Ухвала суду № 95029560, 01.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7340/19

провадження № 4-с/753/33/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ЧЕРТКА ОЛЕКСАНДРА ФЕДОРОВИЧА, стягувач ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

Боржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Чертка О.Ф. та скасування винесеної ним постанови.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 4.09.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. В подальшому Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-7835/12, на підставі якого 13.02.2014 року головний державний виконавець Білан Ю.С. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42220838. 7.03.2018 року старший державний виконавець Черток О.Ф. виніс постанову у даному виконавчому провадженні про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами. Дана постанова є безпідставною та необґрунтованою, оскільки боржник офіційно не працює і керування автомобілем є його єдиним джерелом доходу для особистого існування. Також, крім сина ОСОБА_4 , який проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на своєму утриманні має ще двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана постанова позбавляє можливості заробляти кошти і утримувати не тільки себе, а і дітей, які перебувають на його утриманні, а також виконувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2013 року. За таких обставин, просять визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Чертка О.Ф. щодо винесення постанови про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами та скасувати її як незаконну та необґрунтовану.

Старший державний виконавець Черток О.Ф. в судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи був двічі повідомлений судом належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався, доказів поважності причин неявки суду не надав, а тому судом визнано за можливе розглянути справу в його відсутності в порядку ч.1-2, ст.450 ЦПК України.

Стягувач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні вимог скарги, пояснивши, що ОСОБА_1 все своє життя ніде не працював, однак при собі завжди мав значні суми грошових коштів і часто змінював дорогі автомобілі. Знаючи про існування рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2013 року, він з 2014 року жодної копійки аліментів не сплатив стягувачу ОСОБА_2 на утримання їх спільного сина ОСОБА_4 . Загальна заборгованість по сплаті аліментів за період з 1.11.2014 року по 1.03.2020 року становить 357 809 грн. 15 коп. За їх інформацією ОСОБА_1 не надає коштів і на інших своїх дітей, але в усіх судових засіданнях говорить, що він їх утримує.

Заслухавши боржника, стягувача, їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи скарги, суд вважає, що вимоги скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.1 та ч.3, ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1-2, ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 4.09.2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8-11). Як вбачається з його тексту ОСОБА_1 разом зі своїм представником приймав участь у судовому засіданні і знав про існуюче рішення (а.с.8). Після набрання 24.04.2013 року вказаного рішення законної сили Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-7835/12, на підставі якого 13.02.2014 року головний державний виконавець Білан Ю.С. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42220838 (а.с.12).

Як наголошує ч.2, ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1, ст.18 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів розмір заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 за період з 1.11.2014 року по 1.01.2018 року становить 109 486 грн. 69 коп. (а.с.48-49). В 5-тій колонці (сплачено боржником аліментів) всюди значаться нулі.

7.03.2018 року старший державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Черток О.Ф. виніс постанову у даному виконавчому провадженні про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості по сплаті аліментів у повному обсязі (а.с.14).

Згідно ч.1, ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Боржник ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України про визнання дій старшого державного виконавця незаконними та скасування вказаної постанови.

Як наголошує п.1, ч.10, ст.71 Закону України „Про виконавче провадження" тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ствердження в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 про незаконність оскаржуваної постанови на підставі порушення старшим державним виконавцем п.1, ч.10, ст.71 Закону України „Про виконавче провадження", що полягає у позбавленні боржника єдиного засобу для існування та отримання щомісячного доходу, суд не може покласти в основу судового рішення, оскільки заявник та його представник не надали доказів в розумінні ст.76-80 ЦПК України про працевлаштування ОСОБА_1 на посаді водія чи аналогічній їй до винесення вказаної постанови 7.03.2018 року, а також отримання ним саме з такої посади щомісячного доходу та перерахування в рахунок сплати заборгованості по аліментам. А надане повідомлення ТОВ „Грейн-торг" не підтверджує його працевлаштування у зазначений період (а.с.18).

Крім того, наявність на утриманні двох інших малолітніх дітей у ОСОБА_1 , а саме: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не позбавляє можливості його працевлаштування на інші посади, не пов`язані з застосування посвідчення водія.

Як регламентує ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Аналізуючи зібрані докази у судовому засіданні, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови, враховуючи що на день її винесення заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 становила в розмірі понад 109 486 грн. 69 коп. Згідно інформації того ж розрахунку заборгованість станом на 1.03.2020 року складає 357 809 грн. 15 коп., при цьому жодних виплат з 1.11.2014 року по 1.03.2020 року боржник ОСОБА_1 не здійснював (а.с.50).

Згідно ст.452 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні двох вимог скарги заявника, тому саме з нього на користь держави необхідно стягнути 1 816 грн. судового збору (908 грн. х 2), від якого він був звільнений при зверненні з даною скаргою до суду.

Крім того, на підставі ст.137 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. витрат на правничу допомогу, що є співмірним зі складністю справи, часом та обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом Гарницьким П.П. для виконання представницьких робіт заінтересованої особи, в задоволенні стягнення решти суми на правничу допомогу відмовити.

Керуючись ст.4-5; 10-12; 76-80; 81; 137; 258-259; 260 ЦПК України, на підставі ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, ст.19; 129-1 Конституції України ст. ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81; 447-452 ЦПК України, на підставі ст.18; 71 Закону України „Про виконавче провадження", ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства", суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ЧЕРТКА ОЛЕКСАНДРА ФЕДОРОВИЧА, стягувач ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 7.03.2018 року у виконавчому провадженні ВП №42220838 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. витрат на правничу допомогу, в задоволенні стягнення решти суми на правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 816 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя :