Ухвала суду № 95036017, 17.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2021 року м. Рівне№460/8346/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Головного управління Національної поліції в Рівненській області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути заборгованість за предмети однострою, строк експлуатації яких не закінчився, в сумі 9186,98грн.

Ухвалою суду від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши фактичні обставини справи, суду необхідно вказати таке.

В силу вимог ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно з ч.5 ст.122 цього Кодексу для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, законодавець встановленими строками обмежує звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може, встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 9186,98грн.

За правилами положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 проходив державну службу в органах Національної поліції України.

13.07.2020 згідно з наказом ГУ НП в Рівненській області № 105 о/с позивача звільнено з поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Зі змісту даного наказу слідує, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 9186,98грн.

Таким чином, даний спір щодо відшкодування з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, та питань відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Правові висновки подібного характеру наведені у п.34 постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справа №360/917/19, де вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд враховує, що спори щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Таким чином, спір у цій справі належить до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначалося судом вище, відповідач звільнений зі служби в поліції 13.07.2020, а ознайомлений з наказом про звільнення 17.07.2020.

Отже, починаючи з вказаної дати, розпочався перебіг строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаних витрат у судовому порядку.

Натомість, Головне управління Національної поліції в Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з даним позовом лише 12.11.2020, тобто, з пропущенням встановленого місячного строку для звернення до суду.

Частиною 6 ст.161 цього Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч вимог ч.6 ст.161 КАС України, позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску - подано не було.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частини 4 статті 123 КАС України).

Таким чином, судом відповідно до ухвали від 17.11.2020 передчасно зроблено висновок про те, що за результатами перевірки матеріалів адміністративного позову, позовну заяву подано у строк, установлений законом.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина 13 статті 171 КАС України).

Оскільки після відкриття провадження у справі встановлено, що з наявних матеріалів у справі неможливо встановити поважність причин пропуску позивачем десятиденного строку звернення до суду чи їх відсутність, то суд дійшов висновку про постановляння ухвали про залишення заяви без руху та надання позивачу часу для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123 241, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Запропонувати Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.П. Зозуля