Рішення № 95039751, 22.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року справа № 580/5889/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

21.12.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (18008, м.Київ, вул.Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684) (далі - відповідач-1), Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 08592201) (далі - відповідач-2) про:

визнання протиправними дій відповідача-1 щодо відмови у формі письмової відповіді, оформленої листом Головного управління МВС України в місті Києві від 04.12.2020 №1/1283-Пд, призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, у сумі 401400,00грн;

зобов`язання відповідача-2 повторно надіслати відповідачу-1 документи для призначення йому вказаної допомоги;

зобов`язання відповідача-1 прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 07.08.2019, відповідно до вказаної Постанови КМУ, у сумі 401400,00грн без вирахування раніше виплаченої суми та скерувати таке рішення до відповідача-2 для проведення виплати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу при повторному обстеженні 07.08.2019 встановлена друга група інвалідності у зв`язку з захворюваннями, пов`язаними з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідачі прийняли рішення щодо відмови у виплаті позивачу допомоги за відсутності правових підстав.

Ухвалою від 24.12.2020 суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також ухвалою суд встановив відповідачам строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали, для надання відзиву та пояснень на позовну заяву. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу сторони отримали 04.01.2021.

Суд долучив усі направлені сторонами докази до матеріалів справи.

19.01.2021 від відповідача-2 суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у адміністративній справі №580/574/20 направив до відповідача-1 для прийняття рішення висновок та матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, які повернуті з відмовою в такому призначенні. Додатково зазначив, що установлення позивачу ІІ групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності 2019 відбулося в період понад два роки від дати встановлення ІІІ групи інвалідності 2011 року, що суперечить умовам Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

20.01.2021 відповідач-1 надіслав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказував, що після первинного огляду МСЕК 15.06.2011 до повторного огляду 07.08.2019 пройшло більше двох років. Тому відсутні правові підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Додатково зазначив про дискреційні повноваження щодо прийняття рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Витягом із наказу Національної академії внутрішніх справ МВС України від 13.05.2001 №66 о/с позивача звільнено у відставку з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) за п.65 «а» (за віком).

Суд встановив, що позивач є пенсіонером з інвалідності (2 група, інвалідність армії) згідно з посвідченням від 04.09.2019 серії НОМЕР_2 .

05.06.2019 Черкаська обласна МСЕК №1 позивачу встановила II групу інвалідності безтерміново у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС (довідка від 07.08.2019 серії 12 ААБ №462089).

Із автоматизованої системи Черкаського окружного адміністративного суду «Діловодство» суд установив, що на розгляді вказаного суду знаходилася адміністративна справа №580/574/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві про:

визнання протиправним рішення відповідача, викладеного в листі від 24.09.2019 №1/1034-Пд, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності;

зобов`язання відповідача направити заяву позивача разом з доданими документами, а також із відповідним висновком до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві, викладене в листі від 24.09.2019 №1/1034-Пд, про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в м. Києві направити заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами, а також висновком щодо виплати грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.

06.10.2020 ГУМВС України в місті Києві склало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності на підставі п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Вказаний висновок з доданими позивачем документами направлений Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

За наслідками їх розгляду відповідач-1 листом від 06.10.2020 №1/1068-Нч повернув матеріали до відповідача-2. Повідомив, що прийняв рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги та не погодив відповідний висновок. Вказано, що за результатами опрацювання матеріалів виявлено їх невідповідність, зокрема не дотримано вимоги п.4 Порядку №850.

Із листа відповідача-1 від 04.12.2020 суд установив, що відповідач-2 на виконання вказаного вище судового рішення надіслав для прийняття рішення висновок та матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, які повернуті з відмовою в такому призначені. Відмова обгрунтована тим, що ІІ група інвалідності відбулася в період понад два роки від встановлення ІІІ групи інвалідності, що суперечить Порядку.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом до суду.

Суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII), що діяв на час отримання позивачем травми, що спричинила втрату працездатності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи,- в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.

Згідно з пунктом 1 Порядку №850 (є чинним станом на час вирішення спору) він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до п.2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є встановлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи).

Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу, витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Для вирішення спору суд врахував правовий висновок Верховного Суду (далі - ВС) у подібній категорії справ щодо призначення одноразової грошової допомоги, викладену у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій.

Проаналізувавши викладені норми Порядку №850 ВС у вказаному рішенні зазначив.

Після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, лист відповідача-1 від 04.12.2020 №і/1283-Пд за наслідками розгляду документів позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги за змістом та формою не може вважатись «рішенням про відмову» у розумінні вищевикладених норм.

Суд звернув увагу, що у вказаному листі відсутнє детальне обгрунтування підстав стверджуваної невідповідності опрацьованих матеріалів пункту 4 Порядку №850. Відповідач-1 не виконав пункт 9 Порядку № 850 та не зазначив підстави відмови, передбачені п. 14 Порядку № 850. Отже, такі дії не є обгрунтованими та мотивованими.

Згідно з п.4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Тобто зазначена норма не наділяє відповідача-1 правом повернути матеріали та затвердити висновок про відмову у призначенні допомоги. Натомість зобов`язує врахувати раніше виплачені суми коштів з такої допомоги.

Крім того, не доведено наявності згаданого у листі затвердженого висновку про відмову позивачу у призначенні допомоги.

Отже, відповідач-1, не прийнявши за результатом розгляду отриманих документів (у тому числі висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги) жодного з рішень та повернувши зазначеним листом матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, діяв всупереч вимогам ст.23 Закону №565-XII та п.9 Порядку № 850.

Згідно з п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Наявності вказаних обставин суду не доведено.

Згідно з правовою позицією ВС у постанові від 13.02.2018 в справі №808/1866/16 Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Спірні обставини свідчать, що матеріали за заявою позивача з висновком відповідача-2 не розглядалися за їх змістом і відповідач-1 допустив порушення вказаних вище вимог нормативно-правових актів, видавши необгрунтований жодним конкретним доводом лист.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Оскільки у заявлених спірних правовідносинах відповідач-1 висновку про відмову не прийняв, натомість не погодив висновок відповідача-2 щодо призначення вказаної допомоги, та не доведено наявності передбачених пунктом 14 Порядку №850 обставин для відмови у її призначенні, суд дійшов висновку, що він допустив щодо позивача протиправні дії щодо відмови в призначенні та виплаті допомоги. Отже, доводи позивача в цій частині обгрунтовані та наявні підстави для зобов`язання відповідача-2 повторно надіслати відповідачу-1 матеріали позивача для прийняття рішення про призначення та виплату відповідної допомоги чи відмову у призначенні та виплаті такої допомоги, а відповідача-2 за їх наслідком прийняти у порядку, визначеному чинним законодавством, рішення з урахуванням мотивів цього рішення суду.

Зважаючи на відсутність доказів щодо призначеного позивачу після первісного встановлення йому інвалідності розміру допомоги, відсутність доказів прийняття відповідачем-1 акту владно-розпорядчого характеру, та порушення відповідачем-1 процедури розгляду матеріалів позивача, прийняття ним необгрунтованого рішення, позовна вимога зобов`язати його призначити та виплатити вказаного позивачем розміру допомоги не підлягає задоволенню з огляду на необхідність дотримання відповідачами у спірних правовідносинах вимог п.4 Порядку №850.

Способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зобов`язати відповідача-2 повторно надіслати документи для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги, а відповідача-1 повторно розглянути і прийняти рішення за результатами розгляду вказаних документів відповідно до Порядку №850, є обгрунтованими та забезпечать повний і ефективний захист порушеного права позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та доказів понесення судових витрат суду не надав, відсутні підстави для їх розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (18008, м.Київ, вул.Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684) у формі письмової відповіді, оформленої листом Головного управління МВС України в місті Києві від 04.12.2020 №1/1283-Пд, щодо відмови призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 08592201) повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України (18008, м.Київ, вул.Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684) документи для призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (18008, м.Київ, вул.Богомольця, буд.10; код ЄДРПОУ 00032684) після отримання документів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), повторно їх розглянути та прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, або відмову у призначенні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 22.02.2021.