Ухвала суду № 95037804, 22.02.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/172/21

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

22 лютого 2021 року смт. Брусилів

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 45 997 гривень 83 копійки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 15116 гривень 40 копійок ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення на його користь з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" заборгованості по заробітній платі в розмірі 45 997 гривень 83 копійки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 15116 гривень 40 копійок.

До матеріалів заяви долучено довідку видану Хомутецьким комунальним підприємством "Джерельце", якою розраховано суму заборгованості боржника перед заявником з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 45997,83 грн. Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 14.11.2020 року по 17.02.2021 року здійснено заявником самостійно в розмірі 15116 гривень 40 копійок.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Наказне провадження – один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощеність, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма; на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; відсутність стадійності цивільного процесу; судовий наказ видається за відсутності сторін, та документарна – видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

Частиною 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно із ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).

Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу врегульований ст.ст. 165, 167 цього Кодексу, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України якої визначено, що суддя, встановивши, що заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу, відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з абз.1 п.8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Тобто, для належного розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку слід керуватися безспірно підтвердженими сумами середньоденного заробітку заявника, і такі дані мають бути надані роботодавцем на підставі належних первинних документів та складових заробітної плати.

Згідно ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) затверджена Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, який затверджений постановою КМУ від 26 вересня 2001 № 1266.У довідці зазначається: місяці розрахункового періоду,кількість календарних (на вимогу Фонду соціального страхування України - робочих) днів у розрахунковому періоді, за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин,заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, сума страхових внесків та/або єдиного внеску, сплачена застрахованою особою, розмір єдиного внеску для відповідної категорії застрахованих осіб згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно матеріалів справи, заявник працював у Хомутецькому комунальному підприємстві "Джерельце" з 01.06.2018 по 13.11.2020 (а.с. 5). У наданій заявнику довідці роботодавцем зазначено лише заборгованість перед заявником по заробітній платі станом на 13.11.2020 – 45997, 83 гривень. Однак, у довідці відсутні усі складові, які необхідні при безспірному розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, зокрема, кількість відпрацьованих робочих днів у кожному місяці, складові нарахованого доходу тощо. Відповідно, без таких даних неможливо перевірити правильність розрахунку середньоденної заробітної плати та визначити суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, як цього вимагає законодавство, а отже заява в цій частині не є безспірною.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 р., роз`яснено, що до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відповідно п. 9 Постанови, наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Враховуючи те, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислено виключно самим заявником в сумі 15 116,40 гривень та складові вказаного розміру не підтверджені безспірними вихідними даними (середньоденний заробіток, графік роботи, розмір середньомісячної заробітної плати тощо), дана вимога не може вважатися безспірною, на відміну від фіксованої суми заборгованості по заробітінй платі.

Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

В ч. 3 ст. 156 ЦПК України вказано, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки суд не вбачає неможливості окремого розгляду вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відтак, у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Хомутецького КП "Джерельце" середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 15116 гривень 40 копійок – слід відмовити.

Відповідно до ст.163-165 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 в частині стягнення з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" на користь заявника середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 15116 гривень 40 копійок.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя П. В. Миколайчук