Рішення № 95035592, 22.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14486/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дії щодо складання акту перевірки№ 2899 від 23.07.2020 року та рішень № 457, № 458 від 28.07.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області по складанню акта перевірки характеристки продукції № 2899 від 23.07.2020 року та рішень № 457, № 458 від 28.07.2020 року про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів);

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління від Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу № 147 від 22.10.2020 року;

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу № 148 від 22.10.2020 року.

Ухвалою 22.12.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.07.2020 року відповідачем було здійснено захід перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої було складено акт перевірки характеристик продукції № 2899 від 23.07.2020 року та прийняті на підставі останнього оскаржувані рішення. Позивач вважає висновки акту перевірки та оскаржувані рішення прийняті на їх підставі протиправними та прийнятими без встановлення ланцюгу постачання продукції, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви та відзиву на позовну заяву, відповідно до акту перевірки № 29 від 29.01.2020 року у ТОВ «ДАВ ТРНАС ЛОГІСТІК» було виялвено продукцію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме: мережний фільтр Power Board №VG5-2-75; стабілізатор напруги мережевий фільтр PM1WB-RS - на табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам; стабілізатор напруги мережевий фільтр PM1WB-RS - відсутня інформація про найменування та контакту поштової адреси виробника та імпортера, що порушує вимоги п.п. 17, 24, 25, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 року№ 1077 та п.п. 12, 19, 20, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1067. При цьому, постачальником вищевказаної продукції є ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується видатковою накладною №48 від 10.12.2019 року.

Так, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.07.2020 року № 3370 та Направлення на проведення перевірки від 22.07.2020 року №3018 було проведено позапланову перевірку характеристик продукції за місцезнаходженням органу ринкового нагляду у ФОП ОСОБА_2 за ланцюгом постачання. За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 перевіряючими було складено Акт перевірки характеристик продукції від 23.07.2020 року № 2899 про виявлені порушення, а саме:

мережний фільтр Power Board №VG5-2-75 - на електрообладнанні або на його табличці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам; (що порушує вимоги п.п. 24, 25, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 року № 1077 та п.п. 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електронного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 року № 1067);

стабілізатор напруги мережевий фільтр PM1WB-RS - на електрообладнанні або на його таблиці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам; продукція не супроводжується інформацією про повне найменування та контактну поштову адресу виробника та імпортера. (Що порушує вимоги п.п. 17, 24, 25, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року№ 1077 та п.п. 12, 19, 20, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 року № 1067).

Вказаний акт № 2899 від 23.07.2020 року отримано позивачем 03.08.2020 року, про що свідчить підпис на повідомленні про отримання.

В подальшому, на підставі акту перевірки № 2899 від 23.07.2020 року, стосовно позивача прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 458 та № 457, якими ФОП ОСОБА_1 зобов`язано спільно з розповсюджувачами вжити заходи щодо усунення формальної невідповідності, надати технічну документацію та декларації до 30.09.2020 року.

У зв`язку з невиконанням та/або неповним виконанням рішень, про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо ФОП ОСОБА_1 було складено Протокол №61 від 14.10.2020р. про порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Так, за результатом розгляду справи було винесено Постанови № 147 та № 148 від 22.10.2020 року, якими до позивача за порушення п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 102000,00 грн., які були отримані позивачем 27.10.2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735-VІ).

За змістом абзацу третього статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до статті 5 Закону №2735-VІ основними принципи ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції; результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону №2735-VІ під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимогстатті 23-1цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Як передбачено частиною дванадцятою статті 23 цього Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Частина друга статті 1 Закону №2735-VІ для роз`яснення термінів, які вживаються у цьому Законі, кореспондує, зокрема, до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VIII) у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою. Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

У свою чергу, стаття 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закону №2736-VI) розкриває значення термінів: ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Такі терміни як «суб`єкти господарювання», «розповсюджувач» аналогічні тим, що наведені у Законі №124-VIII, або подібні за змістом як-от «виробник».

