Рішення № 95033691, 22.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Справа № 160/2758/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Буря О.Є., Поєдинок О.В. Єгоров А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 18.11.2016 року № 0001654001 форми “В4”.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків акту від 03.11.2016 року № 186/28-01-40-01/33115436 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Металургійна транспортна компанія” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ “Дніпросервіспоставка”, код ЄДРПОУ 32560508, за січень - травень 2016 року; ТОВ “Нікабудсфера”, код ЄДРПОУ 36075746, за червень-липень 2016 року, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 року №0001654001 форма “В4”, яким зменшено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 012 705,00 грн. за період - липень 2016 року. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій із контрагентами, які на момент укладення угод та виконання зобов`язань за ними мали належну правоздатність, а деякі дефекти в заповненні первинних документів не ставлять під сумнів реальність операції, оскільки у своїй сукупності свідчить про рух активів в ході господарських операцій.

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, подав до суду відзив на позовну заяву, який залучений до матеріалів справи, та в якому відповідач пояснив, що в період з 22.09.2016 року по 27.10.2016 року Дніпропетровським управлінням Офісу ВПП ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Металургійна транспортна компанія” (код ЄДРПОУ 33115436) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ “Дніпросервіспоставка” (код за ЄДРПОУ 32560508) за січень – травень 2016 року; ТОВ “Нікабудсфера” (код за ЄДРПОУ 36075746) за червень - липень 2016 року. За результатами перевірки було виявлено порушення вимог податкового законодавства та складено Акт від 03.11.2016 року №186/28-10-40-01-33115436, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 року №0001654001 (форма “В4”), яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ 2 012 705 грн. На думку відповідача, надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагентів, не можуть підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу неможливо встановити походження товару. З огляду на викладене вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач вказує, що ані в акті перевірки, ані у відзиві на позов контролюючий орган не наводить обґрунтованих підтверджень порушення податкового або іншого законодавства позивачем. При цьому зауважує, що формальні, не суттєві помилки заповнення товарно-супровідних документів не можуть бути підставою для не визнання сплачених у ціні придбання запчастин сум ПДВ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.12.2019 року по справі № 160/2758/19 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Постановою Верховного Суду від 02.12.2019 року по справі № 160/2758/19 замінено первісного відповідача у справі Офіс великих платників податків ДФС та його правонаступника Офіс великих платників податків ДПС.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірену копію вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2019 року по справі № 182/2263/18.

Ухвалою суду від 29.01.2021 року замінено відповідача у справі його правонаступником – Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року поновлено позивачу строк звернення з позвоом до суду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду не надав належним чином завірену копію вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2019 року по справі № 182/2263/18.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази,наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідачем на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до наказу СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 20.09.2016 року №28 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “МТК” та наказу СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 11.10.2016 року №49 “Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “МТК” проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ “Дніпросервіспоставка” (код ЄДРПОУ 32560508) за січень - травень 2016 року; ТОВ “Нікабудсфера” (код ЄДРПОУ 36075746) за червень-липень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 3 листопада 2016 року №186/28-01-40-01/33115436 яким встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, ст.198, ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 2 012 705 грн, в тому числі: січні 2016 року - 126 530 грн.; лютому 2016 року - 216 430 грн; березні 2016 року - 228 870 грн; квітні 2016 року - 367 465 грн; травні 2016 року - 278 720 грн; червні 2016 року - 244 320 грн; липні 2016 року - 550 370 грн, що призвело до порушення: п.п.200.1 ст.200 розділу V ПК України, а саме - завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 2 012 705 грн;

- абз. “в” п.200.4 ст.200 розділу V ПК України, внаслідок чого завищено суму, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в липні 2016 року на 2 012 705 грн.

18 листопада 2016 року СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС прийнято податкове повідомлення рішення форми В4 №0001654001, яким зменшено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 012 705 грн. за період - липень 2016 року.

При цьому податковий орган виходив з того, що проведеним аналізом бази даних ЄРПН позивачем до перевірки не надано документів, які б засвідчували якість та/або виробника продукції. Аналізом наданих товарно-транспортних накладних встановлена їх невідповідність вимогам чинного законодавства України. Також, за даними комп`ютерної автоматизованої системи “Картка платника” АІС “Податковий блок”, неможливо встановити походження товару. Крім того, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ “Нікабудсфера” ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України, що свідчить про те, що ТОВ “Металургійна транспортна компанія” здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання товару в ТОВ “Нікабудсфера”. У товарно-транспортних накладних не визначені фактичні адреси пунктів навантаження - розвантаження, адреси складських приміщень, які використовувались; не заповнені графи щодо здійснення вантажно-розвантажувальних операцій (маса брутто, час (год., хв..) прибуття, вибуття, простою). У специфікаціях не зазначено жодного місця розвантаження, а вказано лише найменування постачаємої продукції, одиниці виміру, кількості, ціни продукції, та відсутня інформація щодо інших умов поставки продукції. Тобто, не зрозуміло, внаслідок чого місцем розвантаження продукції в ТТН зазначено вагонні депо (Тараса Шевченка, Херсон, Мелітополь, Помошна). Контрагенти по ланцюгу не є виробниками і взагалі не займаються торгівлею металів, їх діяльність не пов`язана із постачанням різноманітних залізничних комплектуючих і запчастини, в зв`язку з чим у позивача фактично відсутня можливість отримати таку номенклатуру товару від підприємств, залучених по ланцюгу, так як ані ТОВ “МТК”, ані “Дніпросервіспоставка” та ТОВ “Нікабудсфера”, ані підприємства по ланцюгу не є виробниками, імпортерами, постачальниками колісних пар, кришок люків для піввагонів, авторегуляторів, автозчеплень в зборі, хомутів тягових, балок тощо. Загальновідомим фактом є те, що виробництвом і поставкою комплектуючого для залізничного транспорту в Україні займається лише одне підприємство - ТОВ “Інтерпайп Україна”.

Відповідно до ст.185, ст.188-189, ст.198, 201 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та формування витрат повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції – договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб`єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

Суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами позивача правочини визнані податковим органом нереальними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних та неспростовних доказів того, що не виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань, мало наслідком неможливість виконання поставки товарів для позивача.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене контрагентами позивача (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР – 3060678).

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

01 червня 2012 року між ТОВ “Дніпросервіспоставка” (Постачальник) та ТОВ “Металургійна транспортна компанія” (Покупець) укладено договір № 254 від 01.06.2012 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити: продукцію в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1). Поставка продукції здійснюється зі складу Постачальника протягом строку дії Договору за узгодженим сторонами графіком. Поставка здійснюється транспортом постачальника на умовах СРТ - вагонне депо Пологи, вагонне депо Знаменка, якщо інше не передбачено специфікаціями. Датою постачання є дата отримання продукції Покупцем відповідно до накладної, яка підписана обома Сторонами (розділ 2).

З первинних документів, складених на виконання умов вказаного договору, вбачається, що позивач здійснював придбання кришок люків для піввагонів, авторегуляторів, автозчеплень в зборі, хомутів тягових, колісних пар та ін.

За перевіряємий період сторонами договору № 254 від 01.06.2012 року складено специфікації на поставку товарів №1 від 20.01.2016 року, №2 від 29.01.2016 року, №3 від 10.02.2016 року, №4 від 18.02.2016 року, №5 від 26.02.2016 року, №6 від 09.03.2016 року, №7 від 16.03.2016 року, №8 від 25.03.2016 року, №9 від 05.04.2016 року, №10 від 19.04.2016 року, №11 від 27.04.2016 року, №12 від 29.04.2016 року, №12 від 18.05.2016 року, №13 від 26.05.2016 року, №14 від 31.05.2016 року, №15 від 31.05.2016 року.

Також виписано наступні податкові накладні:

- №6 від 20.01.2016 року на суму 367 680,00 грн., в т.ч. ПДВ – 61 280,00 грн.;

- №11 від 29.01.2016 року на суму 391 500,00 грн., в т.ч. ПДВ – 65 250,00 грн.;

- №6 від 18.02.2016 року на суму 386 820,00 грн., в т.ч. ПДВ – 64 470,00 грн.;

- №3 від 10.02.2016 року на суму 461 040,00 грн., в т.ч. ПДВ – 76 840,00 грн.;

- №10 від 26.02.2016 року на суму 450 720,00 грн., в т.ч. ПДВ – 75 120,00 грн.;

- №2 від 09.03.2016 року на суму 491 520,00 грн., в т.ч. ПДВ – 81 920,00 грн.;

- №5 від 16.03.2016 року на суму 393 600,00 грн., в т.ч. ПДВ – 65 600,00 грн.;

- №8 від 25.03.2016 року на суму 488 100,00 грн., в т.ч. ПДВ – 81 350,00 грн.;

- №3 від 05.04.2016 року на суму 498 300,00 грн., в т.ч. ПДВ – 83 050,00 грн.;

- №11 від 19.04.2016 року на суму 492 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 82 000,00 грн.;

- №6 від 18.05.2016 року на суму 595 200,00 грн., в т.ч. ПДВ – 99 200,00 грн.;

- №17 від 26.05.2016 року на суму 487 440,00 грн., в т.ч. ПДВ – 81 240,00 грн.;

- №18 від 27.04.2016 року на суму 582 120,00 грн., в т.ч. ПДВ – 97 020,00 грн.;

- №19 від 29.04.2016 року на суму 623 370,00 грн., в т.ч. ПДВ – 103 395,00 грн.;

- №21 від 31.05.2016 року на суму 460 320,00 грн., в т.ч. ПДВ – 76 720,00 грн.;

- №22 від 31.05.2016 року на суму 129 360,00 грн., в т.ч. ПДВ – 21 560,00 грн.

До складу податкового кредиту січня - травня 2016 року ТОВ “Металургійна транспортна компанія” по взаємовідносинах з ТОВ “Дніпросервіспоставка” включено податкові накладні на загальну суму 7 308 090,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 218 015,00 грн., а саме по періодам:

- січень 2016 року на загальну суму 759 180,00 грн., в т.ч. ПДВ - 126 530,00 грн.;

- лютий 2016 року на загальну суму 1 298 580,00 грн., в т.ч. ПДВ - 216 430,00 грн.;

- березень 2016 року на загальну суму 1 373 220,00 грн., в т.ч. ПДВ - 228 870,00 грн.;

- квітень 2016 року на загальну суму 2 204 790,00 грн., в т.ч. ПДВ - 367 465,00 грн.;

- травень 2016 року на загальну суму 1 672 320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 278 720,00 грн.

Як вже було зазначено вище, постачання продукції за договором №254 з ТОВ “Дніпросервіспоставка” зі складу Постачальника на умовах СРТ (згідно з термінами, визначеними міжнародними правилами Інкотермс – 2010), що означає “Перевезення оплачено до (... назва місця призначення)”. За цими умовами продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем.

Так, згідно з товарно-транспортними накладними: №1 від 20.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №2 від 20.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №3 від 29.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №4 від 29.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №5 від 29.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Тараса Шевченка; №6 від 29.01.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Помошна; №7 від 10.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Помошна; №8 від 10.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Тараса Шевченка; №9 від 10.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №10 від 18.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №11 від 18.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №12 від 26.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №13 від 26.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №14 від 26.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Тараса Шевченка; №15 від 26.02.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №16 від 09.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №17 від 09.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №18 від 16.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Помошна; №19 від 16.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №20 від 25.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Тараса Шевченко; №21 від 25.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №22 від 25.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №23 від 25.03.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелтополь; №24 від 05.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №25 від 05.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №26 від 05.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №27 від 19.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №28 від 19.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №29 від 19.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо; №30 від 27.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №31 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо; №32 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо; №33 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Т. Шевченко; №34 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №35 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №36 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №37 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Помошна; №38 від 29.04.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №40 від 18.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Помошна; №41 від 18.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №42 від 26.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №43 від 26.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Знам`янка; №44 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №45 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №46 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Пологи; №47 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Шевченко; №48 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Мелітополь; №49 від 31.05.2016 року пункт розвантаження – Вагоноремонтне депо Херсон, транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ “Дніпросервіспоставка” ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) на автомобілі РЕНО НОМЕР_2 /напівпричіп НОМЕР_3 .

Придбані, зокрема, у ТОВ “Дніпросервіспоставка” товари використовуються у двох напрямках діяльності позивача: ремонт вагонів ПАТ “Дніпроазот” та ремонт власних вагонів ТОВ “МТК”, що підтверджується копіями договорів позивача з ПАТ «Дніпроазот» від 13.10.2015 року № 674/15-77 та від 23.05.2016 року № 674/16-41 та актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи. Також судом встановлено, що для виконання робіт для ПАТ «Дніпроазот» позивачем залучено ДП «Одеська заліниця» та ДП «Придніпровська залізниця».

Судом встановлено, що між ТОВ “Нікабудсфера” (постачальник) та ТОВ “МТК” (покупець) укладено договір від 30.06.2016 року №10, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 5.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити: продукцію в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Поставка продукції здійснюється зі складу постачальника протягом строку дії Договору за узгодженим графіком. Поставка здійснюється транспортом постачальника на умовах СРТ - вагонне депо Пологи, вагонне депо Знаменка, якщо інше не передбачено Специфікаціями. Датою постачання є дата отримання продукції Покупцем відповідно до накладної, яка підписана обома Сторонами. Приймання продукції по кількості здійснюється відповідно до Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, по кількості” затвердженого Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6 зі змінами та доповненнями.

Протягом перевіряємого періоду сторонами договору від 30.06.2016 року №10 складено специфікації на поставку товарів: №1 від 22.06.2016 року; №2 від 24.06.2016 року; №3 від 30.06.2016 року; №4 від 13.07.2016 року; №5 від 28.07.2016 року; №6 від 29.07.2016 року.

На виконання умов договору від 30.06.2016 року №10 сторонами виписано податкові накладні: №7 від 22.06.2016 року на суму 480 480,00 грн., в тому числі ПДВ 80 080,00 грн.; №11 від 24.06.2016 року на суму 595 200,00 грн., в тому числі ПДВ 99 200,00 грн.; №13 від 30.06.2016 року на суму 390 240,00 грн., в тому числі ПДВ 65 040,00 грн.; №5 від 13.07.2016 року на суму 631 800,00 грн., в тому числі ПДВ 105 300,00 грн.; №14 від 28.07.2016 року на суму 676 500,00 грн., в тому числі ПДВ 112 750,00 грн.; №18 від 29.07.2016 року на суму 1 993 920 грн., в тому числі ПДВ 332 320,00 грн.

До складу податкового кредиту ТОВ “МТК” по взаємовідносинах з ТОВ “Нікабудсфера” включено податкові накладні на загальну суму 4 768 140,00 грн, в т.ч. ПДВ 794 690,00 грн., по періодам:

- червень 2016 року на загальну суму 1 465 920,00 грн., в т.ч. ПДВ - 244 320,00 грн.;

- липень 2016 року на загальну суму 3 302 220,00 грн., в т.ч. ПДВ - 550 370,00 грн.

Транспортування товару здійснювалось згідно з товарно-транспортних накладних: №1 від 22.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Пологи; №2 від 24.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Помошна; №3 від 24.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Мелітополь; №4 від 24.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Херсон; №5 від 30.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Херсон; №6 від 30.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Пологи; №7 від 30.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Шевченко; №8 від 30.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Помошна; №9 від 30.06.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Мелітополь; №10 від 13.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Помошна; №11 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Помошна; №12 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Шевченко; №13 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Знам`янка; №14 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Пологи; №15 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Мелітополь; №15 від 28.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Мелітополь; №16 від 29.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Мелітополь; №17 від 29.07.2016 року, місце розвантаження: Вагоноремонтне депо Шевченко.

Придбані, зокрема, у ТОВ “Нікабудсфера” товари за договором постачання від 30.06.2016 року №10, використовуються у двох напрямках: ремонт вагонів ПАТ “Дніпроазот” та ремонт власних вагонів ТОВ “МТК”, що підтверджується копіями договорів позивача з ПАТ «Дніпроазот» від 13.10.2015 року № 674/15-77 та від 23.05.2016 року № 674/16-41 та актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи. Також судом встановлено, що для виконання робіт для ПАТ «Дніпроазот» позивачем залучено ДП «Одеська заліниця» та ДП «Придніпровська залізниця».

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2019 року у справі №182/2263/18 (провадження №1-КП/0182/108/2019) затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ “Нікабудсфера” ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, відповідач помилково вважає, що вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ “Нікабудсфера” Таранюка у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво (в редакції, чинній на момент постановлення вироку).

Натомість, вказаним вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ “Нікабудсфера” Таранюка у вчиненні злочину, частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, що не є тотожним із фіктивним підприємництвом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» вказано, що

водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов`язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Наприклад, установлення у справі про адміністративний проступок вини бухгалтера юридичної особи у неправильному веденні бухгалтерського обліку певних активів не означає, що адміністративний суд на цій лише підставі повинен визнати вчиненим податкове правопорушення щодо правильності обчислення і сплати податку на прибуток за операціями зі спірними активами. У цьому разі суд повинен ураховувати, що предметом розгляду у справі про адміністративний проступок є правильність ведення бухгалтерського, а не податкового обліку, і самостійно аналізувати всі обставини відповідної справи щодо наявності порушень податкового законодавства.

Аналогічно наявність у судовому рішенні в іншій адміністративній справі висновків щодо неправомірності позицій, викладених в акті податкової перевірки, не може бути беззастережною підставою для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань через установлені контролюючим органом порушення податкового законодавства.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Також судам варто враховувати, що норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов`язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Наприклад, не можна вважати обов`язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Оскільки у вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2019 року у справі №182/2263/18 (провадження №1-КП/0182/108/2019) прямо не вказано про те, що господарські операції позивача з ТОВ “Дніпросервіспоставка” та ТОВ “Нікабудсфера” є нереальними, а також те, що за вказаними операціями неправомірно сформовано податковий кредит та витрати, то адміністративний суд вправі надати власну оцінку господарським відносинам позивача з ТОВ “Дніпросервіспоставка” та ТОВ “Нікабудсфера”.

На підставі вказаних вище первинних документів судом встановлено рух активів від ТОВ “Дніпросервіспоставка” та ТОВ “Нікабудсфера”до позивача.

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

На підставі викладеного судом відхиляються доводи відповідача про неможливість здійснення ТОВ “Дніпросервіспоставка” та ТОВ “Нікабудсфера” господарських операцій з позивачем на підставі договору поставки.

Одночасно суд зазначає, що відповідачем не надано на вимогу суду копії вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2019 року у справі №182/2263/18 (провадження №1-КП/0182/108/2019) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові засудженої особи.

Судом також відхиляються доводи відповідача про те, що виробництвом і поставкою комплектуючого для залізничного транспорту в Україні займається лише одне підприємство - ТОВ “Інтерпайп Україна”, однак, в ланцюгу постачання ТОВ “МТК” відсутнє таке підприємство або інші дочірні підприємства ТОВ “Інтерпайп Україна”.

Так, обставини можуть бути визнані загальновідомими, якщо вони відомі широкому колу осіб (людству, населенню держави, регіону, територіальній громаді) і водночас судді. При цьому, має бути дотримано двох критеріїв, а саме: об`єктивного – відомість факту широкому колу осіб; суб`єктивного – обізнаність судді про такі обставини.

Якщо суддя особисто не знає про певну загальновідому обставину, він може звернутися до достовірних джерел. Різновидом таких загальнодоступних джерел, можуть бути веб-сайти.

Водночас, потрібно враховувати, що оскільки інформація з мережі Інтернет може бути змінена або видалена, вона підлягає обов`язковому дослідженню безпосередньо в ході судового розгляду з дорученням її до матеріалів справи на електронних носіях.

Відповідачем не надано суду належним та допустимих доказів того, що виробництвом і поставкою комплектуючого для залізничного транспорту в Україні займається лише одне підприємство - ТОВ “Інтерпайп Україна».

Суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Дефекти в оформленні товарно-транспортних накладних (зокрема н відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд доходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 120, код ЄДРПОУ 33115436) до Східного міжрегіональногго управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр-т. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 18.11.2016 року № 0001654001.

Стягнути з Східного міжрегіональногго управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» сплачену суму судового збору у розмірі 19210грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 лютого 2021 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили станом на 22.02.2021 року

Суддя С.В. Златін