Рішення № 95035093, 22.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/11/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального (страхового) стажу позивача, що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування зазначених вимог зазначено, що з 14 вересня 2020 Позивачці призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до даних трудової книжки Позивачки НОМЕР_1 , остання працювала в ясла-садку Рубіжанського виробничого об`єднання «Краситель» вихователем з 19.06.1986 по 01.09.1987, з 05.05.1988 по 28.02.2003.

З 03.03.2003 по цей час Позивачка працює вихователем у Комунальному закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 8 «Дюймовочка» Рубіжанської міської ради Луганської області.

В жовтні 2020 року Позивачка звернулась до Відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне, страхування».

Листом від 16.10.2020 № 138-133/В-21/8-1241/20 Відповідач повідомив Позивачку про відмову у виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

На думку відповідача, до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, можливо зарахувати лише періоди з 19.06.1986 по 01.09.1987, з 05.05.1988 по 05.06.1994, з 03.03.2003 по 26.07.2004, з 01.08.2004 по 24.08.2005, з 01.09.2005 по 31.07.2020, що складає 24 роки 08 місяців 03 дні (менше 30 років) та не дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Відповідачем не було зараховано до страхового стажу період роботи Позивачки з 06.06.1994 по 02.03.2003 на посаді вихователя яслі-садка № 8 Рубіжанського виробничого об`єднання «Краситель» (з державною формою власності), яке з 06.06.1994 було реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство «Краситель» «..з акціонерною формою власності..», оскільки згідно з Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що передбачені Переліком закладів, установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Вважає, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням не здійснено зарахування до спеціального стажу позивача періоду роботи та не виплачено грошову допомогу відповідно до п. 7.1. розділу XV Прикінцеві положення Закону, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку (арк. спр. 55, 56). У заяві від 22.02.2021 представник позивача просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 78).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій паспорту громадянина України (арк. спр. 5-6), картки фізичної картки-платника податків (арк. спр. 6 зв.) встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивачем 14 вересня 2020 року подано до Рубіжанського ОУПФУ Луганської області заяву про призначення пенсії (арк. спр. 30), до якої, серед іншого, додано такі документи: трудову книжку серії НОМЕР_3 , диплом про навчання № НОМЕР_4, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки (арк. спр. 30).

Рішенням № 124150002233 від 25.09.2020 позивачу призначено пенсію за віком з 14.09.2020 в сумі 3992,21 грн (а.с. 40).

В жовтні 2020 року Позивачка звернулась до Відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне, страхування».

Листом від 16.10.2020 № 138-133/В-21/8-1241/20 Відповідач повідомив Позивачку про відмову у виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На думку відповідача, до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, можливо зарахувати лише періоди з 19.06.1986 по 01.09.1987, з 05.05.1988 по 05.06.1994, з 03.03.2003 по 26.07.2004, з 01.08.2004 по 24.08.2005, з 01.09.2005 по 31.07.2020, що складає 24 роки 08 місяців 03 дні (менше 30 років) та не дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058. Відповідачем не було зараховано до страхового стажу період роботи Позивачки з 06.06.1994 по 02.03.2003 на посаді вихователя яслі-садка № 8 Рубіжанського виробничого об`єднання «Краситель» (з державною формою власності), яке з 06.06.1994 було реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство «Краситель» «..з акціонерною формою власності..», оскільки згідно з Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що передбачені Переліком закладів, установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909(а.с. 9).

Відповідно до записів у трудовій книжці (арк. спр. 7-8) у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :

з 05.05.1988 прийнята до я/с № 4 вихователем до Рубіжанського виробничого об`єднання «Краситель»;

з 01.10.1990 у зв`язку із введенням нових умов праці переведена вихователем до я/с № 4;

з 06.06.1994 Рубіжанське виробниче об`єднання «Краситель» перейменоване у Відкрите акціонерне товариство «Краситель»;

з 11.08.1997 переведена на посаду няня до я/с № 5 Відкритого акціонерного товариства «Краситель»;

з 01.02.1998 переведена на посаду вихователя до я/с № 5 Відкритого акціонерного товариства «Краситель»;

з 01.10.2000 переведена на посаду вихователя до я/с № 3 Відкритого акціонерного товариства «Краситель»;

з 16.02.2000 переведена на посаду вихователя до я/с № 2 Відкритого акціонерного товариства «Краситель»;

з 28.02.2003 звільнена по переводу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) (положення цієї статті наведені в редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, які згідно з рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16) визнано неконституційними) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, в дошкільних навчальних закладів всіх типів - директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідачем до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, зараховано лише періоди з 19.06.1986 по 01.09.1987, з 05.05.1988 по 05.06.1994, з 03.03.2003 по 26.07.2004, з 01.08.2004 по 24.08.2005, з 01.09.2005 по 31.07.2020, що складає 24 роки 08 місяців 03 дні (менше 30 років) та не дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058. Відповідачем не було зараховано до страхового стажу період роботи Позивачки з 06.06.1994 по 02.03.2003 на посаді вихователя яслі-садка № 8 Рубіжанського виробничого об`єднання «Краситель» (з державною формою власності), яке з 06.06.1994 було реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство «Краситель» «..з акціонерною формою власності..».

Ухвалою суду від 10.02.2021 витребувано від відповідача відомості з документальним підтвердження, що ВАТ «Краситель» з 20.06.1994 не є суб`єктом господарювання державної форми власності, де частка держави у статутних фондах яких складає 100% та понад 50%.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем, зокрема, надано Статут ВАТ «Краситель», який затверджено представником Президента України в Луганській області 30.05.1994 (а.с. 61-69).

Згідно із п. 4.1 Статуту засновником Товариства є держава в особі Луганської обласної державної адміністрації. Акціонерами/Учасниками/Товариства є: орган приватизації/ відносно 100% акцій, переданих йому Засновником для приватизації майна товариства.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.02.2021 № 73348787213 до переліку засновників ВАТ «Краситель» входить Луганська обласна рада (розмір внеску 152126800,00 грн.) та Фонд державного майна України (152126800,00 грн.).

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Стаття 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачає, що об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).

Статтею 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, є Фонд державного майна України.

Приймаючи до уваги відомості, що містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуті ВАТ «Краситель», та комплексний аналіз викладених норм права суд дійшов висновку, що ВАТ «Краситель» був підприємством державної форми власності.

Таким чином, відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про незарахування до пільгового стажу період роботи з 11.08.1997 по 31.01.1998 на посаді няні.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, має бути зараховано періоди з 19.06.1986 по 01.09.1987, з 05.05.1988 по 05.06.1994, з 06.06.1994 по 10.08.1997, з 01.02.1998 по 28.02.2003, з 03.03.2003 по 26.07.2004, з 01.08.2004 по 24.08.2005, з 01.09.2005 по 31.07.2020, що складає 32 роки 11 місяців 08 днів та дає право на призначення грошової допомоги згідно з п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією про сплату від 09.12.2020 (арк. спр. 4а).

Разом з тим, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено декілька вимог немайнового характеру, які є пов`язаними між собою.

Відповідно, задоволення хоча б однієї вимоги немайнового характеру має наслідком стягнення судового збору у розмірі 840,80 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35-А) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов