Рішення № 95018534, 18.02.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1351/20

Провадження №2/333/162/21

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/1351/20 за позовом Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як органу опіки та піклування в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відібрання дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклуванняв інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про відібрання без позбавлення батьківських прав дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також про стягнення аліментів, посилаючись на те, що останні не виконують своїх батьківських обов`язків, не піклуються про стан здоров`я дітей, їхній фізичний, духовний і моральний розвиток. Державну реєстрацію народження ОСОБА_3 проведено відповідно до частини першої ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері), а ОСОБА_4 – відповідно до ст.133 Сімейного кодексу України. Родина ОСОБА_7 з кінця 2014 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є особами з числа осіб переміщених з тимчасово окупованої території. Батько ОСОБА_4 – ОСОБА_6 з родиною не мешкає, зі слів матері дитини, шлюб між ними розірваний у 2013 році, він залишився на окупованій території, місце його перебування на теперішній час їй невідоме. У липні 2018 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло звернення завідувачки гуртожитку по АДРЕСА_2 , в якому остання зазначила, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, вживає алкоголь, матеріально дітей не утримує, діти голодні, через що крадуть їжу у сусідів. 20.07.2018 року службою у справах дітей було здійснено вихід за адресою проживання відповідача і встановлено, що ОСОБА_5 ніде не працює, живе на кошти, які отримує як соціальну допомогу на дітей, для дітей є місця для відпочинку, вони забезпечені одягом і взуттям, але помешкання потребує прибирання. ОСОБА_5 зобов`язалася прибрати в кімнаті, працевлаштуватися і більше приділяти уваги дітям. Малолітніх ОСОБА_7 було взято на профілактичний облік в службі, а відносно ОСОБА_5 направлено подання за ч.1 ст.184 КУпАП до поліції. У грудні 2018 року до служби у справах дітей знову надійшло звернення завідувачки гуртожитку щодо неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків. Відповідно до наданої із ЗЗОШ №14 інформації, матір дітей з`являється до школи лише за запрошенням класних керівників, діти мають охайний одяг за сезоном, забезпечені всіма необхідними шкільними приладдям. Під час проведення профілактичної роботи ОСОБА_5 працевлаштувалася неофіційно, навела лад у помешканні. У листопаді 2019 року до відділу надійшло колективне звернення мешканців гуртожитку щодо неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків, в якому вони зазначили, що остання веде аморальний спосіб життя, приводить сторонніх чоловіків до кімнати, де проживають її діти, і вони разом зловживають алкоголем, вчиняють сварки і бійки. Остання бійка закінчилась тим, що ОСОБА_5 нанесла ножове поранення чоловіку. Крім того, ОСОБА_5 б`є доньку, діти змушені красти їжу, так як матір їх не годує. 21.11.2019 року службою у справах дітей було здійснено вихід за адресою проживання відповідача і встановлено, що остання перебуває із залишковими ознаками алкогольного сп`яніння, в помешканні брудно, кімната завалена мотлохом, їжі придатної для споживання дітьми немає. ОСОБА_5 на батьківські збори не з`являється, виклики в школу ігнорує, дітям не приділяє достатньої уваги, зловживає спиртними напоями, ніде не працює, продовжує жити на кошти, які отримує як соціальну допомогу на дітей, співпрацювати з психологом не виявляє бажання, на контакт зі спеціалістами не іде, стосовно неї було складено два адміністративних протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП. Діти постійно залишаються без нагляду, часто бувають голодними, бродяжать і жебракують. В кімнаті відсутні належні умови для їх проживання. У зв`язку з викладеним, так як ОСОБА_5 має низький батьківський потенціал, не піклується про фізичний та психологічний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не створює умов для отримання дітьми освіти, а ОСОБА_6 взагалі не бере жодної участі у вихованні сина, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом в інтересах дітей.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_5 і її представник у судових засіданнях позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечували. Відповідач ОСОБА_5 суду пояснила, що від виконання батьківських обов`язків не ухиляється, цікавиться інтелектуальним, фізичним та психічним розвитком, станом здоров`я дітей. Вона працювала неофіційно двірником в гуртожитку і один місяць на заправці, на теперішній час перебуває на обліку в центрі зайнятості, купила холодильник і телевізор, поклеїла шпалери. ОСОБА_8 чоловік живе у м.Дніпро, так як вона не знає адресу його проживання, тому не може подати на аліменти. Родичів у неї немає. На даний час алкогольні напої не вживає, відвідує разом з дітьми психолога. У неї склалися неприязні відносини з деякими сусідами у гуртожитку. Представник відповідача зазначив, що відповідач опинилася у скрутному матеріальному становищі, не працює, стоїть на обліку у центрі зайнятості, є особою з числа осіб переміщених з тимчасово окупованої території, сирота, рідних немає, виховувалася у дитячому будинку, на теперішній час без чоловіка, з ОСОБА_6 розлучилася. ОСОБА_5 дітей своїх любить, намагається створити їм належні умови, вони мають одяг і взуття, відвідують релігійну організацію. Діти не агресивні, на теперішній час разом з матір`ю відвідують заняття з психологом. Діти піддаються булінгу у школі та в гуртожитку.

У судові засідання відповідач ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з`явився і не повідомив суд про причини неявки. Відзиву з приводу поданої позовної заяви від відповідача ОСОБА_6 до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача і її представника, заслухавши пояснення свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.05.2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області (а.с.7), ОСОБА_5 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №1756 від 02.11.2005 року).

Згідно з інформацією, наданою Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану, державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведена відповідно до частини першої ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с.8).

На підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.11.2009 року Калінінським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області (а.с.7, зворотна сторона), ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №778 від 20.11.2009 року).

Згідно з інформацією, наданою Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану, державна реєстрація народження ОСОБА_4 проведена відповідно до ст.133 Сімейного кодексу України (а.с.9).

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівка Донецької області від 13.02.2013 року (справа №2/251/325/13) шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 розірвано. Рішення набуло законної сили 25.02.2013 року (а.с.64).

18.07.2018 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло звернення завідувачки гуртожитку по АДРЕСА_2 , в якому остання зазначила, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не працює, матеріально дітей не утримує, діти голодні, через що крадуть їжу у сусідів (а.с.13).

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.07.2018 року, складеного комісією у складі: спеціаліста відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Мельник Н.Г., інспектора ЮП Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Антонова О.С., умови проживання в обстежуваній кімнаті незадовільні. Кімната перебуває в занедбаному стані, брудна, захаращена, задуха і сморід. Є холодильник і телевізор, місця для відпочинку, одяг і взуття. Їжі, придатної для споживання, немає (а.с.20).

10.12.2018 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло повторне звернення завідувачки гуртожитку по АДРЕСА_2 , в якому остання зазначила, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями і вводить до себе у кімнату сторонніх чоловіків, діти ходять до школи в несезонному одязі (а.с.13, зворотна сторона).

Відповідно до інформації, наданої Запорізькою загальноосвітньою школою №14 Запорізької міської ради, вих.№01-21/08 від 14.01.2019 року (а.с.15), вих.№01-21/21 від 23.01.2019 року (а.с.14, зворотна сторона), вих.№01-21/121 від 02.04.2019 року (а.с.90), вих.№01-21/380 від 18.11.2019 року (а.с.17, зворотна сторона), вих.№01-21/382 від 18.11.2019 року (а.с.14), ОСОБА_5 школу відвідує лише за викликом класних керівників або інших спеціалістів навчального закладу, одяг дітей чистий і за сезоном, шкільні речі охайні та в повному обсязі. ОСОБА_4 не дисциплінований, але школу відвідує постійно. Мати піклується про його фізичний розвиток. 02.04.2019 року з ОСОБА_3 було проведено бесіду у присутності психолога. Зі слів дитини, дома часто виникають конфліктні ситуації та суперечки побутового характеру, матір використовує фізичні покарання у вигляді ременя під час поганої поведінки, непослуху, невиконання домашніх обов`язків. Синяків на дитині немає і, за її ж словами, ніколи не було.

19.11.2019 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло колективне звернення мешканців четвертого поверху гуртожитку щодо неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків, в якому вони зазначили, що остання веде аморальний спосіб життя, приводить сторонніх чоловіків до кімнати, де проживають її діти, і вони разом зловживають алкоголем, вчиняють сварки і бійки. Остання бійка закінчилась тим, що ОСОБА_5 нанесла ножем рану по обличчю чоловіка. Крім того, ОСОБА_5 б`є доньку, діти змушені красти їжу, так як матір їх не годує (а.с.16).

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 21.11.2019 року, складеного комісією у складі: спеціалістів відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Мельник Н.Г. і ОСОБА_9 , умови проживання в обстежуваній кімнаті незадовільні. Кімната завалена мотлохом, не прибрано, стоїть неприємний запах, бігають таргани. Є меблі, місця для відпочинку і зберігання речей, одяг і взуття, шкільне приладдя. Їжі, придатної для споживання, і холодильника немає. На момент обстеження ОСОБА_5 перебувала із залишковими ознаками алкогольного сп`яніння (а.с.20, зворотна сторона).

На підставі інформації, наданої Запорізькою загальноосвітньою школою №14 Запорізької міської ради, вих.№01-21/021 від 05.02.2020 року (а.с.17), 28.01.2020 року учню ОСОБА_4 на уроці стало зле, матір прибула до школи лише через дві години і забрала дитину додому. 30.01.2020 року соціальним педагогом і класними керівниками дітей було здійснено виїзд за адресою ОСОБА_7 . Матір і діти були вдома, лікаря до ОСОБА_4 не викликали, ліків у кімнаті не було (а.с.17).

Відповідно до інформації вих.№429/03-К від 12.02.2020 року, наданої Запорізьким міським центром соціальних служб для сімей, дітей і молоді Запорізької міської ради, родина Ломакіних з листопада 2019 року повторно перебуває на обліку як родина, яка опинилася в складних життєвих обставинах. З ОСОБА_5 неодноразово було проведено профілактичні бесіди, на консультацію з психологом остання не з`явилася, на контакт зі спеціалістами не йде. Вдома ОСОБА_5 не буває, діти залишаються без нагляду, часто бувають голодними. У кімнаті, де мешкає родина, брудно, належні умови для проживання дітей відсутні (а.с.19).

За даними трудової книжки ОСОБА_5 , остання 05.07.2019 року була прийнята на посаду молодшого оператора заправних станцій на АЗС №07-08 «Дослідна», 12.07.2019 року – переведена на посаду помічника оператора, 28.08.2019 року звільнена за власним бажанням (а.с.62).

Згідно з довідкою вих.№1646/1 від 15.05.2020 року, виданою Запорізьким міським центром зайнятості, ОСОБА_5 зареєстрована як безробітна з 29.04.2020 року. Її дохід за квітень 2020 року становить 0 гривень (а.с.41).

На підставі інформації вих.№796/01-13 від 10.06.2020 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6», ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебувають на обліку в дитячі амбулаторії №8, декларація укладена з педіатром ОСОБА_10 , законним представником в деклараціях вказана ОСОБА_5 . Під час візитів до лікаря і виклику додому діти знаходяться в супроводі матері, батько на прийом не з`являвся (а.с.65).

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від 15.07.2020 року, складеного комісією у складі: спеціалістів відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Мельник Н.Г. і Шепель Т.О., на час обстеження в кімнатці було не прибрано, стояв дуже неприємний запах, кімната мебльована, є місця для відпочинку і зберігання речей, одяг і взуття, навала тарганів. На момент обстеження від ОСОБА_5 відчувався запах алкоголю, остання в присутності комісії вчинила сварку із сусідами (а.с.89).

Відповідно до довідки №2615 від 22.07.2020 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, ОСОБА_5 під спостереженням лікаря-нарколога не перебуває (а.с.83).

Згідно з інформацією, наданою 22.07.2020 року Релігійною організацією «Церква Христова (центр) Запоріжжя», діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відвідують релігійну організацію з 2016 року щонеділі, вони завжди охайні, доглянуті і чемні, їх вихованням займається матір. Релігійна організація надає родині матеріальну допомогу у вигляді одягу, продуктових наборів (а.с.84).

10.09.2020 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло колективне звернення мешканців четвертого поверху гуртожитку щодо неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків (а.с.117).

На підставі інформації, наданої Запорізькою загальноосвітньою школою №14 Запорізької міської ради, вих.№01-21/156 від 15.09.2020 року (а.с.122), вих.№01-21/153 від 14.09.2020 року (а.с.123) ОСОБА_5 успіхами доньки цікавилась періодично, в основному спілкування відбувалося в телефонному режимі, під час дистанційного навчання доньці не допомагала, з учителями не спілкувалась, батьківські збори не відвідувала. З початку навчального року ОСОБА_3 пропусків без поважних причин немає, з 01.09.2020 по 07.09.2020 року була на лікарняному.

Згідно з інформацією, наданою Запорізькою загальноосвітньою школою №14 Запорізької міської ради, вих.№01-21/157 від 15.09.2020 року (а.с.122, зворотна сторона), вих.№01-21/153 від 14.09.2020 року (а.с.123, зворотна сторона) ОСОБА_5 дбає про фізичне здоров`я сина, одяг останнього чистий та за сезоном, про психічний стан дитини дбає частково (дитина нерівноважена і постійно порушує дисципліну). Умови проживання задовільні. Зошити у ОСОБА_4 є не всі, канцелярії замало, підручники і зошити не обгорнуті, на парті і у портфелі чисто. ОСОБА_4 агресивний і жорстоко ставиться до однокласників, б`є дітей, знає елементарні навички спілкування, вітається, запитує дозвіл щось робити, але, образивши когось, ніколи не вибачається. З початку навчального року ОСОБА_4 пропусків без поважних причин немає, з 01.09.2020 по 07.09.2020 року був на лікарняному.

23.09.2020 року до відділу Комунарського району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло повторне колективне звернення мешканців четвертого поверху гуртожитку щодо неналежного виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків, в якому вони зазначили, що остання зловживає алкоголем, за дітьми не доглядає, з кімнати, де проживають діти, йде неприємний запах. 19.09.2020 року ОСОБА_4 принесли до гуртожитку, оскільки останньому було зле, викликали швидку медичну допомогу і його забрали у лікарню. Коли подзвонили ОСОБА_5 , то остання приїхати додому відмовилася, залишила доньку без нагляду, до гуртожитку з`явилася лише ввечері 22.09.2020 року (а.с.116).

Відповідно до інформації вих.№2323/03-К від 21.09.2020 року, наданої Запорізьким міським центром соціальних служб для сімей, дітей і молоді Запорізької міської ради, за час перебування на обліку, істотних змін у напрямку поліпшення в родині ОСОБА_7 не відбулось. У кімнаті брудно, відчувається різкий запах сечі, задуха, наявні таргани, вхідні двері кімнати потребують заміни, належні умови для проживання дітей у приміщенні відсутні (а.с.119).

На підставі інформації вих.№1225/01-10 від 29.09.2020 року, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6», останній раз в дитячій амбулаторії №8 ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були 07.09.2020 року, ОСОБА_4 з приводу проведення проби Руфьє та вакцинації, а ОСОБА_3 – ГРВІ. Діти на прийомі дільничного педіатра були без супроводу дорослих. Матір не завжди належним чином виконує обов`язки щодо медичного обстеження дітей (а.с.118).

Згідно із психологічною характеристикою стосунків у сім`ї від 25.09.2020 року, наданої психологом БО «БФ «Карітас Запоріжжя» ОСОБА_11 , психоемоційний стан дітей є незадовільним, вони не розуміють один одного, але дуже бояться втратити один одного і єдиний провідник до світу дорослих і зв`язок з усіма членами – є матір і вони бояться його втратити. Психоемоційний стан ОСОБА_5 є незадовільним. Діти відчувають тиск з боку дорослих жителів гуртожитку: сусіди дозволяють собі принизливі слова, кепкування, емоційний тиск, погрози, висміювання, порушення дистанцій і меж дітей. Тиск здійснюється і стосовно ОСОБА_5 . Матір не може утримати ситуацію під контролем і між нею і дітьми виникають конфлікти. ОСОБА_5 і її діти травмовані, вони є внутрішньо переміщеними особами, багато чого втратили, до багатьох речей прийшлось звикати, процес адаптації складний і не завжди має позитивний результат. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 потребують психологічної допомоги, у них присутня педагогічна занедбаність, тому окрім допомоги психолога, дітям потрібна допомога педагога (а.с.125-127).

Допитана судом свідок ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , суду показала, що на теперішній час у неї склалися неприязні відносини з відповідачкою на побутовому ґрунті. ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, б`є дітей, приходить додому пізно, рідко готовить їжу. Вони забороняють ОСОБА_5 користуватися пральною машинкою, тому що вона не здавала гроші на її ремонт. Діти не погані, але матір не приділяє їм належної уваги. Особисто вона не бачила, щоб діти щось крали. В кімнаті родини ОСОБА_7 вона не буває.

Допитана судом свідок ОСОБА_13 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , суду показала, що з кімнати, де проживає відповідач з дітьми, неприємно пахне. Діти інколи крали продукти харчування. Діти одягнуті чисто і охайно, ходять до церкви. ОСОБА_5 купила холодильник, готовить суп, борщ. Їй не дозволяють користуватися пральною машинкою, тому що вона не здавала кошти на ремонт. Відповідач багато уваги дітям не приділяє, кричить на них. Чи била та дітей, вона не бачила. 10-11 липня 2020 року ОСОБА_5 не було двоє суток. Приблизно 2 роки у кімнату до них вона не заходила, так як у неї склалися неприязні відносини з ОСОБА_5 .

Допитана судом свідок ОСОБА_14 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , суду показала, що вона працює в Комунальному підприємстві «Наше місто», займається внутрішньо переміщеними особами. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_5 з проханням не приводити сторонніх осіб до кімнати після 23-00 години. З цього приводу вона неодноразово викликала працівників поліції. Діти недоглянуті, вона бачила як вони курять. До них приїжджала швидка і забрала ОСОБА_4 в лікарню. Зі слів дітей, він вживав на вулиці наркотичні засоби.

Допитана судом свідок ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , суду показала, що ОСОБА_5 є її сусідкою, вони проживають на одному поверсі. Діти надані самі собі, курять. В кімнату до них у 2020 році вона не заходила.

Свідком ОСОБА_15 конкретних фактів суду надано не було, з показів останньої вбачається, що у неї з ОСОБА_5 склалися стійкі неприязні відносини. Із показів свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 випливає, що останні мають неприязні відносини із ОСОБА_5 на побутовому ґрунті, часто сваряться, на протязі останнього року у кімнаті родини ОСОБА_7 не були.

Допитана судом свідок ОСОБА_16 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , суду показала, що ОСОБА_5 є її сусідкою, їй важко без підтримки, вона сирота. В кімнаті ОСОБА_7 вона бувала 1-2 рази на тиждень. В кімнаті є всі необхідні речі і меблі, є телевізор і холодильник. ОСОБА_5 потравила тарганів у себе і на загальній кухні. Діти ходять до школи і відвідують церков. Вони люблять свою матір. ОСОБА_5 піклується про дітей, готовить їм їсти, пече пироги. У них є настільні ігри, вони разом ходять на пляж. Поверх закривається о 21-00 годині. Коли ОСОБА_5 їде, то бере дітей з собою. Зараз їй не дають користуватися пральною машинкою. Сусіди постійно ображають дітей, виражаються нецензурною лайкою відносно ОСОБА_5 , кричать на неї. В липні спеціалістами служби у справах дітей проводився огляд умов проживання ОСОБА_7 , то вони навіть не зайшли до кімнати відповідачки і написали, що у неї немає холодильника, хоча він є. Вона не бачила, щоб діти курили.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком ОСОБА_16 . Дані про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, її показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що працює в БО «БФ «Карітас Запоріжжя» на посаді психолога. До неї як до психолога звернулася ОСОБА_5 разом з дітьми. Вона неодноразово з ними зустрічалася і проводила бесіди, останній раз спілкувалася у вересні 2020 року. Потреби вилучати дітей від матері немає. Діти люблять матір, бояться її втратити, знаходяться в підлітковому віці, в якому дуже потрібний зв`язок саме з матір`ю. Вона рекомендує пройти їм тренінги. Зі слів дітей, у гуртожитку, де вони мешкають, до них негативно ставляться. Вона не виключає наявність посттравматичного стресу у ОСОБА_5 і її дітей у зв`язку з переселенням. Самі діти говорять, що вони неслухняні, а тому матір на них кричить. ОСОБА_5 сама виросла в інтернаті, тому у неї немає досвіду сімейного виховання і спілкування з дітьми. Із за впливу оточення склалося неблагополучне психологічне середовище. При спілкуванні з нею діти не казали, що вони голодують чи жебракують.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради №789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

На підставі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, в пункті 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст.170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 Сімейного кодексу України.

Пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 Сімейного кодексу України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

Позивачем не надано суду доказів того, що з вини ОСОБА_5 вбачається реальна загроза життю та здоров`ю дітей, їх моральному вихованню, а також доказів того, що діти, у зв`язку з неналежним за ним доглядом та вихованням, мають незадовільний стан здоров`я, їх розвиток не відповідає їхньому віку.

Судом не встановлено, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей чи забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти. З інформації, наданої школою, де навчаються діти, встановлено, що ОСОБА_5 відвідує школу за викликом класних керівників або інших спеціалістів, періодично цікавиться успіхами дітей, одяг останніх чистий і за сезоном, є канцелярія, підручники і зошити, хоча і замало, матір піклується про фізичний розвиток сина, пропусків навчання без поважних причин у дітей немає. За даними дитячої амбулаторії, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебувають на обліку, ОСОБА_5 щодо них укладена декларація з педіатром, під час візитів до лікаря і виклику додому діти знаходяться в супроводі матері. Останній раз ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були на прийомі у педіатра 07.09.2020 року, ОСОБА_4 з приводу проведення проби Руфьє та вакцинації, а ОСОБА_3 – ГРВІ. Згідно з інформацією, наданою Релігійною організацією «Церква Христова (центр) Запоріжжя», діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відвідують релігійну організацію з 2016 року щонеділі, вони завжди охайні, доглянуті і чемні, їх вихованням займається матір. Релігійна організація надає родині матеріальну допомогу у вигляді одягу, продуктових наборів.

Також, позивачем не доведено жорстокого поводження матері з дітьми та реальне існування такої небезпеки у разі залишення дітей з матір`ю. Позивач не зазначав про випадки експлуатації ОСОБА_5 своїх дітей, примушування їх до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до довідки №2615 від 22.07.2020 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, ОСОБА_5 під спостереженням лікаря-нарколога не перебуває. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 є хронічним алкоголіком або наркоманом, позивачем суду не надано.

Допитана у суді свідок ОСОБА_11 яка проводила бесіди з ОСОБА_5 і її дітьми як психолог, зазначила, що потреби вилучати дітей від матері немає, діти люблять її і бояться втратити, знаходяться в підлітковому віці, в якому дуже потрібний зв`язок саме з матір`ю. На їх поведінку і емоційний стан дуже впливає оточення, де вони живуть (неприязне відношення до них співмешканців гуртожитку), а також посттравматичний стрес у зв`язку з переселенням. ОСОБА_5 сама виросла в інтернаті, тому у неї немає досвіду сімейного виховання і спілкування з дітьми. Виправлення ситуації можливе за додаткової роботи з сім`єю психологів і педагогів.

Отже, у зв`язку з вищезазначеним, враховуючи вік дітей, яким виповнилося 11 і 15 років, суд дійшов висновку, що відібрання дітей від матері призведе до страждань останніх, а органом опіки та піклування не доведено, що встановлення державної опіки над дітьми виправдовує примусове відібрання їх від матері та відповідатиме інтересам дітей.

Суд вважає, що такий захід як відібрання дітей від матері не можна виправдати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже проблеми, які склалися у родині ОСОБА_7 , можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

У зв`язку з тим, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в частині відібрання дітей у матері, тому, із урахуванням того, що відповідач ОСОБА_6 з родиною не проживає, ніякої загрози для дітей не становить, ОСОБА_5 позовних вимог щодо останнього заявлено не було, тому суд вважає за недоцільне задовольняти позовні вимоги щодо відповідача ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст.8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.141, 150, 164, 170 Сімейного кодексу України, ст.ст.130, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.32, код ЄДРПОУ 37573541) як органу опіки та піклування в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 про відібрання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батьків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на дітей – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 19.02.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков