Рішення № 95022502, 10.02.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28041/20

Провадження № 2/686/1541/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021

Хмельницький міськрайонний суд

в складі :головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Матіяш О.А.,

з участю позивача – ОСОБА_1 ,

та представника відповідача – Самбір І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця»

про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду, який мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем у трудових відносинах та працює на посаді майстра дільниці миття вагонів.

З грудня 2019 року начальник виробничого підрозділу вагонної дільниці станції Хмельницький ОСОБА_2 з незрозумілих причин почав упереджено ставитись до неї та створювати нестерпні умови праці, зокрема переніс її робоче місце з адмінбудівлі в іншу, де відсутні необхідні умови для роботи - принтер та інтернет-мережа, не затверджував матеріальні звіти, наполягав на переведенні її з посади майстра в провідники вагонів.

Наказом начальника ВП ВД ст. Хмельницький ОСОБА_2 № 26/с від 11.08.2020 року на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за відсутність контролю за роботою підлеглих працівників.

Вважає, що вказаний наказ підлягає скасуванню із наступних підстав.

Наказом №26/с від 11.08.2020 року їй оголошено догану за порушення п,3, п.9 та п.2.1 посадової інструкції за те, що 03.08.2020 року бригада мийників зовнішньої мийки розмила 7 вагонів, а змінний майстер ОСОБА_3 , не перевіривши реальні обсяги виконаних робіт, надав щоденну довідку про зовнішню розмивку 10 вагонів, що було виявлено при затвердженні проміжного матеріального звіту. На думку автора наказу вказаний випадок став можливим через відсутність контролю за роботою підлеглих працівників з її боку.

Відповідно до Змін до графіка роботи мийників – прибиральників рухомого складу (зовнішні) на серпень 2020 року вона перебувала у простої.

Згідно табеля обліку використання робочого часу за період з 01.08.2020 року по 31.08.2020 року вона перебувала у простої (на період оголошення карантину), що підтверджується графіком та табелем обліку використання робочого часу, тому покладення на неї трудових обов`язків в період простою та притягнення її до дисциплінарної відповідальності є неправомірним. Просить скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Просить скасувати наказ за №26/с від 11.08.2020 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити з наведених у заяві підстав. Позивач вважає, що дисциплінарного проступку на роботі вона не допускала, а застосування до неї дисциплінарного стягнення відбулось внаслідок упередженого ставлення керівництва вагонної дільниці. Оспорюваний наказ, на її думку, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки не містить обставин що стали підставою для його видання та конкретних фактів допущеного нею невиконання або неналежного виконання покладених на неї трудових обов`язків. Зокрема, відповідно до пункту 2 наказу за №067 від 19.03.2020 року акціонерного товариства філія «Пасажирська компанія» в період карантинних заходів дозволено працівникам виробничих підрозділів, де застосована процедура простою не виходити на роботу (робочі місця). Вона 03.08.2020 року не працювала, оскільки згідно вказаного наказу оголошений простій підприємства, на роботу її в цей день ніхто не викликав.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнала та суду пояснила, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани з підстав не виконання нею пункту 3 посадової інструкції майстра дільниці зовнішнього та внутрішнього миття і прибирання пасажирських вагонів, зокрема відсутності контролю об`єму виконаних робіт, внаслідок чого зайво було списано миючих дезінфікуючих засобів та витратних матеріалів, а також п. 9 та 21 посадової Інструкції. За результатами оперативної наради 07.08.2020 року при начальнику вагонної дільниці прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Дійсно згідно наказу за № 067 від 19.03.2020 року пунктом 2 якого дозволено працівникам виробничих підрозділів, де застосована процедура простою не виходити на роботу, крім випадків відновлення робіт (робочого процесу) таке положення зафіксоване і в наказі виробничого підрозділу вагонна дільниця ст..Хмельницький від 20.03.20 року за № 160/01-03 пунктом 2 якого дублюється надання дозволу працівникам вагонної дільниці станції Хмельницький не виходити на роботу (робочі місця0 у період вимушеного простою згідно із затвердженими графіками, крім термінового відновлення робіт (робочого процесу).

На підставі наказу по вагонній дільниці станції Хмельницький від 24.04.2020 року № 170/01-03 для працівників з п`ятиденним робочим тижнем, понеділок визначений як неробочий день (встановлено неповний робочий тиждень). Оскільки позивач є одинокою матір`ю переведення її на неповний робочий тиждень не відбулося.

Наказом 21.07.2020 року № 209/01-03 по вагонній дільниці станції Хмельницький керівників підрозділів підприємства зобов`язано згідно графіка, не пізніше 12 годин забезпечити подання щодекадної звітності до бухгалтерії. Позивач надала неправдиву, неперевірену інформацію про стан використання виробничих запасів, в матеріальному звіті.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

22 січня 2021 року відповідачем подано відзив на позов.

Позивачем подано відповідь на відзив.

04 лютого 2020 року ухвалено рішення по суті спору.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, заслухавши доводи позивача заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває з відповідачем у трудових відносинах та працює на посаді майстра дільниці миття вагонів виробничого підрозділу вагонна дільниця станції Хмельницький.

11 серпня 2020 року начальником виробничого підрозділу вагонної дільниці ст. Хмельницький ОСОБА_2 видано наказ № 26/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - майстру дільниці зовнішнього та внутрішнього миття та прибирання пасажирських вагонів ОСОБА_1 оголошено догану за порушення вимог п.3 п.9 та п.21 посадової інструкції на підставі п.1 ст. 147 КЗпП України оголошено догану.

Підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в наказі від 11 серпня 2020 року зазначено проведення розслідування стосовно невідповідності даних у проміжному матеріальному звіті майстра дільниці ОСОБА_1 в ході якого було встановлено, що змінний майстер ОСОБА_3 , не перевіривши реальні обсяги виконаних робіт, надав щоденну довідку про зовнішню розмивку 10 вагонів. При затвердженні проміжного матеріального звіту виявлено розбіжності між вказаними 82 вагонами та фактично розмитими 79 вагонами, що підтверджують у своїх поясненнях мийника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Роботодавець в наказі зазначає, що даний випадок став можливим через неналежне виконання своїх посадових обов`язків з боку мийників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутності контролю за роботою підлеглих працівників зі сторони майстра ОСОБА_1 та змінного майстра ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) від 06 листопада 1992 року № 9 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Ухвалюючи рішення у справі, суд повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановив, що позивача було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за невиконання посадових обов`язків 03 серпня 2020 року, в той час коли позивач за графіком виходу на роботу та обліком робочого часу не повинна була працювати. Представник відповідача в ході судового розгляду не заперечувала того факту, що на роботу в цей позивач ніхто не викликав, і таких об`єктивних доказів суду не представила.

Тому в діях позивача ОСОБА_1 відсутнє неналежне виконання нею трудових обов`язків, дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що «роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Із оспорюваного наказу не слідує, які порушення трудової дисципліни та коли вчинила ОСОБА_1 ,, адже за змінним графіком, погодженим начальником Вагонної дільниці Івановим В.Г. стосовно позивача ОСОБА_1 значиться простій. Вказані обставини підтверджуються графіком та табелем обліку робочого часу. Тому вірогідно не могла відповідати за поданий щоденний звіт змінним майстром ОСОБА_3 .

Із наданих графіка виходу на роботу, затвердженого начальником вагонної дільниці ОСОБА_6 ОСОБА_1 03.08.2020 року не перебувала на роботі, оскільки значиться простій.

За таких обставин суд вважає необхідним задовольнили позов.

Підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права.

В наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто мають бути викладені фактичні обставини, які послужили підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

В оспорюваному наказі про притягнення до дисциплінарного відповідальності не зазначено фактичних обставин, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

4. Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

В ході судового розгляду судом не здобуто доказів щодо порушень трудової дисципліни позивачем, а наведені відповідачем повністю спростовані позивачем в ході розгляду справи. Доказів, що позивач надала неправдиву, неперевірену інформацію про стан використання виробничих запасів, в матеріальному звіті суду не надано, і оспорюваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення не містить посилання на це, бо стосується лише обсягів розмивки пасажирських вагонів 03.08.2020 року.

Відповідно до ст. 150 КЗпП, передбачається можливість оскарження працівником накладеного на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

5. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в розмірі 840.8 грн., тому їх слід стягнути з відповідача в розмірі 840.8 на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40, 150, 147, 232, 235, 237-1, 240-1 КЗпП України , суд –

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» за № 26/с від 11 серпня 2020 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на ОСОБА_1 .

Стягнути з філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,8 грн.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 10.02.2021 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження 03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5

Суддя: