Ухвала суду № 95026960, 19.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1822/21

Провадження № 1-кс/201/594/2021

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: слідчого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора - Смирнова А.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - адвоката Стадниченка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайської П.В., погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Смирновим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, раніше судимого, не працюючого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021040650000188 від 17.02.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 17.02.2021 року приблизно о 04.00 годині, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, поєднаний з проникненням у сховище, шляхом піддягання металевої кришки люку колодязя, який перешкоджав доступ до приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку, проник до підземної кабельної каналізації, розташованої біля буд. № 131 по пр. Гагаріна в м. Дніпрі, таким чином, проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, де за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, а саме ножа, перебуваючи у колодязі, перерізав кабель ТПП 100x2x0.32, довжиною 31 метр, та витягнув його на поверхню, таким чином, викрав фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв`язку та відноситься до АТС №743 інв. № 0309900.

Таким чином ОСОБА_1 , викрав фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв`язку, що належить ПАТ "Укртелеком". Після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши ПАТ "Укртелеком" матеріальні збитки на суму 2 552, 85 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Даний факт 17 лютого 2021 року був внесений до ЄРДР за № 12021040650000188, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

17 лютого 2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, та того ж дня, останньому у цьому кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 42, 276-278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, у зв`язку з чим, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, може незаконно вплинути на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній має непогашені судимості за аналогічні кримінальні правопорушення проти власності.

Прокурор Смирнов А.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стадниченко В.Ю. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри та відсутність достатніх доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також, з урахуванням наявності постійного місця проживання і міцних соціальних зв`язків, просили обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку сторони захисту, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема, протокол огляду від 17 лютого 2021 року, в ході якого було виявлено фрагмент викраденого кабелю і ніж з відбитками пальців рук; протокол огляду від 17 лютого 2021 року, яким було оглянуто місце вчинення злочину; акти встановлення викрадення, зниження та/або зловмисного пошкодження ЛКС (інших ТЗТМ); протокол допиту представника потерпілої сторони ОСОБА_2 від 17 лютого 2021 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 17 лютого 2021 року; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 лютого 2021 року, відповідно до яких, свідок ОСОБА_3 впізнав підозрювану особу, яку він бачив 17.02.2021 року приблизно о 04:00, який проник до металевого колодязя, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки вчинив крадіжку чужого майна, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку суду, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має місця роботи, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, а також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи не погашені у нього судимості за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень проти власності.

При цьому, стороною обвинувачення не доведено належним чином наявність ризику, передбаченого пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості незаконного впливу на потерпілого, свідків або експерта у цьому кримінальному провадженні, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про можливість підозрюваного незаконно вплинути на зазначених учасників кримінального провадження.

В той же час, слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри. При цьому підозрюваний скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, тому, перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; відсутність у підозрюваного місця роботи; майновий стан підозрюваного і міцність його соціальних зв`язків, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про його особу, а також обставини, встановлені під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 113 500,00 грн. (сто тринадцять тисяч п`ятсот гривень), оскільки застава у іншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 187, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-376, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Михайської П.В. погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Смирновим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021040650000188 від 17.02.2021 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 17 квітня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 113 500,00 грн. (сто тринадцять тисяч п`ятсот гривень).

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 113 500,00 грн. (сто тринадцять тисяч п`ятсот гривень), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Слідчий суддя: К.О. Шелестов