Ухвала суду № 95019483, 19.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/624/21

УХВАЛА

19 лютого 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судових засідань Бардійовської І.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ТзОВ «Алекскредит»,

третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

представник позивача ОСОБА_2 04.02.2021 р. звернувся в суд із позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.07.2020 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за №15874.

18.02.2021 року, після подання позову, до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення вищевказаного позову шляхом зупинення стягнення на підставі вищевказаного виконавчого напису.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 25.06.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №2430185. 30.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис. За даним виконавчим написом на користь ТОВ «Алекскредит» стягнуто 15 721 грн. 07.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. видано постанову про примусове виконання виконавчого напису №15874 від 30.07.2020 року. На його думку, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису, відсутній розрахунок заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 не повідомлено про звернення відповідача з заявою про вичненя виконавчого напису. Вважає, що в даному випадку належним способом забезпечення позову буде зупинення виконання виконавчого напису.

До заяви про забезпечення позову додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про арешт коштів боржника.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність забезпечення позову заявник мотивує обґрунтованістю, на його думку, позовних вимог, та тим, що внаслідок винесення приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, ОСОБА_1 може бути позбавлений засобів для існування.

Так, до заяви про забезпечення позову додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2020 р. та постанову про арешт коштів боржника від 26.10.2020 р., якою накладено арешт на кошти боржника, які містяться в наступних банківських установах: АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсалбанк», АТ «Оксібанк», АТ «Таскомбанк», ПАТ «ОТП банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Альфабанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ПУМБ».

Однак заявником не надано належних та допустимих доказів того, що внаслідок арешту рахунків він буде позбавлений засобів для існування. Саме лише припущення такої можливості, без надання додаткової інформації, яка б підтверджувала такі твердження, не може бути підставою для застосування забезпечення позову.

Всі інші підстави, наведені представником позивача у заяві про забезпечення позову, є обставинами, на які позивач посилається у своїй позовній заяві (відсутність у нотаріуса повноважень на вчинення виконавчого напису, відсутність розрахунку заборгованості за кредитним договором, неповідомлення ОСОБА_1 про звернення відповідача із заявою про вчинення виконавчого напису).

Звертаючись до суду із цією заявою про забезпечення позову позивач не звернув уваги на права й обов`язки виконавця, визначені в ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження». За змістом цієї норми, виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання рішення, зазначеного в документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Спосіб забезпечення позову запропонований позивачем шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом по суті є зупиненням виконання рішення (виконавчого напису) на підставі якого відкрито виконавче провадження.

Крім того, судом враховано, що по суті позивач погоджується із наявністю в нього заборгованості перед відповідачем, проте свого розрахунку боргу суду не надав.

Таким чином суду не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду.

Таке зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є підміною рішення суду. Так, у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, без розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151,153 ЦПК України, -

постановив:

відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: І.С. Мруць