Ухвала суду № 95040567, 19.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 лютого 2021 року м. Київ№ 640/24971/19Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., здійснюючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії ,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо необ`єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік;

- зобов`язати Міністерство оборони України скласти на позивача об`єктивну скорочену оцінну картку військовослужбовця за 2018 рік;

- зобов`язати Міністерство оборони України публічного вибачення перед позивачем за необ`єктивне складання скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік;

- стягнути з Міністерства оборони України моральні та матеріальні збитки у сумі 2 млн 378 тис 766 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

10.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду з даним позовом.

Досліджуючи подане відповідачем клопотання, судом було встановлено, що позивач ще в квітні місяці 2019 року був обізнаний про порушення його прав та інтересів, а саме складання скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, яка на його переконання є необ`єктивною.

У зв`язку з встановленими обставинами, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України.

На виконання вимог ухвали суду від 05.01.2021 позивачем було надано пояснення з приводу строків звернення до суду, в яких, зокрема, зазначено, що 01.12.2018 позивачеві була показна (а недоведена під підпис) складена на нього скорочена оцінна картка військовослужбовця, яка на той час була підписана тільки начальником Кадрового центру Збройних Сил України, висновку, рекомендацій, дати та підпису прямого начальника не було. Надалі позивачем наведено обставини щодо його перебування на лікарняному в зв`язку з погіршенням стану здоров`я та в подальшому також зазначено, що 16 квітня 2019 року він отримав лист-відповідь за №321/2370 разом із завіреною копією оцінної картки на нього та зауважено, що надіслана оцінна картка була без рішення особи, яка повинна була затвердити скорочену оцінну картку.

За таких обставин, позивач вважає, що оскільки станом на 01.12.2018 оцінна картка не була підписана прямим начальником, а 16 квітня 2019 року вона була надіслана без рішення особи, яка повинна була затвердити скорочену оцінну картку, то позивач до 12 червня 2019 року (коли його було виключено зі списків особового складу) так і не було ознайомлено з оцінною карткою.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Установлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, відповідно після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, позивач оскаржує дії Міністерства оборони України щодо необ`єктивного складання на позивача скороченої оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, у позовній заяві та в додаткових поясненнях позивач неодноразово вказує, що дізнався про наявність оцінної картки 01.12.2018, а потім ще 19 квітня 2019 року вона була надіслана йому листом.

Суд наголошує, що зауваження позивача стосовно оформлення оцінної картки чи порядку його ознайомлення з такою карткою не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки про наявність самої оцінної картки, яка стала підставою для звернення до суду позивачеві стало відомо ще 01.12.2018, а в квітні 2019 року він власне отримав листом таку картку.

Тобто, вказані обставини беззаперечно свідчать про часові проміжки, в межах яких позивачеві стало відомо про наявність оцінної картки, яка і стала підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання протиправними дій відповідача по складанню такої картки та зобов`язанню відповідача скласти нову оцінну картку на ОСОБА_1 , тобто, в даному випадку, відповідність чи невідповідність оформлення оцінної картки інструкціям та методичним рекомендаціям не спростовують обізнаності позивача ще 01.12.2018 та повторно в квітні 2019 року про вчинення відповідачем дій, які є предметом даного позову.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що з грудня 2019 року позивачеві було достовірно відомо про існування оцінної картки військовослужбовця за 2018 рік, яка на його думку є необ`єктивною.

До суду ж з даним позовом позивач звернувся лише 16.12.2019 року.

Суд акцентує увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а матеріалами справи підтверджено обізнаність позивача про існування спірного рішення з грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 183, 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Міністерства оборони України про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.