Рішення № 95033944, 22.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 р. Справа№200/9920/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0989 про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , який поданий представником ОСОБА_2 , з вимогами до військової частини А0989 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0989 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 03 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року – січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; зобов`язання військової частини А0989 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (базового місяця) за період з 03 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 03 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року – січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А0989, при цьому нарахування грошового забезпечення у період з 03 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року відповідачем здійснювалось не в повному обсязі. Так, не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін та є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. В частині визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, позивач, з посиланням на практику Верховного Суду по справі №200/9297/19-а, вказав, що з 1 грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць - січень 2008 року, відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078.

Відповідач позов не визнав, 28 грудня 2020 року подав відзив на адміністративний позов у якому вказав про відсутність підстав для визнання дій відповідача по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки військова частина відповідно до Інструкції №260 виконувала роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 4 січня 2016 року №248/3/9/1/2, щодо не нарахування індексації грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України у листопаді 2017 року - березень 2018 року у Міністерства оборони України не було. Крім того вказав, що відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців. Оскільки індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, початок виплати індексації грошового забезпечення почався з квітня 2018 року за умови перевищення встановленого порогу індексації 103 відсотка, при цьому індекс споживчих цін перевищував 103 відсотки з грудня 2018 року, тому саме з грудня 2018 року, після надходження відповідного фінансування, позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. У задоволенні позову просив відмовити.

4 січня 2020 року представник позивача подав відповідь на відзив у якому вказав про безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності фінансування на проведення індексації грошового забезпечення, оскільки Міністерство обороги України приймає безпосередню участь у формуванні державного бюджету на відповідний рік, при цьому видатки на оборону у 2015-2016 роках затверджувалися у повному обсязі і жодним чином не обмежувалися.

Також, 4 січня 2021 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій позовну вимогу щодо зобов`язання вчинити певні дії виклав наступним чином:

- зобов`язати військову частину А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року включно в сумі 100925,50 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 03 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року – січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року – березень 2018 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3874,84 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року адміністративну справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 2 лютого 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 2 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у підготовчому засіданні в режимі відео конференції.

У судове засідання сторони не з`явилися, докази належного повідомлення про розгляд справи, наявні в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) місце реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого 31 жовтня 2010 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач з 3 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року проходив службу у Військовій частині А0989, що підтверджується копіями витягів з наказів командира Військової частини А 0989 від 3 листопада 2017 року №108 та від 25 грудня 2019 року №503 (а.с. 24, 25).

Так, наказом командира Військової частини А0989 від 3 листопада 2017 року №108 старшого сержанта ОСОБА_1 з 3 листопада 2017 року зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.

Наказом командира Військової частини А 0989 (по стройовій частині) № 503 від 25 грудня 2019 року старшого сержанта військової служби ОСОБА_1 , головного сержанта-командира танка 1 танкової роти танкового батальйону військової частини А0998, звільненого наказом командира військової частини А0989 (по особовому складу) від 25 грудня 2019 року №204-РС з військової служби в запас за пунктом «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що з 25 грудня 2019 року справи та посаду здав і вибув для зарахування на військовий облік до Маріупольського об`єднаного міського військового комісаріату Донецької області. З 25 грудня 2019 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 25).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання, зокрема, довідки про виплату індексації грошового забезпечення (а.с. 14).

Згідно з карткою особового рахунку ОСОБА_1 №10/400 за 2017-2020 року позивачу за період з листопада 2017 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, з листопада 2018 року по жовтень 2019 року індексація нарахована частково (а.с. 97).

Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2017 року по 28 лютого 2018 року з визначенням базового місяця січень 2008 року та у період з 1 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року - березень 2018 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі № 620/1892/19,від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Стосовно посилань відповідача на те, що для виплати індексації з листопада 2017 року по лютий 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було та фінансування на виплату індексацію не здійснювалося, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів.

Крім цього, відповідачем не надано суду доказів того, що на рахунках відповідачів були відсутні кошти для виплати індексації грошового забезпечення.

Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність Військової частини А0989, яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 3 листопада 2017 року.

Стосовно позовних вимог в частині встановлення базового місяця, визначення розміру індексації та її виплаті за період з 03 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року включно в сумі 100925,50 грн.

Так, суд погоджується з твердженнями відповідача, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача саме при нарахуванні таких сум.

Разом з тим, оскільки з матеріалів справи встановлено, що позивачу з листопада 2018 року по жовтень 2019 року індексація нарахована частково, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.

Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також зазначив: “Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації”.

Отже, є таке поняття як “фіксована сума індексації”, яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).

Відповідно до абз. 3 п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 10-2 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до п. 10-2 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз`яснення: “Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.”

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року – є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року – є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що нарахування індексації грошового забезпечення позивача щодо спірного періоду з 3 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року повинно проводитися із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, щодо періоду з 01 березня 2018 року по день виключення зі списків особового складу військової частини, із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

При цьому індексація повинна проводитися з урахуванням абзаців 4 та 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Так згідно матеріалів справи, за період служби позивача з 3 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена лише на загальну суму 1408,11 грн. (за листопад 2018 року – 71,08 грн., лютий 2019 року – 134,47 грн., березень 2019 року – 134,47 грн., травень 2019 року – 134,47 грн., червень 2019 року – 206,72 грн., липень 2019 року - 206,72 грн., серпень 2019 року - 206,72 грн., вересень 2019 року - 206,72 грн., жовтень 2019 року - 206,72 грн., в грудні 2019 року відраховано -34,45 грн.) тобто в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством.

При цьому суд зазначає, що визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача, і суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо обчислення індексації грошового забезпечення із зазначенням базових місяців та місяців підвищення грошового забезпечення позивача, для здійснення такого розрахунку, оскільки ухвали суду в частині витребування доказів відповідачем не виконані.

Оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення порушено, тому воно підлягає захисту та відновленню в судовому порядку.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 3 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року та зобов`язання нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період проходження військової служби із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 3 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та виплатити позивачу її недоотриману частину

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації, та зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного вище, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0989 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 3 листопада 2017 року по 25 грудня 2019 року в неповному обсязі.

Зобов`язати Військову частину А0989 (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Комишова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26615223) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 3 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2019 року - березень 2018 року із урахуванням абзаців 4 та 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв