Ухвала суду № 95028779, 22.02.2021, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2167/20

Провадження № 2/366/74/21

УХВАЛА

іменем України

"22" лютого 2021 р. смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Мартовицька Н.Є,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

10.09.2020 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 10710,56 грн.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України 10.09.2020 для вирішення питання відкриття провадження за зазначеним позивачем місцем реєстрації відповідача (фізичної особи) було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Оскільки відповідь від Зеленополянської сільської ради тривалий час не надходила, було надіслано відповідні запити у відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області сільської ради, і після отримання підтвердження місця реєстрації 27.11.2020 відкрите провадження. Справу призначено до розгляду спрощеному провадженні на 23.12.2020, але знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, та відкладено на 22.02.2021.

10.02.2021 до суду надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис про смерть № 16427 від 04.10.2019.

У судове засідання, призначене на 22.02.2021, представник позивача не з*явився. Про день і час слухання справи повідомлено вчасно, належним чином. Разом з позовом до суду подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до актового запису про смерть № 16427 від 04.10.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що повідомлено суд начальником Київського міського відділу державної реєстрації смерті центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 10.02.2021 № 374/21.2-09.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 (справа № 185/998/16ц, провадження № 61-33766сво18), «Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».

Норма, аналогічна пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, закріплена у п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в редакції з 15.12.2017.

Як вбачається з викладеного вище, позов до ОСОБА_1 був поданий до суду 10.09.2020, тоді як останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивуючи свій правовий висновок, об`єднаною палатою ВС, зазначено наступне.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

АТ звернулося з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред`явлення позову припинилась.

Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням статті 31 ЦПК України 2004 року щодо неможливості одночасної зміни і підстав, і предмету позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна норма права міститься й у пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, чинного на час розгляду справи Верховним Судом.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

З аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).

У статті 28 ЦПК України 2004 року визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 29 ЦПК України 2004 року передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК України).

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 чинного ЦПК України).

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

При цьому норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у справі за позовом АТ, яке звернулося до суду з позовом до померлої особи. А, відкривши провадження у справі, суд повинен його закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України.

Крім того, нормою пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 чинного ЦПК України) визначено, що суд продовжує розглядати справу у випадку смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Оскільки правосуб`єктність померлої особи припинилася, до цивільного процесу залучаються правонаступники. Якщо ж банк у зв`язку із залученням спадкоємців змінив предмет та підставу позову одночасно, суд повинен відмовити у вчиненні відповідної процесуальної дії, оскільки одночасна зміна предмета та підстави позову є фактично новим позовом, який може бути пред`явлено до спадкоємців самостійно (окремо). Тобто у такому разі визнається, що позивач відмовився від первинно пред`явленого позову.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст.255, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми заборгованості, у зв`язку із смертю відповідача.

Судовий збір, сплачений АТ КБ «ПриватБанк»» у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення № PROM6BT784 від 26.08.2020, повернути позивачу з державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали (22.02.2021 року).

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складання, має право на поновлення строку подання апеляційної скарги, якщо вона буде подана протягом 15 днів з дня вручення її копії.

Суддя Н.П.Слободян