Ухвала суду № 95016921, 17.02.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/26/21

Провадження № 2/499/146/21

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

17 лютого 2021 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому підготовчого засіданні в залі суду в смт. Іванівка Одеської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

12.01.2021 року до Іванівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів. Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати не дійсним договір укладений між позивачем та відповідачем, оскільки при його укладені були порушені його права як споживача.

Ухвалою судді від 15.01.2021 року дану справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

12.02.2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю. Клопотання обґрунтоване тим, що договір про надання позивачу кредитних коштів не є споживчим, що підтверджується умовами самого договору, а також ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки такий договір укладений на строк до одного місяця. У зв`язку з тим, що правовідносини сторін не є споживчими, справа підлягає розгляду судом за місцезнаходженням відповідача, тобто Шевченківським районним судом м. Києва.

21.01.2021 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача.

Сторони у судове засідання не з`явилися, позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягав.

Вирішуючи наслідки неявки учасників справи, суд враховує, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не прибули.

За таких умов, суд, не вирішуючи справу по суті, вважає можливим вирішити питання про підсудність даної справи без участі сторін, що має важливе значення для дотримання законності та не перешкодить сторонам в подальшому реалізувати своє право на підготовку заяв по суті справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає, що справу слід направити за підсудністю до іншого суду з таких підстав.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання Кредитного договору №28.12.2019-100005694 про надання кредитних коштів від 28.12.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр», предметом якого є фінансовий кредит у сумі 5000 гривень, на строк до 14 календарних днів (п. 1.4 кредитного договору). Такі ж умови містить заявка на отримання кредиту.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції станом на час укладення договору, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, з дати набрання чинності спеціального Закону України «Про споживче кредитування», а саме з 10 червня 2017 року відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються спеціальним Законом України «Про споживче кредитування», а не Законом України «Про захист прав споживачів».

Положеннями статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Відповідно до п.1.3 Договору сторони погодилися, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору цей договір діє протягом 14 днів, тобто укладений на строк до одного місяця.

За таких обставин вказаний договір №28.12.2019-100005694 про надання кредитних коштів від 28.12.2019 року не є договором про надання споживчого кредиту, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів», і як наслідок визначення підсудності справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача в порядку ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З кредитного договору та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцем знаходження ТОВ «Споживчий центр», як юридичної особи, є - м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Вказані обставини та помилкове відкриття провадження у справі судом були виявлені до початку судового розгляду по суті. При цьому при відкритті провадження суду не були відомі обставини укладення спірного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, дана справа не підсудна Приазовському районному суду Запорізької області, що є підставою в порядку ст. 31 ЦПК України для її передачі до Шевченківського районного суду міста Києва, за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справи на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Копію ухвали направити сторонам– до відома.

Ухвала набирає законної сини з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч.1 ст.353 ЦПК України ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СуддяІ. В. Погорєлов