
Справа № 560/1887/21
УХВАЛА
22 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву приватного підприємства "Подоляночка" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Подоляночка" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить:
1. Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних N 19329004/31731047 від 15.09.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної N 27 від 03.08.2020 року, рішення N 1907591/31731047 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Хмельницькій області від 08.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України № 52025/31731047/2 від 24.09.2020 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 03.08.2020 року.
2. Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, Київська обл., м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ПП «Подоляночка» (місцезнаходження: 31530, Хмельницька область, Летичівський район, с. Ставниця, вул. Щорса, буд. 7., код ЄДРПОУ 31731047) податкову накладну № 27 від 03.08.2020 року, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію та врахувати подану ПП «Подоляночка» таблицю даних платника податку на додану вартість.
Крім того, подало клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Предметом спору є, зокрема, визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08 вересня 2020 року. При цьому, до суду позивач звернувся лише у лютому 2021 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Позивач не надав відповідної заяви та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Разом з тим, вказує, що керівник позивача тривалий час контактував з хворими на COVID-19 (виконував вимоги щодо самоізоляції у період карантинних обмежень), а позивач був фактично був позбавлений можливості у встановлений ст.122 КАС України строк звернутися до суду.
Проте, на підтвердження вказаних обставин не надано жодних доказів.
Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі -ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку
Суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання у розумінні статті 102 ПК України, яким встановлюється право та строк оскарження рішень про визначення грошових зобов`язань, а відтак на оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної не поширюються правила статті 102 ПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №440/3000/19, вказано, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд не відходив.
Отже, з урахуванням наведеного, строк оскарження рішення про зупинення реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності її оскарження у адміністративному порядку становить шість місяців у відповідності до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом майнового характеру, ставка судового збору за який становить 2270,00 грн.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Позивач не відноситься до осіб, визначених частиною 1 статті 8 та статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до пункту 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.08.2020 та доказів наявності поважних причин його пропуску; подання доказів сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву приватного підприємства "Подоляночка", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяГ.В. Лабань
Судове рішення № 95039538, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/1887/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: