Рішення № 95037663, 18.02.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6042/20

2/215/875/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

за участю: секретаря - Кошмак А.С.,

представника відповідача - Тимченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі суду № 3 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідно до рішення від 03.02.2020 Дніпровського окружного адміністративного суду у справі №160/12016/19,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

30.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги А.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідно до рішення від 03.02.2020 Дніпровського окружного адміністративного суду у справі №160/12016/19, в якій просив стягнути за рахунок державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди бездіяльністю підлеглого Держави України в особі начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги А.В. в сумі 840800 грн.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 вказує, що він 19.04.2019 подав заяву за вх.№С-27 до начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області з заявою, яка не була розглянута відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». За захистом своїх прав він звернувся до суду, який визнав дії відповідача протиправними. Вважає, що протиправними діями відповідача його здоров`ю спричинено значну шкоду, тому що весь період намагання поновити його порушені права, його життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Незаконні дії відповідача завдали йому моральної шкоди, що проявилось в переживаннях пов`язаних з невиконанням рішення суду у передбачені законодавством строки, що підтверджується відсутністю на даний час рішення, постанови, тобто правових актів відповідача на заяву від 19.04.2019 за вх.№С-27.

Внаслідок того, що він не отримав у передбачені законодавством строки належного розгляду заяви від 19.04.2019 за вх.№С-27, він був змушений витрачати час для вирішення питань пов`язаних із захистом своїх прав, що порушило його звичний спосіб життя, внаслідок протиправних дій відповідача він переносить психологічний стрес, відчуває негативні емоції, моральні переживання та дискомфорт, втратив душевний спокій, порушився сон. Внаслідок протиправних дій відповідача він зазнав моральних втрат, які призвели до позбавлення його можливостей реалізації звичок та бажань, які він міг би реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв, звернень, скарг та позову, відвідувати інстанції відповідача всіх рівнів щоб добитися належного по закону розгляду заяви від 19.04.2019 за вх.№С-27, тому просить стягнути за рахунок державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди бездіяльністю Держави Україна в сумі 840800 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

12.02.2021 представник відповідача Державної казначейської служби України Дерновський М.Є. надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, та який підтримала в судовому засіданні 18.02.2021 представник відповідача Тимченко В.І . Вказує, що позивач не приводить жодних доказів причинного зв`язку між винесеним рішенням та моральними стражданнями. Також вважає, що позивачем не наведено обґрунтування розміру моральної шкоди. Проте з матеріалів позовної заяви, позивачем взагалі не було зазначено, що саме являється фактором нанесення шкоди. В позовній заяві міститься низка законів та судових рішень, котрі не пов`язані жодним чином з винесеним рішенням з приводу якого звертається позивач. Між подіями не існує жодного причинно-наслідкового зв`язку, між подією та степенем страждань позивача. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт заподіяння ОСОБА_1 моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду 15.01.2021 надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.

В судове засідання відповідач - начальник Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульга А.В. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Тимченко В.І. в судовому засіданні 18.02.2021 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , на підставах викладених у відзиві на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 10-00 год. 01.12.2020, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за вказаним позовом.

01.12.2020 справу знято з розгляду до 11-00 год. 23.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

23.12.2020 справу знято з розгляду до 10-00 год. 15.01.2021, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 15.01.2021 залучено Державну казначейську служба України у якості співвідповідача по вказаній справі, та відкладено розгляд справи на 10:00 год. 04.02.2021.

04.02.2021 справу знято з розгляду до 11-30 год. 18.02.2021, у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні (перебування судді в нарадчій кімнаті по справі №215/1012/19).

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою-запитом від 19.04.2019 вх. № С-27, в якій просив (далі мовою оригіналу): надати всі процесуальні рішення слідчого по кримінальному провадженню; розпорядженням, наказом забезпечити належне виконання службових обов`язків слідчого, копії яких надати йому; окремо повідомити про заходи виконання Ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від 17.04.19 справа №215\2058\18; надати вхідний номер у Тернівському відділенні поліції ҐУ НП Дніпропетровської області відповідно до якого отримано Ухвалу Тернівського райсуду м Кривого Рогу від 17.04.19 справа №215\2058\18; надати копію витягу з ЄРДР; зазначити відповідальну особу поліції яка відповідальна за виконання ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від 17.04.19 справа №215\2058\18; зазначити повноваження відповідно до зазначеного, з посиланням на законодавство; зазначити відповідальну особу прокуратури за досудове розслідування відповідно ухвали Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від 17.04.19 справа №215\2058\18 та надати процесуальні акти; надати копію звіту до «Приватбанку» та суму знятих кредитних коштів з вказівкою % для його погашення. При цьому, позивач зазначає, що відповідач не здійснив заходів, передбачених чинним законодавством, щодо розгляду його заяви-запиту та допустив бездіяльність, яка полягає у не дотриманні законної мети правового режиму при розгляді заяви (а.с. 3).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.020, по справі № 160/12016/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною - задоволено частково, визнано протиправною бездіяльності начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області, яка виразилась у відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.04.19 вх. С-27, зобов`язано начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 від 19.04.2019 за вх. № С-27, та надати відповідь у відповідності до норм встановлених законом. В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 4-6).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, ч.1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме: особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Фактично підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 1174 ЦК України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки зaподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Разом з тим, згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (пункт 9 вказаної Постанови).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (Постанова ВС від 13.05.2020 у справі №638/8636/17-ц).

Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (Постанова ВП ВС від 08.04.2020 у справі №180/1560/16-а).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020, по справі № 160/12016/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною - задоволено частково, визнано протиправною бездіяльності начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області, яка виразилась у відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.04.19 вх. С-27, зобов`язано начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 від 19.04.2019 за вх. № С-27, та надати відповідь у відповідності до норм встановлених законом. Однак, вказана обставина не може бути єдиною й безумовною підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки доведенню підлягають не лише факт порушення, але і факт завдання такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди.

Позивач належних та допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, також причинно-наслідкового зв`язку між, як вважає позивач, завданою йому моральної шкоди та допущеної з боку відповідача бездіяльністю, яка це спричинила, суду не надав. Крім того, позивачем не зазначено у чому саме полягає моральна шкода, а також не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи аналіз викладених норм права, також не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача, що на підставі статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі ст.56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1174, 1173 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідно до рішення від 03.02.2020 Дніпровського окружного адміністративного суду у справі №160/12016/19 - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено та підписано 22 лютого 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: начальник Тернівського відділення поліції ГУ НП Дніпропетровської області Шульга Анатолій Вікторович, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Бірюзова, 2.

Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Суддя: