Рішення № 95040333, 09.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року м. Київ № 640/20235/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДСНС України у м. Києві, як органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, під час позапланової перевірки суб`єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено факт наявності порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в акті № 724, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 24.10.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що відповідно до листів №12 від 17.09.2019 та №13 від 09.10.2019 ФОП ОСОБА_1 усунув порушення, зазначені в Акті та Приписі, а також зазначає, що позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, неминучість настання таких наслідків та не усунуті на момент розгляду справи, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, від позивача надійшов відповідь на відзив, в якому вказує, що порушення, наведені в Акті не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Відповідачем не усунені порушення правил пожежної безпеки, які у своїй сукупності перешкоджають успішній евакуації людей та ускладнюють оперативну ліквідацію пожежно-рятувальними підрозділами надзвичайної ситуації, а також створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщенні відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві» (далі - Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 № 507), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 за №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3, доручення Прем`єр міністра України від 17.08.2019 №27938/0/1-19 та доручення ДСНС України від 19.08.2019 №02-11860/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 30 серпня 2019 року № 714 "Про проведення позапланових перевірок " (далі по тексту - Наказ № 714).

Згідно Наказу № 714 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 03.09.2019 по 04.09.2019 провести планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1 ), ІПН: НОМЕР_1 , який проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 714, видано посвідчення від 02.09.2019 № НОМЕР_2 на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 02.09.2019 НОМЕР_2 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряю чого, копію якого отримав ФОП ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № НОМЕР_2.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ФОП ОСОБА_1 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Порядков ий номерВимоги законодавст ва, які було порушеноОпис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавстваРизик настання негативних наслідків1.розділ II, п.10. ППБУдля працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) відсутня інструкція, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежіпожежа2.розділ II, п. 16, 20. ППБУдопускаються до роботи особи, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпекипожежа3.розділ II, п. 22. п. 21., ППБУреконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт будівель та приміщень здійснена без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (влаштовано приміщення сауни, змінено планувальні рішення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки, в об`ємі сходових клітин влаштовано складські, підсобні приміщення, в котеджній будівлі влаштовано під дерев`яною сходовою клітиною приміщення з пультами системи протипожежного захисту). Здійснено нове будівництво будівель підсобного призначення та для тимчасового проживання людей без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку та з порушеннями які знижують рівень пожежної безпеки готельного комплексупожежа4.Р.ІП,п.1.15., ППБУна в`їздах (виїздах) на територію готельного комплексу відсутня схема території, з вказанням розміщення будівель, пірсів, підїздів пожежних автомобілів до нихпожежа5.п.1.6.,гл.1, p. ІУППБУз`єднання жил проводів в приміщеннях здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачівПожежа6.п. 2.26., гл. 2, p. IV, ППБУлінії живлення до побутових кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лініїПожежа7.Р. Ш.п.1.4., п. 1.16. р. II, п. 22. ППБУпротипожежні відстані між будинками, спорудами використовуються для стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових споруд підсобного призначенняпожежа8.Р. ІІІдіЛ.З., p. II, п. 22. ППБУавтомобільні проїзди до будівель та природного вододжерела не утримуються вільними та допущено зменшено ширини проїздів для пожежних автомобілів, в порушення ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»пожежа9.розділ V п. 2.1., підпункт 5 ППБУбіля природного вододжерела не забезпечено майданчик розміром 12 х 12 м. для встановлення пожежних автомоблів і забирання води в будь-якої пори рокупожежа10.розділ III, п.п. 2.5., 2.6., 2.23; розділ II, п. 22. ППБУу будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Не проведено обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних та металевих елементів інших конструкцій будинків (несучі, ненесучі стіни та перегородки, колони, сходи, сходові марші тощо), в порушення п. 5.3., табл.1 ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».пожежа11.розділ III, п.2.23., розділ II, п. 22. ППБУвікна, що розміщені до 8 м. по вертикалі та/або до 4 м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогестійкості менше ніж ЕЗО, в порушення вимог п. 7.3.20 ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»пожежа12.Р.ІІІ,п.2.27. p. II, п. 22. ППБУДвері на шляхах евакуації коридору готелю відчиняються проти виходу з будівель (приміщень).Запасний евакуаційний вихід влаштовано через приміщення конферец-залу.пожежа13.Р. III, п. 2.33.ППБУне визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів).пожежа14.Р.ІІІ,п.2.37 ППБУДопускається захаращувати шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріаламипожежа15.P. IV п.1.18 ППБУв приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами).пожежа16.розділ IV, п.1.20. ППБУне проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщеннях котеджної будівліпожежа17.розділ IV, п.1.21. ППБУНе підтверджено наявність або проведення перевірки захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.пожежа18.P. V, п. 1.2., п. 2.2., p. І п.4 ППБУБудівлі не обладнано системами внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежними кран-комплектами)пожежа19.P. Vn.3.17. ППБУтехнічне обслуговування вогнегасників не проведено відповідно до вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25. "Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677пожежа20.сг. 57 п.2, 5 КЦЗУдопускається використання котеджної будівлі, сауни, новозбудованих підсобних будівель без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.пожежа21.P. II, п.4. ППБУДля кожного приміщення об`єкту відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки, які повинні бути затверджені керівником.пожежа22.розділ V п. 1.1., 1.4. ППБУНа об`єкті не ведеться журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ. Несправності СПЗ, які приходять на приймально-контрольний прилад не усуваються негайно.пожежа23.п. 1.8 p. IV ППБУдопускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі.пожежа24.P. Ill п. 2.23, 2.37., p. II п. 22. ППБУНа перепадах висот шляхів евакуації (зовнішні сходи типу СЗ) виконано менше 3 східців, в порушення п. 7.3.8 ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».пожежі25.P. 11 п.5 ППБУНе проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людейпожежі26.розділ III п. 2.32. ППБУНе всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітленняпожежі27.розділ III п. 2.28. ППБУНе надані результати іспитів зразків ковроліну прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) (порушення: п. 9.14. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»)пожежі28.розділ III п. 2.31. ППБУШляхи евакуації (коридори тощо) не забезпечені евакуаційним освітленням (порушення: п. 7.1.10. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», п.п. 9.7.1., 9.7.5. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»)пожежі29.P. IV п. 1Л2.ППБУНе надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями та горючим оздобленням стін.пожежіЗО.P. IV п. 1.17.ППБУВ житлових кімнатах розетки, вимикачі тощо встановлено на горючих основах.пожежі31.P. VI п. 5.1, p. І п.4 ППБУВ житлових кімнатах відсутні плани евакуації людей із зазначенням даного номера, евакуаційних виходів, місць розміщення вогнегасників. Наявні плани евакуації не відкориговані відповідно до вимог нормативно- правових актів. 32.розділ V п. 1.1., п. 1.2. ППБУПриміщення будівлі не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання (житлові кімнати готелю, підсобні приміщення, пральня) (порушення: додаток А, таб. А.І., ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», п.п. 9.22. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»). Не здійснено заміну систем протипожежного захисту, термін експлуатації яких перевищує 10 років з моменту їх прийняття в експлуатацію та параметри устаткування і обладнання яких не відповідає вимогам чинних нормативних документів та інших нормативних документів, порушення вимог додатку Ж п. п. Ж.6.4, 6.3 ДБН В.2.5-56:2014пожежі33.розділ V п. 1.1., п. 1.2. ППБУПриміщення, будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу, в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»пожежі34.Р. П п. 3, p. І п. 4., p. VIII п. 2.,4. ППБУУ приміщенні, де встановлено приймально-контрольний прилад відсутня картка або план пожежогасіння, узгоджений з місцевим органом ДСНС в порушення п. 9.22.6. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».пожежі35.P. Vn.n.1.1., 1.4. ППБУУправління системами протипожежного захисту не всіх будівель передбачено з приміщення пожежного поста з цілодобовим чергуванням персоналу в порушення п. 5.9. ДБН В.2.5-56:2014.пожежі36.розділ V п.п.1.1., 1.4. ППБУНа об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих сповіщувачів існуючої автоматичної пожежної сигналізації відповідно до п.п 7.2.20., 7.2.22. ДБН В.2.5-56:2014.пожежі37.розділ VI п.5.6. ППБУЧерговий персонал, а також мешканці готелю не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (порушення: п. 9.24. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»пожежі38.Р. VI п.12.3. ППБУУ верхній зоні парильного відділення не встановлені датчики температури, зблоковані з пристроєм (терморегулятором), який відключає електроенергію від електронагрівачів у разі підвищення температури до 110 °Спожежі39.розділ VI п.12.2. ППБУСауну не обладнано сухотрубом, підключеним до внутрішнього водопроводу, ручний пуск яких можна здійснювати від пристроїв встановлених за межами парильного відділення.пожежі40.Р. Іп.12.1., р. III п.2.23 ППБУСауна розміщується у цокольному поверсі, що забороняється та не влаштовано другий евакуаційний вихід назовні.пожежі41.Стаття 9 ЗУ№ 2245 -III, КЦЗУне проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки.надзвичайн а ситуація42.ст. 20, ч. 1., п. 3 КЦЗУне розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії.Надзвичайн а ситуація43.ст. 20, ч. 1., п. 8 КЦЗУне проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.Надзвичайн а ситуаціяЗа результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 04.09.2019 № 724.

Примірник Акту № 724 від 04.09.2019 отримано головним інженером та відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті ОСОБА_2, про що зроблено відмітку.

Вважаючи, що перелічені порушення, які зазначені в Акті № 724, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, з метою застосувати заходи реагування до відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулюються Кодексом цивільного захисту України. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V№ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон № 877-V).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, серед повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі у тексті - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі у тексті - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно пункту 2 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 1052 ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 року № 507), ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Як встановлено судом, відповідно до частин першої та другої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першою статті 70 КЦЗ України, серед переліку підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС України в м. Києві як спеціально уповноваженого органу до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування, зокрема у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Разом з тим, суд розглянувши доводи відповідача, що усунення порушень, відповідно до яких відповідачем зазначається, що будівлю введено в експлуатацію у встановленому порядку - є Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, Дозвіл на початок роботи готельного комплексу ФОП ОСОБА_1 від Державного департаменту пожежної безпеки МНС України №33 від 17 вересня 2008 року.

Також, ФОП ОСОБА_1 уклав договір №119/2019 від 02.12.2019 р. про надання освітніх послуг, а саме проведення навчання з підвищення кваліфікації посадових осіб з питань цивільного захисту суб`єкта господарювання.

З огляду на наведене, недоліки, на які вказує позивач в Акті № 724 від 04.09.2019 р. проведеної перевірки 04 вересня 2019 року та Акті № 973 від 21.11.2019 p., позапланової перевірки проведеної 21.11.2019 р. які б могли бути критичними, та загрожували життю та здоров`ю людей - відсутні, а також щодо інших пояснень викладених у відзиві на позовну заяву, щодо усунення порушень, суд зазначає наступне.

На переконання суду поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18.

Крім того, суд розглянувши доводи відповідача, зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача у використанні приміщення та проведення господарської діяльності.

Формулювання: часткове усунення; початок усунення порушень; завершальний етап усунення порушень не є усуненням усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, а ті порушення які залишилися створюють загрозу життю та здоров`ю людей (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2018 по справі № 826/15460/17).

Відповідно до п. 26 ст. 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як уже зазначалось, під час проведення позивачем позапланової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та «Правил пожежної безпеки в Україні», про що складено акт та слугувало підставою для подання позову.

У контексті викладеного слід зауважити, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Повторно суд зауважує, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Судом встановлено, що позивачем було складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 04.09.2019 №724, який вручено 04.09.2019 відповідальному за пожежну безпеку на об`єкті ОСОБА_2 . Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 10.09.2019 №462, вручено 10.09.2019 відповідальному за пожежну безпеку на об`єкті ОСОБА_2 . В описі виявлених порушень вимог законодавства Акту встановлено факт наявності 43 порушень вимог законодавства та в приписі вказано 43 порушення, які необхідно усунути у строк 10.10.2019.

Після отримання Акту та Припису відповідач направив на адресу Деснянського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві заперечення та пояснення стосовно усунутих порушень (вх. №1136 від 17.10.2019).

ФОП ОСОБА_1 направив пояснення та заперечення стосовно пунктів Припису від 10.09.2019 №462, які викладені в Листі №12 від 17.09.2019 (вх №1136 від 17.09.2019).

За результатами проведення позапланової перевірки було складено акт перевірки від 21.11.2019 № 973 (далі - акт № 973, наявний у матеріалах справи та у Відповідача), в якому відображено наявність 22 порушень, які залишились не усунутими.

З наданих матеріалів справи судом вбачається, що відповідачем не надано доказів, які б свідчачи про усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідно до Акту № 724, наявність яких продовжує створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зауважує, що за приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Отже, виявлені порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки в будинках.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

За приписами частини 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Тобто, застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Проаналізувавши наведені положення законодавства та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ЄДРПОУ 38620155) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладенням печаток на вхідні двері.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур