Ухвала суду № 95036983, 22.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1769/15-к

Провадження № 1-в/161/52/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 лютого 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Камінської К.О.

з участю секретаря судових засідань Агрипініної К.А.

прокурора Сушика Ю.В.

захисника Ковальова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку клопотання захисника Ковальова Сергія В`ячеславовича про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ

Захисник Ковальов С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити від відбування основного покарання ОСОБА_2 засудженого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 за ч.ч. 1, 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців із позбавленням права приймати складання іспитів і заліків у студентів вищих учбових закладів та бути науковим керівником при написанні студентами вищих учбових закладів дипломних робіт терміном на три роки, спеціальною конфіскацією в дохід держави коштів отриманих, внаслідок вчинення злочинів та конфіскацією усього належного йому майна в дохід держави, в частині відбування основного покарання , у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку .

Клопотання обгрунтоване тим, що ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.10.2015 вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 відносно ОСОБА_2 залишено без змін. Вказаний вирок в частині призначення додаткового покарання приведено до виконання.

В частині відбування покарання у виді позбавлення волі – ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13.01.2016 ОСОБА_1 звільнено на підставі ч.2 ст. 84 КК України на час хвороби.

Оскільки ч.3 ст. 368 КК України являється тяжким злочином, то відповідно до п.3 ч.1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин. Тобто строк давності виконання вироку за тяжкий злочин становить 5 років. З моменту набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 р. тобто після постановлення ухвали Апеляційного суду Волинської області від 02.10.2015 р. пройшло вже понад 5 років, що є підставою для звільнення від відбуття покарання.

Стверджує, що ОСОБА_2 не ухилявся від виконання вироку. Враховуючи наведене, сплинув визначений у Кримінальному кодексі України строк давності виконання вироку суду, що у свою чергу є підставою для звільнення останнього від відбування покарання.

У судовому захисник клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначивши, що у період з 06.11.2015 по 18.01.2016 року засуджений ОСОБА_1 знаходився у розшуку, що стверджується відповіддю із Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 р. у справі №161/1769/15-к ОСОБА_2 було засуджено за ч.ч.1,3 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі із позбавленням права приймати складання іспитів і заліків у студентів вищих учбових закладів та бути науковим керівником при написанні студентами вищих учбових закладів дипломних робіт терміном на три роки, спеціальною конфіскацією в дохід держави коштів отриманих, внаслідок вчинення злочинів та конфіскацією усього належного йому майна в дохід держави. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 02.10.2015 р. вказаний вирок в частині покарання залишено без змін. Вирок набрав законної сили 02.10.2015 року.

Ст. 539 КПК України передбачає, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.

Закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є юридичним фактом, з яким КК України пов`язує звільнення від відбування покарання засудженої особи.

Чинним Кримінальним кодексом України встановлюється три умови інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: закінчення зазначених у ст. 80 КК України строків; не ухилення засудженого від відбування покарання; не вчинення протягом встановлених ч.ч. 1 та 3 ст. 80 строків нового середньої тяжкості, тяжкого, або особливо тяжкого злочину. Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.

У поданому клопотанні захисник зазначає про те, що вирок не виконувався від незалежних від засудженого причин, оскільки останні й звільнений від відбування покарання у зв`язку із хворою ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13.01.2016, що унеможливило відбування призначеного йому покарання.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

В судовому засіданні встановлено, та підтверджується відповіддю № 1844/50/03-2021 від 19.02.2021 заступника начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області, що 06.11.2015 ОСОБА_1 був оголошений у розшук , а 18.01.2016 року ОРС № 82-15 від 06.11.2015 року була закрита.

За таких обставин, перебіг строків давності у даному кримінальному провадженні згідно ч.3 ст.80 КК України зупинений і не підлягає обрахуванню до настання однієї із обставин, визначеної законом: з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.

Враховуючи вищевикладене, посилання захисника на те, що строки давності виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 сплили є безпідставними, а відтак прохання про звільнення засудженого від відбування покарання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Ковальова Сергія В`ячеславовича про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_1 - відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7(семи) днів з моменту її проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Камінська