Ухвала суду № 95019653, 19.02.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/39/21

Провадження № 2/448/259/21

У Х В А Л А

судового засідання

19.02.2021 року Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання – Крив`як О.В.,

у справі за позовом

позивача ОСОБА_1

до

відповідача 1 Головного управління державної фіскальної служби України в Полтавській області

відповідача 2 Державної казначейської служби України

вимоги позивача: про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач 1 – не з`явився

відповідач 2 – не з`явився

в с т а н о в и в:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління державної фіскальної служби України в Полтавській області (далі – відповідач-1), Державної казначейської служби України (далі – відповідач-2), в якій просить стягнути з відповідача-2 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 10 836,78 грн., завдану позивачеві внаслідок понесення ним витрат на добирання до місця допиту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якості свідка у кримінальному провадженні.

2. Ухвалою судді від 02.02.2021 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, та справу призначено до підготовче засідання.

3. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

4. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 (адреса проживання якого зазначена: АДРЕСА_2 ) заявлена вимога до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування та згідно ч. 4 ст. 28 ЦПК України, яка передбачає підсудність справ за вибором позивача, подано позов за зареєстрованим місцем проживання позивача.

5. З цих підстав, судом було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

6. Згідно відповіді, що була надана відділом обліку та моніторингу інформації місця проживання, отриманої судом 09.02.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 .

Крім того, вказана інформація підтверджується копією паспорта (сторінка 12) ОСОБА_2 .

Проте, в судовому засіданні позивач вказав адресу свого місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

7. Процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, який має право розглядати справу. Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, за винятком позовів, зокрема, передбачених ст. 28 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст.28 ЦПК України позови пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

8. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

9. Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

10.Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду.

11. Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

12. Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

13. Згідно положень п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

14. Оскільки, після відкриття провадження у справі судом було з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , суд приходить до висновку про необхідність направлення зазначеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Мостиський районний суд Львівської області не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача та відповідача на справедливий судовий розгляд.

15. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за територіальною підсудністю до належного суду, яким є Старосамбірський районний суд Львівської області (м. Старий Самбір, вул. Шевченка Бічна, 1).

Керуючись ст.ст. 27,8, 31,187, 260, 261, 353 ЦПК України, Суд,

п о с т а н о в и в :

1. Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування на розгляд до Старосамбірського районного суд Львівської області (м. Старий Самбір, вул. Шевченка Бічна, 1).

2. Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

3. Спори між судами про підсудність не допускаються.

4. Справа, передана з одного суду до іншого повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала проголошена та підписана 19.02.2021 року.

Суддя С.І.Гіряк

Ухвала набрала законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя С.І. Гіряк