Рішення № 9503396, 20.05.2010, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-239/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( П О В Н Е )

20 травня 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Михалюка О.П., секретаря судових засідань Миронюк Л.К., з участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Федорової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства “Граніт” про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати , вихідної допомоги при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ПСП “Граніт”, просив постановити рішення про стягнення на його користь із відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 5 485 гривень 08 копійок, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 403 грн. 42 коп., вихідної допомоги при звільненні в сумі 7 200 гривень, та заподіяної для нього моральної шкоди в сумі 3 000 гривень.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що він працював у відповідача головним інженером, звільнився за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України 01 серпня 2009 року . За час роботи, за червень та липень 2009 року йому була нарахована і не виплачена заробітна плата в сумі 5 485 гривень 08 копійок, чим порушено вимоги ст. 115 КЗпП України . У зв»язку з цим компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати становить 403 грн. 42 коп.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору , виплачується грошова вихідна допомога, передбачена колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, що становить 7 200 гривень.

В зв”язку із затримкою йому заробітної плати позивачу заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в сумі 3000 гривень, яка виражається в психологічному обмеженні його в нормальному харчуванні та придбанні необхідних речей для проживання за період затримки виплати зароблених коштів .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, із підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача Федорова Н.П. позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що ПСП “Граніт” згідне виплатити для позивача заборгованість по заробітній платі за період червня-липня 2009 року всього в сумі 2 073 грн. 32 коп. та компенсацію втрати частини заробітку у зв”язку із порушенням термінів її виплати в сумі 151 грн. 61 коп. Інші борги по заробітній платі перед позивачем відсутні. Решту позовних вимог не визнала, пояснивши, що стягувати вихідну допомогу підстави відсутні, так як позивач звільнився із роботи за власним бажанням, а не із-за порушення власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору . Відповідно, діями відповідача для ОСОБА_2 не заподіяно моральної шкоди.

-2-

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_2 працював у відповідача і звільнився із роботи з 01.08.2009 року за власним бажанням згідно поданої ним заяви про звільнення із вказаної підстави.

Відповідач порушив право ОСОБА_2 на своєчасне отримання розрахункових коштів при звільненні, які згідно ст. 116 КЗпП України повинні бути виплачені в день звільнення. Якщо працівник не працював в день звільнення, то розрахункові кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Зазначена обставина підтверджується довідкою, виданою відповідачем за №677 від 13.05.2010 року , згідно з якою він має борг перед ОСОБА_2 по заробітній платі за період червня , липня 2009 року всього в сумі 2 073 грн. 32 коп. Суд задовольняє вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі саме на 2 073 грн. 32 коп, із якої вже відраховані всі податки та обов”язкові платежі, так як решту боргу по заробітній платі в сумі 2 111 грн. 12 коп. відраховано із заробітку ОСОБА_2 на підставі наказу № 107 від 22.07.2009 року, який виданий відповідачем , вказаний наказ не оспорюється позивачем.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, що становить 151 грн. 61 коп. згідно розрахунку, наведеного представником відповідача.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору , працівникові виплачується грошова вихідна допомога, передбачена колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Але позивач ОСОБА_2 звільнений із роботи за власним бажанням згідно поданої заяви про це , а не в зв”язку із порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору , тому підстави для виплати вихідної допомоги відсутні. Позивач не оспорює підстави припинення відповідачем із ним трудового договору.

У відповідності із ст. 237-1 КЗ пП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем ОСОБА_2 не надано відповідних доказів для підтвердження вищевказаних обставин. Згідно наданої ним копії трудової книжки після звільнення 01.08.2009 року він був прийнятий на роботу на інше підприємство 05.08.2009 року , тобто через три дні. Його перебування на амбулаторному лікуванні з 31.03.2010 року по 16.04.2010 року , а також отримання його дружиною консультацій у лікарів 31.03.2010 року та 21.04.2010 року не дає суду підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди , так як не свідчать про те, що порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і що вказані обставини вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,78,88, 212,213,215, 367 ч. 2 ЦПК України, на підставі ст. ст. 38, 44,115, 116,237-1, 238 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», суд

р і ш и в :

-3-

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства “Граніт” с. Токарів Новоград-Волинського району Житомирської області на користь ОСОБА_2:

заборгованість по заробітній платі за червень-липень 2009 року в сумі 2 073 гривні 32 копійки ( з якої вже відраховані податки та обов”язкові платежі ),

- компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 151 гривня 61 коп. , а всього 2 224 ( дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 93 копійки.

Рішення суду в частині стягнення боргу по заробітній платі та компенсації допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити ОСОБА_2 за їх безпідставності.

Стягнути із ПСП “Граніт” на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Стягнути із ПСП “Граніт” витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 120 грн. (УДК в Баранівському районі, код ЗКПО 20413431, р/р 31219259700037, банк ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039 , призначення платежу за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Баранівським районним судом ).

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:(підпис)

Копія вірна. Суддя: