Рішення № 95034185, 19.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/15346/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у листі від 25.08.2020 №15254-14127/с-02/8-0600/20 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 30.03.2020 № 18-388вих-20, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат, виплативши різницю між фактично отриманою та належною сумою до сплати сумою пенсії за вислугою років із 01.01.2020. відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з січня 2002 йому призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру.

Зазначає, що 13.12.2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. В зв`язку з цим положення частини двадцятої статті 86 вказаного Закону, визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вказує, що Конституційний Суд вирішив, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції, у зв`язку із чим звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки №18-388вих-20 від 30.03.2020, проте отримав рішення відповідача, яким йому відмовлено у здійсненні такого перерахунку пенсії, з яким останній не погоджується, що і слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

12.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву №0600-0802-8/54216 від 05.10.2020, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, вважає оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правомірним, вмотивованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Вказує, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" починаючи з 13.12.2019 поширюються на призначені працівникам прокуратури пенсії, а тому право на перерахунок пенсії згідно з вказаною нормою у позивача виникло саме з 13 грудня 2019 року. Наголошує, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 позивач скористався своїм правом та звернувся до управління з відповідною заявою, але додав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, в якій між тим зазначено розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною посадою начальника управління.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 28.12.2006 ОСОБА_1 звільнений з посади та органів прокуратури, у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Пенсія позивачу призначена з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на 01.06.2002, далі - Закон №1789-ХІІ).

У подальшому ст.50-1 Закону №1789-ХІІ , а також ч.20 ст.80 вказаного Закону були змінені та зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Кабінет Міністрів України з часу внесення змін в Закони не визначив умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Втім, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційним судом установлено наступний порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Вказане рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Прокуратурою Житомирської області надано позивачу довідку №18-388вих-20 від 30.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.07.2020 про перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки .

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення оформлене листом від 25.08.2020 про відмову йому в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” .

Відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах підставою для перерахунку пенсії позивача буде ухвалення відповідного нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівників прокуратури після рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019. Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин та після 13.12.2019 такого нормативно-правового акту прийнято не було, - відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача;. У зв`язку із чим, відповідач вважає, що підстави для врахування заробітної плати за період до 13.12.2019, яка визначена у довідці про заробітну плату виданою прокуратурою Житомирської області для проведення перерахунку пенсії за вислугою років відсутні.

На думку суду, є необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що перерахунок пенсії виникає у позивача лише з 13.12.2019.

Вказане твердження, суд вважає невірним, оскільки Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 №1697-VII (далі – Закон №1697-VII), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, зазначив, що за приписами п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Слід відмітити, що у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працівників органів прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, яка є діючою у позивача виникло право на перерахунок пенсії, проте реалізація його права була поновлена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, позивач обґрунтовано посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Суханов та Ільченко проти України” (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26 червня 2014 року, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі “Стреч проти Сполучного Королівства” (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98). Як зазначає Суд, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

“Легітимні сподівання” за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті (рішення у справі “Копецький проти Словачини”).

У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим “існуючого майна”.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та врахувавши положення законодавства суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України не доведено правомірність прийнятого ним рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Також є правомірними вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 стаття 50-1 Закону №1789 доповнена нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проте відповідно до п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у листі від 25.08.2020 №15254-14127/с-02/8-0600/20 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 13 грудня 2019 року пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Житомирської області №18-388вих-20 від 30.03.2020, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат, виплативши різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років із 01.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова