Ухвала суду № 95035484, 22.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2257/21

УХВАЛА

22 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського Вадима Володимировича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії та прийняти рішення та стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського Вадима Володимировича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії та прийняти рішення та стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність в.о. керівника прокуратури Одеської області Веніславського В.В., яка полягає у зухвало - ганебному зволіканні своїми посадовими обов`язками які полягають в організації належної діяльність регіональної прокуратури,

Між тим, позивач не конкретизує, в чому полягає «організація належної діяльності регіональної прокуратури», оскільки дане поняття є обширним та включає у себе багато аспектів, при цьому у позовній заяві позивач посилається лише на не реєстрацію відповідачем його заяви, направленої на адресу електронної пошти.

Крім того, не зрозумілими з урахуванням вимог КАС України є і вимоги щодо "зобов`язання відповідача провести ретельне службове розслідування за фактом тривалого, зухвало - злочинного зволікання роботи з прийму та реєстрації звернень; за результатом проведення службового розслідування, з метою не припущення подібних правопорушень у подальшому, та на підставі що безкарність спонукає до нових, більш значних порушень, прийняти рішення про притягнення винних за подібне суттєве, тривале правопорушення до суворої дисциплінарної відповідальності".

Так, суд зазначає, що позивачем не зазначено які саме дії чи бездіяльність суб`єкту владних повноважень привели до порушення його прав, свобод, інтересів та в чому саме полягає дане порушення. Позивач не наводить жодного нормативного обґрунтування протиправності дії чи бездіяльності відповідача.

Крім того, суд зазначає, що статтею 306 КПК України визначено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Так, заяви доданої до позовної заяви вбачається, що позивач зазначає про злочинну бездіяльність відповідача під час "процесуального керівництва" слідством по справі, в який позивач є заявником.

Отже, суд вважає, що позивачу слід надати обґрунтування доцільності звернення до суду з вказаними позовними вимогами у адміністративного судочинства.

Крім того, позивач в якості відповідача зазначає виконуючого обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського Вадима Володимировича, але в прохальній частині зазначає відповідача як виконуючого обов`язки керівника прокуратури Одеської області ОСОБА_2 .

В порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не вказано ціну позову.

Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, з позовної заяви неможливо встановити коли позивач дізнався про порушення власних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, з метою належного захисту прав позивача, останньому необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду належним чином оформлений уточнений адміністративний позов (з копіями позову та додатків для відповідача) та надати докази на підтвердження дати коли позивачу стало відомо про порушення власних прав, свобод чи інтересів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частин 1, 2, 4 та 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В свою чергу, суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення його прав відповідачами.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з п.5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви надано додатки, які не засвідченні належним чином.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В свою чергу, позивач у позовній заяві зазначає про скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим просить звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, позивачем до позовної заяви надано копію довідки Головного управління ДПС в Одеській області, яка не засвідчена належним чином, а отже, не приймається судом.

Крім того, позивачем не надано до позовної заяви належним чином засвідченої копії довідки з Подільського об`єднаного управління пенсійного фонду про розмір місячної пенсії за віком впродовж минулого 2020 р., копії довідки сімейного лікаря про стан здоров`я, на підтвердження доводів щодо звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для звільнення позивача від сплати судового збору немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви позивачем необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.

Отже, виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду належним чином оформленого уточненого адміністративного позову, відповідно до вимог ст.ст. 5, 160-161 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури Веніславського Вадима Володимировича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії та прийняти рішення та стягнення моральної та матеріальної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Токмілова