Рішення № 95033245, 19.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/17239/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на загальну суму 35 368,42 грн., у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та згідно «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року, яке набрало законної сили 02.10.2018 по справі №803/1030/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 79% від відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, однак виплату різниці у розмірі 27871,40 грн між фактично отриманою пенсією та належною до сплати з 01 січня 2016 року сумою пенсії (з урахуванням раніше сплачених сум), проведено лише 22 липня 2020 року.

Позивач вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 17 серпня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням ним строків їх виплати, однак листом від 10 вересня 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відмову в задоволенні заяви, мотивуючи це відсутністю бюджетного фінансування вказаних витрат.

З таким рішенням позивач не згідний уважає, що відповідачем порушено його законні права та інтереси з огляду на що просить позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 12 січня 2021 року №0300-0802-7/1040, який подано до суду 13 січня 2021 року відповідач позовних вимог не визнав. Повідомляє, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі №803/1030/18, яке набрало законної сили 02.10.2018, було визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійснення перерахунку пенсії та зобов`язано здійснити перерахунок так виплату пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 79 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач зазначає, що на виконання вказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, а виплата перерахованого розміру пенсії в сумі 7377,53 проводилася з 10 серпня 2018 року згідно із Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 у порядку черговості,.

На думку пенсійного органу, затримка у виплаті перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 06 жовтня 2018 року відсутня, оскільки у вказаний період виплата пенсії позивачу проводилася на підставі чинного законодавства, а виплата перерахованої пенсії за рішенням суду за цей період є одноразовим платежем та не є доходом на який нараховується компенсація.

Щодо розрахунку суми компенсації відповідач зауважує, що ОСОБА_1 не може підміняти державний орган та самостійно робити розрахунки, які належать виключно до компетенції пенсійного органу. Окрім того зазначена сума компенсації 35368,42 грн викликає обґрунтовані сумніви оскільки самостійно розрахована позивачем, а правильність розрахунку нічим не підтверджена.

З урахуванням зазначеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року, яке набрало законної сили 02 жовтня 2018 року по справі №803/1030/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 79% від відповідних сум грошового забезпечення.

ОСОБА_1 звернувся до пенсійного орган із запитом на інформацію, у відповідь на який відповідач листом від 15 березня 2019 року №307/Б-01 надав розрахунком на доплату нарахованої відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі №803/1030/18, відповідно до якого в період з січня 2016 року по вересень 2018 року, сума щомісячної доплати становила 840,48 грн та за жовтень 2018 сума щомісячної доплати становила 135,56 грн. Загалом за період з січня 2016 року по 06 жовтень 2018 року сума доплати - 27871,40 грн.

Як убачається із листа ГУ ПФУ у Волинській області від 29 липня 2020 року №8734-10859/Б-04/8-0300/20 та платіжного доручення від 22 липня 2020 року №9149 виплата перерахованої пенсії в сумі 27871,40 грн за період з 01 січня 2016 року до 06 жовтня 2018 року згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі №803/1030/18 зарахована на розрахункових рахунок позивача, відкритий в філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» разовим дорученням 22 липня 2020 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 17 серпня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням ним строків їх виплати, однак листом від 10 вересня 2020 року №12823-12821/Б-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомив про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії.

Позивач уважаючи таку бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17.

Як установлено судом, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: листом ГУ ПФУ у Волинській області від 29 липня 2020 року №8734-10859/Б-04/8-0300/20 та платіжним дорученням від 22 липня 2020 року №9149 підтверджується, що сума перерахованої пенсії в розмірі 27871,40 грн за період з 01 січня 2016 року до 06 жовтня 2018 року згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі №803/1030/18 була виплачена позивачу лише 22 липня 2020 року.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належні позивачу нарахування та виплату суми пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити обчислення, нарахування і виплату компенсації за втрату частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строку їх виплати, з 01 січня 2016 року по день проведення виплати, а саме 22 липня 2020 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на загальну суму 35368,42 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Виходячи із розрахунку зробленого позивачем сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії складає 35368,42 грн.

Натомість пенсійний орган у поданому відзиві на позовну заяву стверджує, що сума компенсації 35368,42 грн викликає обґрунтовані сумніви та правильність розрахунку нічим не підтверджена.

З урахуванням зазначеного, а також того факту, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться добровільно чи на виконання судового рішення самим підприємством, установою чи організацією, на думку суду, відсутні правові підстави зобов`язувати відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів в розмірі 35368,42 грн.

Поряд з цим, оскільки розрахунок має виконуватися саме пенсійним органом, тому захист такого порушеного права полягає у зобов`язанні ГУ ПФУ у Волинській області вчинити кореспондуючі цьому праву дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №159/1651/17.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх дій щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 22 липня 2020 року.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 22 липня 2020 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 22 липня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 18.12.2020 №125.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 22 липня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 22 липня 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22а.

Суддя Ю.Ю. Сорока