Ухвала суду № 95033928, 19.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

19 лютого 2021 р. Справа №200/1296/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради про скасування запису, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, в якому позивачка просить суд:

- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.08.1997 року про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2019 року № Ф-408296-46.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишена судом без руху у зв`язку із наявністю її недоліків та надано позивачці строк 10 (десять) днів з дня вручення зазначеної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

19.02.2021 року судом отримана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на користь держави через Головне управління ДПС України у Донецькій області з заявниці заборгованості з єдиного соціального внеску за виконавчим провадженням № 61044984 від 23.01.2020 року, відкритим на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-408296-46 від 08.08.2019 року на суму 23 785,08 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження з виконання спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), заявницю було внесено до реєстру боржників та накладений арешт на грошові кошти, які містяться на її банківських рахунках. Дії державного виконавця щодо звернення стягнення на її банківські рахунки позбавляють заявницю здійснювати розрахункові операції, які вимагають обов`язкової наявності рахунку в банку (в першу чергу – оплачувати комунальні послуги та вносити інші платежі на утримання власного житла), а також, окрім того, через накладений на кошти позивачки арешт, вона позбавлена можливості користуватися послугами онлайн-замовлення продуктів харчування, що є вкрай значущим для заявниці через введення на території України карантинних обмежень. Крім того, зазначає, що починаючи з липня 2020 року з її банківських рахунків вже стягнуто частину грошових коштів в рахунок погашення боргу за оскаржуваною вимогою, однак сума стягнень постійно збільшується.

Також заявниця вважає, що на теперішній час є очевидними ознаки протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2019 № Ф-408296-46, та порушення її прав, сво бод та інтересів, оскільки стягнення єдиного соціального внеску, який повинні сплачувати фізичні особи-підприємці, з особи, яка не реєструвалась та не є фізичною особою-підприємцем, не передбачено чинним законодавством, а тому, на її думку, є незаконним.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі вищевказаних вимог КАС України, розгляд даної заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши подані матеріали та докази, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно із ч. 4 ст. 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 5 ст. 154 КАС України).

Згідно із ч. 6 ст. 154 КАС України, в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа (або буде перебувати у провадженні суду), до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів для створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправним, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів особи, за захистом яких вона звернулась або має намір звернутися до суду.

З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити наявність хоча б однієї з передбачених ст. 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В обґрунтування необхідності вжиття заявленого заходу забезпечення позову позивачкою зазначено, що у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження з виконання спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), був накладений арешт на грошові кошти, які містяться на її банківських рахунках, починаючи з липня 2020 року з її банківського рахунку вже стягнуто частину грошових коштів в рахунок погашення боргу за оскаржуваною вимогою та дії державного виконавця щодо звернення стягнення на її майно фактично унеможливлять поновлення по рушених прав заявниці.

З приводу наведеного суд зазначає, що на підтвердження факту накладення арешту на її банківські рахунки позивачкою надано довідку Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» від 11.02.2021 року № 8А01MR0JS0BR2KSF, відповідно до якої, на картку яка належить ОСОБА_1 , накладено арешт згідно Постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2020 року ВП № 61044984, при цьому, доказів на підтвердження стягнутої частини коштів, починаючи з липня 2020 року, в рамках зазначеного виконавчого провадження, - позивачкою суду не представлено.

Також, на думку позивачки, є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що заявницею не надано до суду разом із заявою про забезпечення позову жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити повернення стягнутих коштів, виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що з огляду на виниклі між сторонами спірні правовідносини, предмет спору, а також позовні вимоги якими є визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - вимоги про сплату боргу (недоїмки), у даному випадку судом наразі не може бути надана оцінка/висновок щодо протиправності спірної вимоги, оскільки встановлення ознак її протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.

У контексті наведеного суд також відмічає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вищевказаного спірного виконавчого документу може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірної вимоги відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, застосування вищевказаного заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчими провадженнями № 61044984 від 23.01.2020 року, є фактично зупиненням дії постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2020, що суперечить положенням п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, щодо неприпустимості забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Враховуючи те, що позивачкою не доведено, і судом не встановлено, беззаперечних доказів того, що невжиття зазначеного позивачкою заходу забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, предметом якої є правомірність ухвалення вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки), або ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв`язку із чим відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради про скасування запису, визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 19 лютого 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров