Рішення № 95015231, 18.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14334/20

Провадження № 2/234/1261/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Данелюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Антоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 234/14334/20 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», адреса: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б,

до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 ,

про стягнення боргу за кредитним договором.

Обставини справи:

19.10.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором. Позивач свої вимоги мотивує тим, що 03.04.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» укладено кредитний договір № 23-511/13-00228-с-а, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 53040,00 грн. зі сплатою 14,5% річних. З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ОСОБА_2 та банком укладено Договір поруки № 23-511/13-00228-с-а/1 від 03.04.2013 року та з ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 23-511/13-00228-с-а/2 від 03.04.2013 року. За умовами вказаних договорів поруки, поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом. Банк свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав. 03.10.2018 року між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №23-511/13- 00228-с-а від 03.04.2013 року, Договором поруки № 23-511/13-00228-с-а/1 від 03.04.2013 року, Договором поруки № 23-511/13-00228-с-а/2 від 03.04.2013 року. У зв`язку із невиконанням відповідачами зобов`язань за договором кредиту, відповідачі станом на 22.09.2020 року мають заборгованість в сумі 91775,10 грн., яка складається з: 38083,40 грн. – заборгованість за кредитом; 26454,33 грн. – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14109,97 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості); 13127,40 – заборгованість по комісії. За умовами ст. 1049 та ст. 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. На підставі вищезазначеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 91775,10 грн., а також сплачений судовий збір. Крім того, відповідно до ст. 137 ЦПК України просить стягнути з відповідачів 20000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Заяви про відкладення розгляду справи, або відзиву на позовом не надали.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

03.04.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23-511/13-00228-с-а, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на придбання автомобілю в сумі 53040,00 грн. з процентною ставкою в розмірі 14,5%, що підтверджується кредитним договором № 23-511/13-00228-с-а від 03.04.2013 року.

03.04.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 та банком укладено Договір поруки № 23-511/13-00228-с-а/1 та з ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 23-511/13-00228-с-а/2 від 03.04.2013 року, відповідно до п.п. 1 яких поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 23-511/13-00228-с-а від 03.04.2013 року станом на 22.09.2020 року відповідачі мають заборгованість в сумі 91775,10 грн., яка складається з: 38083,40 грн. – заборгованість за кредитом; 26454,33 грн. – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14109,97 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості); 13127,40 – заборгованість по комісії.

03.10.2018 року між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №23-511/13- 00228-с-а від 03.04.2013 року, Договором поруки № 23-511/13-00228-с-а/1 від 03.04.2013 року, Договором поруки № 23-511/13-00228-с-а/2 від 03.04.2013 року.

В добровільному порядку вказана заборгованість відповідачами до теперішнього часу не погашена.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.1050 ч.2 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Як вбачається зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитор) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) у розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у випадку порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок однобічної відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 2.6 кредитного договору № 23-511/13-00228-с-а від 03.04.2013 року передбачено, що позичальник зобов`язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 –го числа (включно) кожного місяця користування кредитом, частково погашати заборгованість за кредитом на рахунок, вказаний у п. 2.6 Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку. Повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 03.04.2018 року.

Судом встановлено, що відповідачі порушили вимоги договору, що призвело до утворення заборгованості.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково та солідарно з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача заборгованість станом на 22.09.2020 року в сумі 78647,70 грн., яка складається з: 38083,40 грн. – заборгованість за кредитом; 26454,33 грн. – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14109,97 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Що стосується стягнення нарахованої комісії в сумі 13127,40 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Кредитного договору № 23-511/13-00228-с-а від 03.04.2013 року відповідачем сплачується щомісячна та разова комісійна винагорода за обслуговування кредиту.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної та разової комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому позивач нараховував, а відповідач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок коштів кредиту, що є незаконним.

У зв`язку із чим позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів 20000 грн. в рахунок отримання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ч. 2, 3 та 4 ст 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано прайс-лист АО «Вердикт», заявку про надання правових послуг, договір № 21-12/2019 про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та АО «Вердикт» та витяг з Акту № 6 про надання юридичної допомоги від 22.06.2019 року з детальним описом наданих АО «Вердикт» послуг, відповідно до якого визначено розмір витрат на правничу допомогу, який складає в сукупності 20000 грн., а також платіжне доручення № 686 від 23.06.2020 року на суму 200000 грн. Втім, в наданому платіжному дорученні не зазначено, що ці кошти були сплачені за надання правової допомоги саме за складання даної позовної заяви. Тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 36 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2017 року № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позовні вимоги задоволено у розмірі 78647,70 грн., що складає 85,70 % від ціни позову (78647,70 *100:91775,10). Відповідно платіжних доручень судові витрати позивача за подання позовної заяви складають 2102 грн. Таким чином з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1801,41 грн. (2102*85,70%) на відшкодування судових витрат, по 600.47 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 530, 546, 553, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за договором № 23-511/13-00228-с-а від 03.04.2013 року в сумі 78647,70 грн., яка складається з: 38083,40 грн. – заборгованість за кредитом; 26454,33 грн. – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14109,97 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості.

В частині стягнення заборгованості по комісії та витрат на правову допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» витрати по сплаті судового збору по 600.47 грн. (шістсот грн. 47 коп.) з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк