Рішення № 95016993, 08.02.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7477/20

Провадження № 2/946/408/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 року позивачі звернулись до суду з позовними вимогами, якими просять визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 7/8 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. № 440/02-14 від 08.09.2020 року позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Представник позивачів в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , на підставі довідки Озерненської сільської ради №3307 від 14.09.2020 року, що підтверджено довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» №1458 від 28.12.2020 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

16.06.2006 року ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений секретарем Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під №116, згідно умов якого усе своє майно, що на день смерті буде йому належати, де б воно не було, не знаходилося та з чого б воно не складалося він заповів ОСОБА_4 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 37478642 від 27.05.2014 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 16.06.2006 року, зареєстрований за № 116, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, дружина спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на обов`язкову частку у спадщині, що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00014076397 від 05.06.2014 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що позивачі на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, що підтверджено довідкою Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №3307 від 14.09.2020 року, тобто вважаються такими, що прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. № 440/02-14 від 08.09.2020 року позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1233, 1235, 1236, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Озерненської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378706, місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Озерне, вул. Івана Баліки, №62-в) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 7/8 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/8 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2021 року.

Суддя: О.Я.Присакар