Рішення № 95015303, 18.02.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/224/21

Провадження №2/235/549/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Секіріна О.В. звернулась до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» (далі - відповідач) відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю на виробництві батька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час роботи у відповідача загинув ОСОБА_3 , який працював на підприємстві прохідником; позивач є колишньою дружиною загиблого; під час шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з позивачем. За фактом нещасного випадку на виробництві складено акт за формою Н-1 від 04.09.2019, за яким стався обвал порід покрівлі, в результаті чого ОСОБА_3 був притиснутий до дерев`яного бруса та підошви виробки брилою породи, яка випала з покрівлі незакріпленої частини вибою виробки, о 17.20 годині до місця нещасного випадку прибув лікар РПГ 10 ВГРЗ, після огляду потерпілого констатував біологічну смерть ОСОБА_3 . Серед причин, які призвели до нещасного випадку на виробництві та смерті ОСОБА_3 , зокрема, зазначено: незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, незадовільне функціонування системи управління охороною праці, невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення технологічного процесу.

Вказує, що внаслідок смерті на виробництві ОСОБА_3 дитині ОСОБА_5 завдана моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях, в усвідомленні втрати близької людини - батька, дитина позбавлена можливості отримувати від нього піклування, турботу, матеріальну підтримку, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв`язків та докладання додаткових зусиль для організації свого подальшого життя. Син пам`ятає батька як живого, здорового, веселого та життєлюбного чоловіка, який завжди прийде на допомогу, вислухає її, допоможе, пограється з ним та братом. Дитині дуже не вистачає батька, він постійно питає про нього, живе спогадами про те, як вони проводили разом вільний час, як гралися.

Посилається на приписи ст.153 КЗпП, Закону України «Про охорону праці», ЦК України та оцінює спричинену моральну шкоду в 200 000 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.42).

Представник позивача надав заяву, в якій зазначив, що на позові наполягає в повному обсязі, при винесенні рішення просить врахувати стягнення з відповідної суми моральної шкоди податків та зборів (а.с.76).

Відповідач надав відзив на позов, за яким позовні вимоги визнав частково, просить визначити суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, зазначає, зокрема, що відповідно до Наказу №659 від 08.07.2019 «Про виплату середньомісячного заробітку сім`ї загиблого на виробництві працівника» відповідачем перераховано дітям загиблого в особі колишньої дружини грошові кошти у розмірі 120 253,20 грн, а також підприємство повністю взяло на себе всі витрати на поховання ОСОБА_3 . Крім того, підприємством було проведено закупівлю ноутбуку моделі НР 15s-eq0011ua (2R312ЕА), сумки до ноутбука та безпровідної миші на загальну суму 19 893,00 грн, які видано у якості благодійної допомоги неповнолітнім дітям загиблого. Відповідач вважає, що з урахуванням викладеного, законним, розумним, виваженим та справедливим буде відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. (а.с.50-53).

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.77).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правом участі в судовому засіданні не скористався, надав письмові пояснення, за якими просить розглянути справу без його участі, винести рішення на розсуд суду та зазначає, що на теперішній час особи, які мають право на отримання страхових виплат у разі смерті потерпілого та яким було призначено щомісячні страхові виплати, до яких відноситься і ОСОБА_2 , продовжують отримувати страхові виплати у Покровському відділенні Фонду (а.с.47).

В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.12).

ОСОБА_3 працював у відповідача в якості прохідника 4, 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах з 10.10.2018 по ІНФОРМАЦІЯ_2, роботу припинено у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14, 17-20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання ОСОБА_3 своїх трудових обов`язків на підприємстві відповідача з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого його було смертельно травмовано.

Про факт настання нещасного випадку на виробництві складений Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 годині 15 хвилин на ТОВ «Шахтобудівельна компанія», пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1/П (а.с.21-37).

За змістом вказаного акту смерть ОСОБА_3 настала в результаті механічної (компресійної) асфіксії, крововиливів у м`які тканини тулуба, закритих множинних переломів ребер, стискування, розбавлення або защемлення в об`єкті або між об`єктами, що відповідає і змісту довідки про причину смерті від 03.07.2019 (а.с.15).

Згідно з довідкою від 20.09.2019 ОСББ «Союз-9 м.Селидове» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідачем було проведено закупівлю ноутбуку моделі НР 15s-eq0011ua (2R312ЕА), сумки до ноутбука та безпровідної миші на загальну суму 19 893,00 грн, які видано у якості благодійної допомоги неповнолітнім дітям загиблого на виробництві робітника ТОВ «Шахтобудівельна компанія» ОСОБА_3 в особі матері дітей - ОСОБА_1 , що підтверджується актом від 15.10.2020 «Про видачу благодійної допомоги» (а.с.56,57).

Відповідно до Наказу №659 від 08.07.2019 «Про виплату середньомісячного заробітку сім`ї загиблого на виробництві працівника» підприємство відповідача перерахувало на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу у розмірі 120 253,20 грн (а.с.51,59).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.02.2020 у справі №235/7504/19 стягнуто з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_3 на виробництві - 100 000 грн (а.с.68-71).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.11.2020 у справі №235/6914/20 стягнуто з ТОВ «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю, яка пов`язана з виробництвом, 100 000 грн, з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 з 15.01.2007 перебувала у шлюбі зі ОСОБА_3 , від даного шлюбу вони мають двох синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.72-74).

Вирішуючи спір, суд враховує такі норми права.

За змістом ст.16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Отже, відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч.2 ст.1168 ЦК України).

Суд зазначає, що право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Положеннями ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці; роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22.06.1981 №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє констатувати, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Матеріалами справи підтверджено, що батько неповнолітнього ОСОБА_5 , в інтересах якого звернулась мати останнього, працював у відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання трудових обов`язків з ним з вини роботодавця-відповідача стався нещасний випадок, внаслідок якого він був смертельно травмований.

Враховуючи викладені норми закону, за яким право дитини на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено ст.1168 ЦК України та не може бути обмежено, а також встановлені обставини справи, суд доходить висновку про наявність у позивача права вимагати від відповідача як роботодавця батька дитини відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, втрата якого однозначно завдає дитині, враховуючи його вік, фізичного болю та душевних страждань.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ст.23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статей 1167, 1168 ЦК України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, має бути визначений судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Одночасно суд враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії»), а також в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28.03.2007, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст.32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В своїй постанові від 29.11.2019 Верховний Суд у справі №213/4098/18 (провадження №61-14398св19) констатував, що встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

В даному випадку суд враховує: - обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, вину підприємства-відповідача у завданні шкоди; - характер та об`єм душевних, психічних страждань у зв`язку зі смертю найбільш близької людини, а саме те, що внаслідок смерті батька у дитини ОСОБА_5 порушений звичайний для нього спосіб життя, назавжди втрачена присутність й підтримка батька, що значно впливає на загальний психологічний розвиток дитини, яка має гармонійно розвиватись та адаптуватись у суспільстві.

На підставі викладеного, враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен приводити до його збагачення, суд доходить висновку, що справедливою компенсацією моральних страждань, пов`язаних із втратою батька, які дитина загиблого пережила та переносить, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1000 грн.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю на виробництві ОСОБА_3 , 100 000 (сто тисяч) грн з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» в дохід держави судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія», місцезнаходження - Донецька область, м.Покровськ, вул.Залізнична, 82, ЄДРПОУ 40162326.

Третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, місцезнаходження - Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 5, ЄДРПОУ 41325231.

Суддя