Рішення № 95024552, 11.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17122/19

провадження № 2/753/968/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 р. Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі по тексту - ТОВ СК «Альфа-Гарант», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,в сумі 4998,80 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 06.11.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів «Gelly MK», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Mitshubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , що встановлено постановою Дарницького районного суду м. Києва. Автомобіль «Gelly MK», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ТОВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до договору страхування наземного транспорту від 19.07.2018 № 06-GR/01-024-03122. На виконання умов вказаного договору позивач здійснив потерпілій особі виплату страхового відшкодування в сумі 25 243 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» з лімітом відповідальності в розмірі 100 000 грн. 05.04.2019 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь позивача 20 244, 20 грн., а відтак невідшкодованою залишалась частина збитку в розмірі 4 998,80 грн., яку повинен відшкодувати відповідач відповідно до вимог статті 1194 ЦК України.

Ухвалою від 11.09.2019 позовну заяву було залишено без руху.

20.01.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків по справі та відповідно позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою від 03.02.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09.06.2020.

05.06.2020 третьою особою подано пояснення щодо позовних вимог позивача.

09.06.2020 засідання по справі було відкладено на 11.11.2020 та визнано явку представника позивача обов`язковою.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся про судове засідання у встановленому законом порядку за зазначеною у позовній заяві адресою місця його проживання, проте судова повістка повернулась без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже ураховуючи подання представником позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, вжиття судом всіх можливих та розумних заходів щодо виклику відповідача в судове засідання та подання останнім відзиву на позов, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

19.07.2018 між ТОВ СК «Альфа-Гарант» (страховиком) та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено договір страхування наземного транспорту № 06-GR/01-024-03122, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Gelly MK», д.н.з. НОМЕР_1 , на строк з 20.07.2018 по 19.07.2019 (а.с. 8-9).

06.11.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів «Gelly MK», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Mitshubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням його власника ОСОБА_1 .

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2018 винною особою у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_1 , яку притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 15).

На виконання умов договору страхування ТОВ СК «Альфа-Гарант» здійснило оцінку завданої потерпілій особі майнової шкоди та виконало свої зобов`язання по виплаті страхового відшкодування, перерахувавши безготівкові кошти в сумі 25 243 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується страховим актом №СТ/18/0296 від 14.01.2019, розрахунком страхового відшкодування, рахунком на оплату по замовленню №33 від 09.01.2019 та платіжними дорученням (а.с. 7, 11, 17-18).

Судом встановлено, що цивільна відповідальність при використанні транспортного засобу «Mitshubishi» д.н.з. НОМЕР_2 ,була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», відповідно до договору страхування № АМ/7092262 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 100 000 грн. та франшизою 2000 грн. (а.с.10).

На цій підставі позивач звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з регресною вимогою про відшкодування в розмірі 25 243 грн.

ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 20 244, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 50).

Отже різниця між сплаченою позивачем страхувальнику сумою страхового відшкодування та виплаченою сумою страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» становить 4998,80 грн.

Як на підставу своїх вимог ТОВ СК «Альфа-Гарант» посилається на норми цивільного закону, які регулюють деліктні зобов`язання.

Так, відповідно до положень статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини 2 статті 1187, частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, при цьому шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За вимогами статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

За загальним правилом, встановленим статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Докази згідно положень статей 77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас належних і допустимих доказів наявності підстав для відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Так, згідно полісу договору обов`язкового страхування за №АМ/7092262 від 27.09.2018, вбачається, що останній передбачає цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , в той час як в постанові суду зазначено - ОСОБА_4 .

Незважаючи на те, що позивачу судом було надано строк для усунення недоліків та явка представника позивача була визнана обов`язковою, останній в засідання не з`явився задля з`ясування даних обставин, крім того у наданій позовній заяві викладеній в новій редакції прізвище відповідача зазначено по різному - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не є особою, яка має відповідати за даним позовом, тим більше, що в Електронному реєстрі територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відомості про таку особу взагалі відсутні, а за зазначеною у позовній заяві адресою зареєстрованою є - ОСОБА_1

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вимог ТОВ СК «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

З огляду на результат розгляду справи суд на підставі положень статті 141 ЦПК України покладає на позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: