Ухвала суду № 95035853, 22.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/1182/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 2269 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 2269 Національної гвардії України , в якій просить стягнути з військової частини 2269 Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36205,00 грн як компенсацію за незабезпечене харчування у неробочі, вихідні та святкові дні.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно зі частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У позовній заяві позивач просить стягнути з військової частини 2269 Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36205,00 грн як компенсацію за незабезпечене харчування у неробочі, вихідні та святкові дні.

Як вбачається із доданого позивачем до позову наказу Командира військової частини 2269 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 14.07.2020 №150 майора ОСОБА_1 (У-032843), який здав справи і обов`язки за посадою командира 2-ї авіаційної ланки першої авіаційної ескадрильї на вертольотах та звільненого відповідно до підпункту "а" пункту два частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 22.06.2020 №118 о/с у запас у зв`язку із закінченням дії строку контракту без права носіння військової форми одягу, 14 липня 2020 року.

Відомості щодо здійснення грошової компенсації вартості харчування у неробочі, вихідні та святкові дні ОСОБА_1 у цьому наказі відсутні.

А тому, щонайменше з дати цього наказу позивач міг дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, зокрема щодо невиплати грошової компенсації вартості харчування у неробочі, вихідні та святкові дні.

Позовну заяву підписано та подано до суду 12.02.2020 (згідно поштового штемпеля на конверті), тобто з пропущенням місячного строку.

Суд звертає увагу, що позивач листом від 26.11.2020 звертався до відповідача з вимогою, зокрема, виплатити грошову компенсацію вартості харчування у неробочі, вихідні та святкові дні, в які він не забезпечувався харчуванням.

Листом від 28.12.2020 за вих№69/20-3997 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення такої компенсації.

Разом з тим, доказів того, коли саме ОСОБА_1 отримав лист Військової частини 2269 від 28.12.2020 за вих№69/20-3997, позивач у позовній заяві не зазначає та підтверджуючих доказів до суду не надає. Вищевикладене, у свою чергу не дає суду можливості встановити всі фактичні обставини справи.

Навіть якщо припускати, що позивач дізнався про вищезгаданий лист Військової частини 2269 28.12.2020, факт пропуску ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду є очевидним.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, визначений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та не надано суду заяву про його поновлення разом з доказами поважності причин пропуску такого строку.

Так, відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовної заявою про стягнення з військової частини 2269 Національної гвардії України Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36205,00 грн як компенсацію за незабезпечене харчування у неробочі, вихідні та святкові дні.

З огляду на викладене, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви докази сплати судового збору у розмірі, визначеному чинним законодавством.

Натомість в мотивувальній частині поданої позовної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що його звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 12, 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Позивачем не надано доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає позов до суду у справі, пов`язаній з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а тому посилання позивача на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" як підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними.

А відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Однак, позивачем доказів того, що він має статус учасника бойових дій, є постраждалим учасником Революції Гідності, Героєм України до позовної заяви не додано, а тому посилання позивача на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" як підставу звільнення від сплати судового збору суд також визнає безпідставними.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 2269 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку;

- документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн (за реквізитами: Номер рахунку - UA 588999980313101206084016712; Код за ЄДРПОУ – 37959255; Отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Шевяков