
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
08 лютого 2021 року м. Київ № 640/2539/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у адміністративній справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про забезпечення позову приватного нотаріуса ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у якій останній просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову, якою:
- зупинити дію пунктів 4 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги».
- зобов`язати Міністерство юстиції України (01001,м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 0015622) та Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39787008 ) відновити доступ Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що дія оскаржуваного наказу відповідача фактично заподіює шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, оскільки до моменту вирішення спору по суті та набрання законної сили судовим рішенням, дію оскаржуваного наказу буде вичерпано.
Так, заявником зазначено, що навіть у разі задоволення позову порушене право позивача не буде поновленим, адже оскаржуваним наказом заблоковано доступ Заявнику до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наведене свідчить, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову при ймовірному задоволенні позову приватного нотаріуса ОСОБА_3 , заявнику необхідно буде докладати додаткових зусиль для стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями відповідача або вживати заходів щодо захисту своїх інтересів при можливому оскарженні її поведінки внаслідок не проведення державної реєстрації у зв`язку із блокуванням доступу до Реєстру.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, судом враховано наступне.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України
позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов`язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як наведено вище судом, на думку позивача, спірний наказ порушує право на працю, оскільки трудова діяльність приватних нотаріусів, безпосередньо пов`язана з доступом до єдиних та державних реєстрів, а тому, у випадку не зупинення дії вказаного наказу позивач буде позбавлена можливості здійснювати свою діяльність, що завдасть непоправної шкоди, в тому числі матеріального характеру.
Так, відповідно до свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_3 є приватним нотаріусом.
За визначенням частини першої статті 3 Закону України від 02.09.1993 N 3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон N 3425-XII) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
При цьому, частиною четвертою вказаної статті Закону N 3425-XII передбачено, що нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Таким чином, виконання функцій приватного нотаріуса є реалізацією людиною положень статті 43 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (цієї статтею охоплюється право на працю див. Справа Лекавічієне проти Литви, заява 48427/09 §36 від 27.06.2017) щодо права на працю, яка підлягає оплаті відповідно до положень Закону N 3425-XII.
Реалізація цього права надає можливість людині заробляти собі на життя, під час трудового життя більшість людей мають значні можливості для розвитку стосунків із зовнішнім світом (Матееску ( Mateescu ) проти Румунії, № 1944/10, § 20, 14.01.2014), позбавлення цього ж права створює перепони або взагалі унеможливлює людині себе утримувати.
У зв`язку з цим, при вирішенні питання щодо позбавлення особи права на працю, суб`єктом правозастосування, яким в даному випадку є відповідач, необхідно ретельно зважити обставини справи та прийняти збалансоване рішення, яке врахує будь-які несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів людини і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Позбавлення права на здійснення діяльності приватного нотаріуса переслідує ціль усунення від виконання обов`язків не кваліфікованої або недоброчесної особи. При цьому шкода від такої діяльності має бути належно обґрунтованою та переважати суспільний інтерес щодо здійсненні діяльності таким нотаріусом.
Судом встановлено, що наказом міністра юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги» частково задоволено скаргу ОСОБА_1 від 10.11.2020 року. Зокрема, скасовано рішення від 20.08.2020 № 53696246, 53694792, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною (далі - Позивач), анульовано їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Підставою для прийняття наказу стали висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 19.11.2020 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 10.11.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2020 за № С-32027.
Колегія у своєму висновку зазначила, що рішення від 20.08.2020 № 53696246, 53694792 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. прийнято з порушенням вимог ч. 5 ст. 3, п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 9 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих у Дніпропетровській області проведено з порушенням територіальності, а отже вони підлягають скасуванню, а доступ до Державного реєстру речових прав анулюванню.
Так, пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону N 3425-XII передбачено, що нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин, зокрема, у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Частиною десятою статті 10 Закону N 3425-XII встановлено, що порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 N 1904/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за N 925/19663, затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок N 1904/5).
Відповідно до пункту 2 Порядку 1904/5 подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.
Згідно з пунктом 3 Порядку 1904/5 подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити:
інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;
зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;
пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону N 3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов`язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Разом з тим, вбачається, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа № 640/2539/21 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 про:
1. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги», яким анульовано доступ Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
3. Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2539/20.
Таким чином, позивачем в судовому порядку оскаржено пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги», відповідно правова оцінка виявленим відповідачем порушень в діяльності позивача буде надана судом під час розгляду адміністративної справи № 640/2539/21.
За таких обставин, суд вважає, що реалізація оскаржуваного наказу не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності.
При цьому, суд враховує баланс інтересів сторін у справі та критерій "необхідності в демократичному суспільстві", з того, що оскаржуваний наказ впливає на конституційні та конвенційні гарантії позивача на працю.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходу забезпечення позову, шляхом зупинення дії пунктів 4 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги», позаяк не вжиття такого заходу призведе до ускладнення або неможливості поновлення порушених прав та інтересів позивача, у разі задоволення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову.
Щодо зобов`язання Міністерства юстиції України (01001,м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 0015622) та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39787008 ) відновити доступ Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.
Матеріали, додані ОСОБА_3 до заяви, не містять доказів блокування Державним підприємством "Національні інформаційні системи" доступу приватного нотаріуса до єдиних та державних реєстрів.
Поряд з цим, зупинення дії пунктів 4 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги» має мати наслідком автоматичне розблокування доступу до єдиних та державних реєстрів.
За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 0015622), треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,4 Ідентифікаційний код юридичної особи 39787008), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Зупинити дію пунктів 4 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05 січня 2021 року № 37/5 «Про задоволення скарги».
3. В іншій частині у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 09.02.2024.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Стягувач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 0015622).
Суддя І.А. Качур
Судове рішення № 95040328, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 08.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/2539/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: