проекту рішення про приватизацію земельної ділянки (№ ПР - 16706, справа П-9715) громадянину ОСОБА_1 , яким було повернуто проект рішення Київської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 » разом з матеріалами кадастрової справи П-9715 та листом ОСОБА_2 від 27.11.2018 вх. № 08/Х-5272 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- зобов`язати КМР передати земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:518:0050 у приватну власність ОСОБА_1 .

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він відповідно до рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року у цивільній справі № 760/18957/16-ц є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Також право власності на даний житловий будинок підтверджується Витягом № 84458177 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію якого разом з рішенням суду було подано позивачем. У 2017 році позивач вирішив оформити (приватизувати) земельну ділянку під будинком, загальною площею 0.10 гектара для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з чим звернувся з відповідним клопотанням до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент). Після того Департаментом було розроблено відповідну технічну документацію, ділянці присвоєно кадастровий номер (який був зареєстрований в Державному земельному кадастрі) та підготовлено проект рішення про приватизацію земельної ділянки. Отже були здійсненні усі необхідні дії щодо подальшої реалізації права власності позивача на землю. Однак, 27.11.2018 рішенням Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) повернуто проект рішення про приватизацію земельної ділянки. Позивач наполягає, що єдиною підставою відмови було те, що до відповідної комісії надійшов лист від гр. ОСОБА_2 від 27.11.2018 (вх. № 08/Х-5272) щодо заперечень до проекту рішення, оскільки на зазначену земельну ділянку є ще інші спадкоємці. Однак, після смерті спадкодавця єдиним власником будинку в порядку спадкування за законом судом було визнано позивача. Рішення суду вступило в законну силу. Тож, навіть взявши до уваги подану заяву, у відповідача не було правових підстав відмовляти позивачу у приватизації земельної ділянки. Згідно з частинами 10 та 11 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тож відповідач своїм рішенням порушив законне право позивача на оформлення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (письмове провадження). Залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

11.07.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копій матеріалів кадастрової справи П-9715. Також позивачем надіслано заяву, в якій він підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити повністю, справу просить розглядати за його відсутністю.

24.07.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона визнає право власності позивача на даний будинок, не заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу за її відсутності.

22.07.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на наступне. Протоколом постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування повернуто проект рішення Київської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » разом з матеріалами кадастрової справи П-9715 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки до вищезазначеної комісії надійшов лист від ОСОБА_2 від 27.11.18 № 08/Х-5272, в якому остання заперечує щодо проекту рішення, оскільки на зазначену земельну ділянку існують ще й інші спадкоємці. Як вже зазначалось, в прохальні частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати рішення Київської міської ради № 08/281-143 к, протокол № 25/87 від 27.11.18 - 30.11.18 незаконним в частині повернення проекту рішення КМР «Про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та зобов`язати Київську міську раду передати земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:518:0050 у приватну власність ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що рішення постійної комісії, яке оформлене протоколом від 27.11.18 - 30.11.18 № 25/87 не носить імперативний або зобов`язальний характер, крім того позивач не позбавлений можливості звернутися з листом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зі спростуваннями (доказами) щодо листа від ОСОБА_2 від 27.11.18 № 08/Х-5272, а також з проханням щоб Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) повторно направив проект рішення Київської міської ради «про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» до Київської міської ради на розгляд у встановленому законом порядку.

Таким чином, жодних рішень Київська міська рада як суб`єкт владних повноважень щодо відмови у приватизації земельної ділянки гр. ОСОБА_1 не приймала, а тим самим права та інтереси позивача в межах ст. 120 ЗК України не порушено.

Проте, в даному випадку постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування не є суб`єктом владних повноважень та не є окремою юридичною особою. Так, згідно п.п. 1,4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» постійні комісії ради є органами ради, що обраються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Відповідно до п. 10 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідач зазначає, що згідно з частинами 4, 5 ст. 11 Регламенту Київської міської ради постійні комісії Київради за дорученням Київради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Київраді та виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) органів, а також з питань, віднесених до відання Київради, вивчають діяльність виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд Київради або виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Із вищезазначеного вбачається, що постійно діючі комісії є органами, що входять до складу КМР, підконтрольні та підзвітні їй, до повноважень яких входить, зокрема, підготовка висновків та рекомендацій щодо питань, які віднесенні до їх відома. Враховуючи вищезазначене, протокол постійної комісії не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, а тому не може вважатися актом індивідуальної дії у розумінні ст. 19 КАС України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 24.01.2018 у справі № 1323/6889/12.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 25/87 Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі також - постійна комісія) від 27.11.2018-30.11.2018, постійною комісією було вирішено повернути проект рішення Київської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » разом з матеріалами кадастрової справи П-9715 та листом гр. ОСОБА_2 від 27.11.2018 вх. № 08/Х-5272 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підставою прийняття даного рішення був лист від гр. ОСОБА_2 від 27.11.2018 вх. № 08/Х-5272, в якому було сказано, що на зазначену земельну ділянку є ще інші спадкоємці. Однак відповідно до Витягу № 84458177 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2016 року у цивільній справі № 760/18957/16-ц є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно з частинами 1-2 статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено наступне: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно з частинами 10-11 ст. 118 земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради, їх заступники.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

З наведеного вище вбачається, що постійно діючі при відповідній місцевій раді комісії не є самостійними суб`єктами владних повноважень, оскільки утворюються і діють в межах компетенції відповідної ради в числі депутатів, що входять до її складу. Відповідно, позивачем було вірно визначено в якості відповідача у справі саме Київську міську раду, хоча фактично ним оскаржується рішення саме її Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом № 25/87 від 27.11.2018-30.11.2018.

Рішенням Київської міської ради від 19 червня 2014 року № 9/9 затверджено Положення про постійні комісії Київської міської ради, яким Постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування наділено повноваженнями вивчати, попередньо розглядати, брати участь у підготовці та готувати проекти рішень Київської міської ради, надавати висновки та рекомендації з питань, зокрема, володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (включаючи питання передачі земельних ділянок у власність чи користування, приватизації земельних ділянок).

Згідно з статтею 10 вказаного Положення, за результатами розгляду питань порядку денного комісія готує і ухвалює рекомендації, висновки і інші рішення, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов`язків - заступником голови або секретарем постійної комісії.

З огляду на наведене, суд не може погодитись з доводами відповідача про те, що оскаржуване рішення має рекомендаційний характер, а тому не може порушувати прав позивача.

Так, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість підготовки постійними комісіями рад висновків і рекомендацій, але не винесення рішень.

Проте, у спірних правовідносинах має місце прийняття саме рішення, яке містить імперативні приписи, що не узгоджується з ч. 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

В даному випадку наведена вище стаття 10 Положення про постійні комісії Київської міської ради, в частині можливості прийняття постійною комісією інших рішень, не підлягає застосуванню в силу вимог ч. 3 статті 7 КАС України через його невідповідність в цій частині вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, суд наголошує, що прийняте рішення стосується прав та інтересів позивача з огляду на те, що воно прийняте в процедурі вирішення питання про приватизацію визначеної ним земельної ділянки, а тому таке рішення впливає як на результат вирішення такого питання, так і на строки його вирішення.

Вказані обставини обумовлюють право позивача на оскарження зазначеного рішення, оскільки воно стосується його прав та інтересів.

Наведена правові позиція узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, наведеною, зокрема, у його постанові від 17 грудня 2018 року по справі № 583/1212/16-а, яке є обов`язковою для врахування в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що має місце невідповідність дій постійної комісії вимогам п. 1 ч. 2 статті 2 КАС України стосовно необхідності діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України.

Відповідно, заявлена позивачем перша (основна) позовна вимога підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформленого протоколом № 25/87 від 27.11.2018-30.11.2018, в частині повернення проекту рішення Київської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » разом з матеріалами кадастрової справи П-9715 та листом гр. ОСОБА_2 від 27.11.2018 вх. № 08/Х-5272 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В частині похідної позовної вимоги щодо зобов`язання Київської міської ради передати земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:518:0050 у приватну власність ОСОБА_1 , то суд вважає її передчасною, оскільки, згідно встановлених судом обставин, наразі питання приватизації позивачем відповідної земельної ділянки перебуває на етапі отримання висновку або рекомендації саме Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, які, у відповідності до наведених вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передують прийняттю Київською міською радою відповідного рішення з цього питання. Відтак, у визначений позивачем спосіб така вимога задоволена бути не може.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Підстави для вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням позову у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформленого протоколом № 25/87 від 27.11.2018-30.11.2018, в частині, що викладена пунктом 18.5.9. - повернення проекту рішення Київської міської ради «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » разом з матеріалами кадастрової справи П-9715 та листом гр. ОСОБА_2 від 27.11.2018 вх. № 08/Х-5272 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у повному обсязі пункту 18.5.9.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко