Ухвала суду № 95033661, 22.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 лютого 2021 року Справа 160/2758/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Златіна С.В.

за участі секретаря судового засідання – Піскун Я.В.

представника позивача – Буря О.Є., Поєдинок О.В.

представника відповідача - Єгоров А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду по адміністративній справі № 160/2758/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протравним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Металургійна транспортна компанія” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 18.11.2016 року № 0001654001 форми “В4”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.12.2019 року по справі № 160/2758/19 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Постановою Верховного Суду від 02.12.2019 року по справі № 160/2758/19 замінено первісного відповідача у справі Офіс великих платників податків ДФС та його правонаступника Офіс великих платників податків ДПС.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач через відділ діловодства суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду. Клопотання обґрунтовано посиланням на правову позицію судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.11.2020 року по справі № 500/2486/19, у відповідності до якої строк оскарження у суді податкового повідомлення – рішення після використання платником податків процедури адміністративного оскарження, становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ПК України.

Позивач подав клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду. Клопотання обгрунтовано тим, що на момент звернення з позовом до суду строк оскарження у суді податкового повідомлення – рішення після використання платником податків процедури адміністративного оскарження, становив 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення – рішення. Позивач вказує на те, що використана ним процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення – рішення не була розпочата, оскільки листом ДФС України від 22.12.2016 року скаргу залишено без розгляду. Про існування листа ДФС України від 22.12.2016 року позивач довідався лише у 2019 році.

Суд дослідивши клопотання позивача та відповідача, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Предметом позову є правомірність податкового повідомлення – рішення, стосовно якого позивач використав процедуру адміністративного оскарження.

Згідно вимог ст. 56.18 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. (п. 56.19 ПК України).

Вищий адміністративний суд України у листі 10.02.2011 року № 203/11/13-11 вказує якщо норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначає строк судового оскарження податкових повідомлень-рішень шляхом відсилання до строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, то пункт 56.19 статті 56 цього Кодексу прямо передбачає, що відповідний строк становить один місяць.

Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному. За таких обставин пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України не можуть застосуватися судами одночасно, натомість перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм.

Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

За таких обставин норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України не може використовуватися при обчисленні строків звернення платника податків до суду, оскільки її застосування суперечить правилам пункту 56.21 цієї ж статті, яка вимагає прийняття рішень на користь платників податків. Тому строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення починає перебіг відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України - від дня отримання платником податків цього повідомлення-рішення.

Вказану правову позицію застосовував і Верховний Суд, зокрема у постанові від 03.04.2020 року по справі № 2540/2576/18, вказуючи на те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Враховуючи викладені вище правові позиції позивач звернувся з позовом до суду 26 березня 2019 року; предметом позову є скасування податкового повідомлення – рішення від 18.11.2016 року після процедури адміністративного оскарження, тобто в межах 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено

Однак згідно правової позиції судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.11.2020 року по справі № 500/2486/19, строк оскарження у суді податкового повідомлення – рішення після використання платником податків процедури адміністративного оскарження, становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ПК України.

За вказаних обставин Верховий Суд змінив правову позицію стосовно строку оскарження податкового повідомлення – рішення після використання платником податків процедури адміністративного оскарження шляхом його зменшення.

Суд зазначає, що чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Враховуючи викладене, а також тривалість існування правової позиції, яка була викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 року № 203/11/13-11, приймаючи до уваги те, що Верховний Суд скоротив строк звернення з позовом до суду платників податків, а також те, що позовна заява подана позивачем до суду ще у 2019 році, приймаючи до уваги завдання адміністративного судочинства, зазначене у ч.1 ст. 2 КАС України, а також право на звернення до суду, передбачене ч.1 ст. 5 КАС України, а також те, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, то суд вважає поважними причини пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, а строк звернення з позовом до суду таким, що підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду – задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» строк звернення з позовом до адміністративного суду.

У клопотанні Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін