Рішення № 95016985, 09.02.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5748/20

Провадження № 2/946/383/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 08.10.2020 року уточнила та просить:

- встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 1962 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на 15 березня 2018 року;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,2143 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122086900:01:002:0437; земельну ділянку площею 3,2732 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5122086900:01:001:0343; земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 5122086900:01:002:0003; житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. № 1184/01-16 від 02.10.2020 року позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 1,00 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029832, виданий 29.01.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-19-118, кадастровий номер земельної ділянки 5122086900:01:002:0003, та 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 01_0752-1 особового рахунку).

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.03.2007 року Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- земельна ділянка площею 1,00 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 5122086900:01:002:0003;

- 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області за №62240505 від 28.10.2020 року, заповіт спадкодавець не залишав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України – спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Досліджуючи показання свідка ОСОБА_4 судом було встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 1962 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, ОСОБА_2 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на вищевказане спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 1588 від 28.09.2020 року, виданою виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 17.03.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з:

- земельної ділянки загальною площею 3,4875 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 070696, виданий 09.11.2005 року Ізмаїльською районною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.521.01155, кадастровий номер земельної ділянки: 5122086900:01:002:0437, 5122086900:01:001:0343);

- земельної ділянки площею 1,00 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства;

- житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (1/2 частку прийняла, але не оформила після ОСОБА_3 , 1/2 частка згідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 01_0752-1 особового рахунку)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт від 03.10.1996 року, посвідчений секретарем Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Каракач Л., зареєстрований в реєстрі за № 79, згідно якого все її майно де б воно не було та з чого б воно не складалось та взагалі все те, що на день смерті буде їй належати та на що за законом вона матиме право – ОСОБА_1 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №61913769 від 02.10.2020 року виданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт ОСОБА_2 від 03.10.1996 року за №79, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Також, факт мого постійного проживання разом із тіткою на час відкриття спадщини можуть підтвердити свідки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до ОСОБА_1 , як до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на 15 березня 2018 року, що підтверджено показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 .

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. № 1184/01-16 від 02.10.2020 року позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 315, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1268, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ЄДРПОУ 04379433, місцезнаходження: 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 1962 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- земельну ділянку площею 0,2143 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 070696, виданий 09.11.2005 року Ізмаїльською районною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.521.01155, кадастровий номер земельної ділянки: 5122086900:01:002:0437);

- земельну ділянку площею 3,2732 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 070696, виданий 09.11.2005 року Ізмаїльською районною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.05.521.01155, кадастровий номер земельної ділянки: 5122086900:01:001:0343);

- земельну ділянку площею 1,00 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 029832, виданий 29.01.2004 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10-19-118, кадастровий номер земельної ділянки 5122086900:01:002:0003);

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2021 року.

Суддя: О.Я.Присакар