Ухвала суду № 95015559, 19.02.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/6641/19

Провадження№ 1-кс/266/248/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Д`яченко Д.О., за участю секретаря Сологуб Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотової Вікторії Миколаївни -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотової В.М. знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

17.02.2021 року на адресу суду надійшла заява адвоката Кандаленко О.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про відвід судді Федотовій В.М. з тих підстав, що

нетактовна поведінка судді Федотової В.М., у судовому засіданні 01.02.2021 року, після оголошення відводу судді, свідчить про упередженість судді та нерівне ставлення до сторін кримінального провадження. Крім того, суддя дозволяла принижувати захисника та його професійні якості. Також, суддя залишила поза увагою клопотання сторони захисту для підтвердження доказів невинуватості обвинуваченого, які були надані стороною захисту раніше, а саме клопотання захисника від 23.12.2019 року про виклик експерта ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , не додавши їх до переліку доказів, які треба дослідити.

Дані обставини викликають у сторони захисту сумніви у безсторонності та неупередженості судді.

Учасники судового розгляду, будучі повідомленими про час та місце розгляду заяви належним чином, до суду не з`явились, тому заяву про відвід розглянуто за їхньої відсутності.

Суддя Федотова В.М. у письмовій заяві просила розглянути питання про відвід за її відсутності, у задоволенні заяви відмовити.

Вирішуючи питання про відвід судді, суд виходить з наступного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до положень ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 75, ч. 2 ст. 76 КПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. На думку суду сумніви щодо безсторонності судді Федотової В.М,, висловлені захисником обвинуваченого, об`єктивно не обґрунтовані.

Одночасно слід підкреслити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зокрема, незгода захисника з процесуальними рішеннями судді Федотової В.М., зокрема у допиті свідків або експерта не може бути підставою для відводу.

Отже, аргументи, якими захисник обвинуваченого мотивує свою заяву про відвід судді Федотової В.М, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

На підставі вищенаведеного, заява про відвід судді Федотової В.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 81 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника Кандаленка Олександра Олександровича про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д`яченко Д. О.