Ухвала суду № 95035334, 22.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 лютого 2021 р. № 400/1040/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056

про:визнання дій неправомірними; скасування постанов від 20.01.2021 ВП № 56546657, від 21.01.2021 ВП № 64240401,ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколавїській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 230,26 доларів США від 20.01.2021 в межах виконавчого провадження № 56546657; скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сазонова Д.К., від 20.02.2021 № 56546657 про стягнення виконавчого збору та від 21.01.2021 № 64240401 про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно з поданням позову позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 64240401, яке провадиться на підставі постанови про стягнення виконавчого збору № 56546657 від 20.01.2021, виданого ВПВР УЗПВР у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 20.01.2021 № 56546657 може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких звернувся позивач, оскільки на цей час до позивача вживаються заходи примусового виконання рішень, що створює ризик виконання постанови до того як суд висловиться з питання законності стягнення виконавчого збору з позивача.

Ухвалою від 22.02.2021 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як зазначено вище, одним із видів заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, рішення інших державних органів належать до виконавчих документів, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення відповідно до цього Закону.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних постанов може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Разом з тим, суд бере до уваги, що у разі продовження примусового виконання оскаржуваної позивачем постанови про стягнення виконавчого збору, до позивача вживатимуться заходи з примусового виконання рішення згідно з вимогами Закону № 1404-VIII, що матиме негативний вплив на його майнове становище та ускладнить виконання судового рішення у разі його ухвалення на користь позивача. Зокрема, у разі надмірного стягнення з позивача заборгованості йому доведеться вживати заходів для повернення відповідних сум з бюджету.

У зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі постанови від 20.01.2021 про стягнення виконавчого збору, винесеної відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 56546657, є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а його невжиття може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 64240401 з примусового виконання постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 46/1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43315529) від 20.01.2021 № 56546657 про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 4 230,26 доларів США.

3. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 22.02.2021.

5. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6. Примірник ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання). Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Миколаївського окружного

адміністративного суду Вероніка Володимирівна Птичкіна