Постанова № 95037082, 25.01.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/910/20

Провадження № 3/168/4/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області, у складі:

головуючий – суддя Назарук О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Таксюк О.С.

розглянувши матеріали справи, які надійшли з Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області, про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 218475 від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 листопада 2020 року о 21 год 45 хв. в с. Дубечне на автодорозі в напрямку хутір Мотузи – Дубечненський лісгосп Старовижівського р-ну Волинської області керував транспортним засобом (мотоциклом) марки «JIANSHE» д.н.з. « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager», в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просить суворо не карати, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, просив судове засідання проводити за його відсутності.

Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відповідно вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху було складено згідно даних пред`явленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого 14.04.1990.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги статті 6 Європейської конвенції з прав людини, та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що слід вирішити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 218475 від 27.11.2020, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведено в присутності двох свідків ОСОБА_2 , 1993р.н., жителя АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , 1984р.н., жителя АДРЕСА_3 , роздруківкою показників з спеціального технічного засобу – приладу "Drager Alcotest 6810" № ARSD-0498, відповідно до яких за результатом огляду ОСОБА_1 встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння 2,03% проміле, даними диску з відеофіксацією з нагрудної камери поліцейського, що надані суду поліцією.

В силу статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до статті 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 та частини 5 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пункту 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.

Суддею встановлено, що з дослідженого відеозапису із нагрудного реєстратора патрульного поліцейського вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу під його керуванням, що ним не заперечувалось.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №218475 від 27.11.2020 останньому роз`яснено про його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та нормами статті 268 КУпАП, що стверджується його підписом.

Згідно довідки Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області виданої на основі бази НАІС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 було видане посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.1990

Згідно довідки виданої Старовижівським ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 протягом одного року за статтею 130 КУпАП не притягувався.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду. ОСОБА_1 не заперечував, що час, місце складання протоколу, який розглядається судом відповідають записам зробленим поліцейським у протоколі.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у їх достовірності та допустимості, враховуючи конкретні обставини справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а Правил дорожнього руху «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, а тому, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Згідно частини 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується у подвійному розмірі штраф.

Відповідно до статті 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на підставі частини 7 статті 283 КУпАП слід стягнути судовий збір у сумі 454 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 283-285, 287 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф слід сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Волинська обл./Волинська обл. 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA698999980313040106000003504, код класифікації доходів бюджету 21081100.

В разі не сплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення стягнення, після набрання нею законної сили, а в разі оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. який слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Назарук