У свою чергу, надання на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг (стаття 1 Закону №124-VIII). Цей Закон містить і таке поняття як введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз. Подібні за змістом визначення містить стаття 1 Закону №2736-VI: введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.

Стаття 24 Закону №2735-VІ, яка визначає особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів, обумовлює можливість проведення планових перевірок характеристик - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланових перевірок (пункти 1 та 2 частини першої названої статті).

За умовами частини другої статті 24 Закону №2735-VІ під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Отже, з наведеного слідує, що органом ринкового нагляду застосовується обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами; суб`єкт господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, за свій рахунок приводить продукцію у відповідність встановленим вимогам; з цією метою суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання співпрацюють між собою. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується у разі прийняття рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами одночасно з прийняттям такого рішення на строк дії відповідного обмеження.

Частиною першою, п`ятою статті 33 Закону №2735-VI встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону №2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (частина десята статті 33 Закону №2735-VI).

Наявність у відповідача повноважень на прийняття таких рішень встановлена законом. Вимагати вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та усунути формальну невідповідність орган ринкового нагляду має від відповідного суб`єкта господарювання, якими у розумінні Закону №124-VIII та Закону №2736-VI є виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач.

За змістом положень частини дванадцятої статті 23 Закону №2735-VI орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), декларації про відповідність повинен визначити виробника продукції або особу, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Поряд з тим, частина сьома статті 33 Закону №2735-VI вимагає, щоб у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом ринкового нагляду було чітко вказано не лише конкретний вид заходу, а й пов`язані з ними дії, які особа (у даному випадку позивач) має вчинити, оскільки від цього залежить ефективність та результативність виконання таких рішень.

Згідно з частиною другою статті 34 цього Закону суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Як встановлено пунктами 7, 9 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року №1017 (далі Порядок №1071), перевірка стану виконання рішення проводиться також у разі неподання суб`єктом господарювання повідомлення про його виконання в установлений у рішенні строк. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду визначає ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Частиною четвертою, шостою статті 34 Закону №2735-VI визначено, що перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання.

Як передбачено частинами сьомою-восьмою статті 34 Закону №2735-VI, у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1071 під час вибору обмежувальних (корегувальних) заходів, яких за результатами перевірки необхідно вжити щодо відповідної продукції, орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини нерезультативності обмежувальних (корегувальних) заходів, яких було вжито щодо зазначеної продукції.

За змістом частини четвертої статті 29 цього Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

На підставі аналізу наведених норм можна дійти висновку, що орган ринкового нагляду під час проведення перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та рішення про усунення формальної невідповідності, які не були виконані, має обов`язок встановити причини невиконання та нерезультативності обмежувальних (корегувальних) заходів та після цього вирішити питання про внесення змін до прийнятих рішень чи про вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Стаття 44 Закону №2735-VI визначає відповідальність особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, розповсюджувача продукції.

Пунктами 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Згідно зі статтею 5 Закону №2735-VI застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу має відповідати принципу результативності та пропорційності відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону №2736-VI та інших встановлених вимог.

Звідси, позивач вважається особою, що ввела продукцію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме: мережний фільтр Power Board №VG5-2-75; стабілізатор напруги мережевий фільтр PM1WB-RS - на табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам; стабілізатор напруги мережевий фільтр PM1WB-RS.

Позивач зазначає, що у повідомленні про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яке 12.10.2020 року він направив відповідачу містилася інформація щодо ланцюгу постачання продукції та дій щодо повернення цієї продукції продавцю (постачальнику), а саме ОСОБА_3 , однак жодних доказів виконання вищевказаних обставин позивачем надано не було, в тому числі актів прийняття-передачі товару, тощо. При цьому, постачальником вищевказаної продукції є саме ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується видатковою накладною №48 від 10.12.2019 року, що свідчить про введення вищевказаного товару в обіг.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку субєкта владних повноважень.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними дії щодо складання акту перевірки№ 2899 від 23.07.2020 року та рішень № 457, № 458 від 28.07.2020 року, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2021 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.