Ухвала суду № 95012538, 19.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3083/21

Провадження № 2/755/2239/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

"19" лютого 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 755/3083/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Київська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь Ѕ частину квартири

АДРЕСА_1 .

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частини квартири

АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 набула право власності на Ѕ частини вказаної квартири на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року. Проте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради їй було відмовлено у державній реєстрації прав на вказану частину квартири, оскільки право власності на вказаний об`єкт нерухомості вже зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14 листопада 2020 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 ОСОБА_3 , у свою чергу, придбав вказану квартиру у ОСОБА_4 , яка набула право власності на неї на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 10 червня 2020 року. У випадку невжиття заходів забезпечення даного позову, спірне майно може бути відчужене на користь інших осіб, що значною мірою ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва

від 27 травня 2020 року за ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частини однокімнатної квартири

АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11 лютого 2021 року вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу, серія та номер: 44523, виданий 14 листопада 2020 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О.

З деталізованої інформації про право власності також вбачається, що 23 червня 2020 року право власності на вказану квартиру, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 169, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідною В.О., набув ОСОБА_3 . Попереднім власником вказаної квартири була ОСОБА_4 , яка набула право власності на підставі договору дарування, серія та номер: 311, виданого 10 липня 2009 року, видавник: Мегедь Л.К., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Оскільки заявлено позов про витребування майна, враховуючи, що позивач у поданому позові оспорює підставу набуття майна новим власником і має намір витребувати спірне майно від відповідача, та той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження відповідачем вказаного майна іншій особі, що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову і зробить неефективним судовий захист порушених прав позивача, суд вважає за доцільне застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Вжиття такого заходу забезпечення буде достатнім, ефективним та не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу.

Керуючись статтею 153 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 755/3083/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Київська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити.

Накласти арешт на Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер майна 2099825380000.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.

Суддя О.О. Хромова