Рішення № 95036116, 22.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 р. Справа № 480/5427/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком, однак йому відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 25 років 4 місяці 23 дні. Так, до страхового стажу позивача відповідачем не зараховано періоди його роботи на території Російської Федерації з 07.07.2006 р. по 10.06.2007 р., з 12.11.2007 р. по 24.10.2008 р., з 03.12.2008 р. по 22.07.2009 р., з 17.08.2009 р. по 12.12.2009 р., з 05.02.2010 р. по 05.12.2011 р., з 13.12.2011 р. по 25.11.2013 р., з 02.12.2013 р. по 01.08.2014 р. та з 04.08.2014 р. по 15.07.2016 р. у ТОВ "Строймеханизація" та повідомлено, що відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. до страхового стажу з 01.01.2004 р. періоди роботи та врахування заробітної плати на території держав-учасниць СНД здійснюються за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць, на території яких провадилася трудова діяльність. Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що факт його зайнятості на підприємстві території Російської Федерації підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. Крім того, він був застрахованою особою та з його заробітної плати проводилися відрахування до Пенсійного фонду Росії. У зв`язку з цим відмова відповідача зарахувати до його страхового стажу спірні періоди роботи на території Російської Федерації та відмова призначити пенсію за віком є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком.

Листом від 01.07.2020 р. відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 25 років 4 місяці 23 дні. Також повідомив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи на території Російської Федерації з 07.07.2006 р. по 10.06.2007 р., з 12.11.2007 р. по 24.10.2008 р., з 03.12.2008 р. по 22.07.2009 р., з 17.08.2009 р. по 12.12.2009 р., з 05.02.2010 р. по 05.12.2011 р., з 13.12.2011 р. по 25.11.2013 р., з 02.12.2013 р. по 01.08.2014 р. та з 04.08.2014 р. по 15.07.2016 р. у ТОВ "Строймеханизація", оскільки відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. до страхового стажу з 01.01.2004 р. періоди роботи та врахування заробітної плати на території держав-учасниць СНД здійснюються за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць, на території яких провадилася трудова діяльність (а.с.4).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди роботи та призначити йому пенсію за віком необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Порядок та умови призначення пенсії за віком визначено в статті 12 Закону.

Так, право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У даному випадку станом на день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 60 років, його загальний трудовий стаж становить більше 25 років.

Листом від 01.07.2020 р. відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та запропоновано звернутися за призначенням пенсії після досягнення віку 63 років та за наявності страхового стажу з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. - від 20 до 30 років. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди роботи позивача у ТОВ "ВСО Строймеханізація" на території Російської Федерації протягом 2006-2016 років.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Усі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Дана Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, встановлені або які будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав.

Обчислення пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які враховуються в трудовий стаж.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі № 555/2250/16-а.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Так, за період роботи до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, страховий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

У даному випадку відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи у ТОВ "ВСО Строймеханізація" на території Російської Федерації протягом 2006-2016 років.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факт зайнятості позивача протягом 2006-2016 років у ТОВ "ВСО Строймеханізація" на території Російської Федерації підтверджується даними трудової книжки, довідкою ТОВ "ВСО Строймеханізація" від 15.07.2016 р. № 3, крім того, у спірний період позивач був застрахованою особою та з його заробітної плати проводилася відрахування до Пенсійного фонду Росії (а.с.11-15,16,17,18,19,20).

Таким чином, періоди роботи позивача на підприємстві на території Російської Федерації, що дає право на призначення пенсії за віком, підтверджені належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в призначенні йому даного виду пенсії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірні періоди роботи до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.07.2006 р. по 10.06.2007 р., з 12.11.2007 р. по 24.10.2008 р., з 03.12.2008 р. по 22.07.2009 р., з 17.08.2009 р. по 12.12.2009 р., з 05.02.2010 р. по 05.12.2011 р., з 13.12.2011 р. по 25.11.2013 р., з 02.12.2013 р. по 01.08.2014 р., з 04.08.2014 р. по 15.07.2016 р. на території Російської Федерації та призначити пенсію за віком на підставі поданої ним заяви від 23.06.2020 р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.24).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.07.2006 р. по 10.06.2007 р., з 12.11.2007 р. по 24.10.2008 р., з 03.12.2008 р. по 22.07.2009 р., з 17.08.2009 р. по 12.12.2009 р., з 05.02.2010 р. по 05.12.2011 р., з 13.12.2011 р. по 25.11.2013 р., з 02.12.2013 р. по 01.08.2014 р., з 04.08.2014 р. по 15.07.2016 р. на території Російської Федерації та призначити пенсію за віком на підставі поданої ним заяви від 23 червня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 1681,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах