Ухвала суду № 95034929, 17.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/506/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання Толстової О.І.

представника позивача - Іванченко В.В.,

представника відповідача - 1- Мельничук І.В.,

представника відповідача -2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі

за позовом: ТОВ "Моноліт-РРА", просп. Промисловий,11, м. Кропивницький,25014

до відповідача-1: Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги,14,м. Київ,03135.

відповідача-2 : Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову №134799 від 21.01.2020 року про застосування штрафу в розмірі 34000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 р. позовні вимоги задоволено.

30.11.2020 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до суду з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами (вх. №26202 від 30.11.2020р.).

Заява обґрунтована тим, що після набрання законної сили судовим рішенням заявникові стали відомі обставини, які є істотними для справи.

Зокрема, заявник вказує, що 28.10.2020 року на адресу укртрансбезпеки надійшла позовна заява ТОВ "Моноліт – РРА" до Державної служби України з безпеки на транспорті про відшкодування моральної шкоди. До матеріалів вказаної заяви додано лист ТОВ "Моноліт – РРА" від 20.02.2020, в якому підтверджує, що транспортний засіб марки КРАЗ, на момент зупинення (12.12.2019) був у користуванні ТОВ "Моноліт –РРА" та є доказом того, що перевізником бетону було саме підприємство позивача.

Ухвалою від 21.01.2021р. суд відкрив провадження за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні по розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами представник позивача проти задоволення заяви заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача1 подану заяву підтримав в повному обсязі.

З огляду на наведене, судом не встановлено підстав передбачених ст.ст. 205, 206 КАС України для відкладення розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяви, вирішуючи заяву по суті, суд виходив з наступного.

Як зазначено судом вище, ТОВ "Моноліт-РРА" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови №134799 від 21.01.2020р., якою застосовано адміністративно – господарський штраф в розмірі 34000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 р. позовні вимоги задоволено.

Зазначене рішення суду мотивовано наступними обставинами.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст.1 Правил дорожнього руху України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що транспортний засіб марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 (на момент зупинення 12.12.2019) посадовими особами управління Укртансбезпеки у Кіровоградській області належав на праві власності ОСОБА_1 (а.с.18).

При цьому, під час судового розгляду, відповідачем не надано доказів того, що транспортний засіб марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент зупинення (12.12.2019) був у користуванні ТОВ "Моноліт – РРА", тобто не надано доказів, що перевізником бетону було саме підприємство позивач.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Суд зазначає, що представник відповідача не надав суду обґрунтованих пояснень, щодо зазначення у акті перевірки, що водій ОСОБА_2 , є саме водієм ТОВ "Моноліт – РРА", підтверджуючих документів суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відсутність документів, обов`язковість яких для перевізника передбачена вимогами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", не є підставою для притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, оскільки це суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності особи, як фізичної так і юридичної особи.

Крім того, сторонами не заперечувалось, що в момент зупинки автомобіля марки КРАЗ /12.12.2019/, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу було надано реєстраційний документ на транспортний засіб, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки КРАЗ 250, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обов`язкова наявність у водія транспортного засобу таких документів передбачена статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", однак наявність тимчасового реєстраційного талона про користування транспортним засобом на правах оренди, є імперативною нормою положень Інструкції №379 та Порядку №1388.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність постанови №134799 від 21.01.2020 року про застосування штрафу в розмірі 34000 грн.

Як встановлено, відповідач правом на апеляційне оскарження судового рішення не скористався.

Рішення суду набрало законної сили.

При вирішенні заяви суд керується наступними правовими нормами.

Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст. 361 КАС України передбачено підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Аналіз наведених положень вказує на те, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 22.05.2015 № 7 "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року та практика Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права, і така є частиною національного законодавства в розумінні статті 9 Конституції України.

У п. 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Аналогічна правова позиція Європейським судом також викладена у рішенні від 28 жовтня 1999 року в справі "Брумареску проти Румунії" (п. 61).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтовано.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року по справі №520/16586/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як на підставу для перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що 28.10.2020 року на адресу укртрансбезпеки надійшла позовна заява ТОВ "Моноліт – РРА" до Державної служби України з безпеки на транспорті про відшкодування моральної шкоди. До матеріалів вказаної заяви додано лист ТОВ "Моноліт – РРА" від 20.02.2020, в якому підтверджує, що транспортний засіб марки КРАЗ, на момент зупинення (12.12.2019) був у користуванні ТОВ "Моноліт –РРА" та є доказом того, що перевізником бетону було саме підприємство позивача.

Наведені заявником обставини, на переконання суду, не спростовують відомостей які встановлені судом в ході розгляду справи, щодо матеріалів перевірки, складених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області під час зупинки 12.12.2019 року транспортного засобу КРАЗ, д.н.з НОМЕР_1 та інших доказів, яким була надана оцінка при прийнятті рішення.

Суд зазначає, що обставини даної адміністративної справи повно, всебічно та належним чином проаналізовані судом та їм надана відповідна оцінка в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду і таке судове рішення набрало законної сили.

З огляду на вказаний висновок суд вважає, що наведені Державною службою України з безпеки на транспорті аргументи не нововиявленими обставинами, а тому не є підставою для перегляду судового рішення в порядку ст. 361 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.9, ст. 72, ч.ч.1,2,5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Позивач у свою чергу надав суду належні докази, які лягли в основу рішення, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Щодо заяви ТОВ "Моноліт РРА" про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, представником у судовому засіданні було зазначено, що скористається правом надання уточнення у цій частині та просив у судовому засіданні 17.02.2021 року це клопотання не розглядати.

Керуючись ст.ст. 243-246,256, 368-369 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про перегляд рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.02.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко