Рішення № 95022389, 17.02.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1765/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

17.02.2021 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.

справа № 677/1765/18,

учасники:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

вимоги позову - звернення стягнення на предмет іпотеки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за правилами загального позовного провадження.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.03.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11221098000 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 40615 дол. США, який зобов`язалась повернути в повному обсязі в строк до 23.03.2029 зі сплатою 12,4 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 25.03.2008 було укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Красилівського міського нотаріального округу Шлейник М.С., та зареєстрований в реєстрі за № 1523 (надалі - Договір іпотеки). Предметом іпотеки є нерухоме майно - домоволодіння, загальною площею 124,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,2103 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Право вимоги за кредитним договором № 11221098000 від 25.03.2008 відступлено ПАТ «Дельта Банк» на підставі укладеного між ПАТ«УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

11.07.2018 між ПАТ «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (надалі - ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія») було укладено договір № 667/К купівлі продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором та договором іпотеки відступлено ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія».

Через неналежне виконання умов договору про надання споживчого кредиту банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 2-1646/10 від 29.03.2010 встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 43071,70 доларів США. Станом на дату звернення до суду зазначене рішення суду не виконане.

У зв`язку з непогашенням в повному обсязі заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача перед новим креитором складає (за курсом НБУ на дату відступлення 1 долар США = 26,209172) 1129135 грн 69 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1011966, 01 грн, заборгованість за процентами - 117 169,68 грн. Станом на дату звернення до суду вказана сума заборгованості погашена не була.

На підставі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» через невиконання боржником зобов`язання представник позивача просить задоволити вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11321098000 від 25.03.2008 у розмірі 1129135 грн 69 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 1011966 грн 01 коп, заборгованість за процентами - 117169 грн 68 коп, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 25.03.2008 приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М.С., реєстровий №1523, шляхом надання товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права на продаж предмета іпотеки, а саме: нерухомого майна - домоволодіння, загальною площею 124,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М.С. та зареєстрованого в Красилівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 26 за номером запису №297, в Реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 15853867; земельну ділянку загальною площею 0,2103 га, кадастровий номер 6822783400.01.003.0024, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, - будь-якій особі-покупцеві в порядку, визначеному ст. 38 Закоку України «Про іпотеку», за ціною 227910 гривень; стягнути з відповідача усі судові витрати.

Заперечень відповідача до суду не надійшло.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутності, заперечень щодо ухвалення у справі заочного рішення не надав.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяв про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

09.11.2018 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Боголюбовою Л.М. відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

29.01.2019 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

06.06.2019 зупинено провадження у справі до вирішення справи № 677/1164/18.

18.09.2019 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання.

09.01.2020 зупинено провадження у справі до вирішення справи № 677/1164/18 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Красилівська районна державна адміністрація, Заслучненська сільська рада Красилівського району Хмельницької області, про визнання договору іпотеки недійсним, і до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 677/1164/18.

25.02.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

07.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.02.2021 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом достовірно встановлено, що 25.03.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11321098000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 40615,00 дол. США, який зобов`язалась повернути в повному обсязі в строк до 23.03.2029 зі сплатою 12,4 % річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки від 25.03.2008 (надалі договір іпотеки), відповідно до якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 24.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Шлейник М.С., та зареєстрованого в Красилівському бюро технічної інвентаризації в реєсрову книгу № 26 за номером запису №297, в Реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 15853867. Предмет іпотеки складається з двоповерхового житлового будинку з добудовою, житлова площа 91,0 кв. м., загальна площа - 124 кв.м., хліва та погреба (а.с.9-10).

У розділі 5 договору іпотеки від 25.03.2008 АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 обумовили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. Так, згідно з пунктом 5.1 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Відповідно до пункту 5.2. договору іпотеки, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку» (пп.5.2.1); отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (пп.5.2.2).

Пунктом 5.3. договору іпотеки визначено, що позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь - який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь - якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29.03.2010 рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29.03.2010, ухваленим у справі № 2-1646/10, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11321098000 від 25.03.2008 в розмірі 348402, 60 грн.

Згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за кредитним договором № 11321098000 від 25.03.2008 відступлено ПАТ «Дельта Банк».

11.07.2018 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» укладено договір купівлі продажу майнових прав № 667/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., реєстровий №678, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11321098000 від 25.03.2008 та договором іпотеки від 25.03.2008, стороною яких є ОСОБА_1 , відступлено ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» (а.с.11-13).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодержателем даного майна є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с.16).

Між сторонами виникли правовідносини, які врегульовано нормами §2 Глави 49 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §2 Глави 71 ЦК України, Законом України «Про іпотеку».

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 898-IV), одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 12 Закону №898-IV визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 36 Закону № 898-IV).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 2 ст. 36 Закону № 898-IV).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону №898-IV, підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

З огляду на зазначене, Закону № 898-IV визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий - захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону № 898-IV) є: реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону № 898-IV); продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону № 898-IV).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (ч. 3 ст.36 Закону №898-IV): передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону № 898-IV; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону № 898-IV.

Позовні вимоги мотивовані тим, що через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на дату звернення до суду не погашена. Позивач, уклавши 11.07.2018 договір купівлі - продажу майнових прав, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 11321098000 від 25.03.2008.

На підставі статті 39 Закону № 898-IV позивач вважав, що має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від власного імені будь-якій особі-покупцеві в порядку, визначеному ст. 38 Закону № 898-IV, та отримати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Як встановлено судом, сторони договору іпотеки від 25.03.2008 погодили іпотечне застереження, а саме визначили у договорі іпотеки обидва передбачені ч. 3 ст. 36 Закону №898-IV способи задоволення вимог іпотекодержателя: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем (пункт 5.2.1. договору іпотеки); звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем на підставі довогору купівлі - продажу від імені іпотекодавця будь - якій особі (пункт 5.2.2. договору іпотеки).

У пункті 5.3 договору іпотеки сторони встановили, що позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь - який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь - якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Сторони у п.п.5.2.2. договору іпотеки погодили, що одним із позасудових способів захисту є отримання права продажу іпотекодержателем від власного імені предмета іпотеки третій особі. Отже, судовий спосіб захисту прав позивача позивач, як іпотекодержатель, може застосувати лише у разі, якщо заходи позасудового врегулювання на підставі застереження у договорі іпотеки не призвели до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі.

Натомість позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки третій особі, в порядку, встановленому статтею 38 Закону № 898-IV, тоді як судом не встановлено, та матеріали справи не містять відомостей, що позивач використав які-небудь способи задоволення вимог іпотекодержателя, визначені сторонами у договорі іпотеки, окрім того, позивач у позовній заяві зазначив, що заходи досудового врегулювання спору не вживалися.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст. 38 Закону № 898-IV, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 цього Закону, є неналежним способом захисту, про що було зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Згідно правового висновку зробленого Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній постанові, частина 2 статті 36 Закону № 898-IV, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом № 898-IVспособи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у ч. 3 ст. 36 Закону № 898-IV способи задоволення вимог іпотекодержателя (ст.ст.37, 38 цього Закону № 898-IV), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст.33 та ст. 35 Закону № 898-IV реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону № 898-IV. Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Вимога, встановлена ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).

За змістом припису ч. 2 ст. 35 Закону № 898-IV визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 цього Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 цього Закону № 898-IV) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону № 898-IV, не передбачили (передбачили тільки можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону № 898-IV).

У зв`язку із зазначеним, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», звернувшись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, шляхом надання йому права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку, визначеному ст. 38 Закону № 898-IV, обрало неналежний спосіб захисту його прав іпотекодержателя. Позивач може у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку, визначеному ст. 38 Закону № 898-IV, оскільки з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у п.п. 5.2.2. договору іпотеки.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач обрав неналежний матеріально - правовий спосіб захисту порушеного права іпотекодержателя, тому наведені у позові аргументи щодо наявності невиконаного відповідачем грошового зобов`язання судом не аналізуються, оскільки могли б входити в предмет судового дослідження, за умови обрання позивачем належного та передбаченого законом способу захисту порушеного права.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 33, 36-39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8 ; код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 18.02.2021.

Суддя Р. В. Вознюк