Ухвала суду № 95034006, 22.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у звільненні від сплати судового збору

22 лютого 2021 р. Справа №200/1705/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановила:

16 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – позивач) до приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» (далі – відповідач, ПАТ «ЦЗФ «Україна»), надісланий на адресу суду 12 лютого 2021 року, в якому позивач просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за Списком № 2), за вересень-грудень 2020 року в сумі 366 873,54 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви Селидовське ОУ ПФУ звернулося до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Позивач наголошував на цільовому призначенні коштів Пенсійного фонду України, зазначав, що бюджетом Пенсійного фонду України не передбачені видатки на сплату судового збору, а тому з метою забезпечення його доступу до правосуддя та на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) просив звільнити від сплати судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, і зазначає таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч. 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3674 судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону № 3674, норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону № 3674), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом № 3674 визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону № 3674 чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону № 3674 перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що положення ч. 1 ст. 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону – ст. ст. 5 та 8 Закону № 3674, що свідчить про необхідність при застосуванні положень ст. 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у ст. 5 Закону № 3674, застосовувати критерії, визначені ст. 8 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що ч. 1 ст. 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас ст. 8 Закону № 3674 конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд відзначає, що в даному випадку передбачені ч. 1 ст. 133 КАС України та п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 підстави для звільнення Селидовського ОУ ПФУ від сплати судового збору відсутні, оскільки предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних бюджетних призначень не є підставою для звільнення від сплати чи відстрочення такому суб`єкту сплати судового збору.

Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів також не може бути підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не звільняють такого позивача від обов`язку своєчасно сплатити судовий збір.

Більш того, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених вище, може розцінюватися як порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед судом, оскільки надання суб`єктам владних повноважень процесуальних переваг у доступі до суду у порівнянні з іншими суб`єктами – фізичними та юридичними особами, які такий збір зобов`язані сплачувати.

До того ж Верховна Рада України, визначаючи коло суб`єктів, яким надані пільги зі сплати судового збору, не вважала за необхідне включити до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, Пенсійний фонду України та його територіальні органи, про що свідчать положення ст. 5 Закону № 3674.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи позивача про порушення його права на доступ до суду, а тому відхиляє ці аргументи.

Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 2, 8, 132, 133, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору за подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви до приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій – відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко