Ухвала суду № 95012525, 11.02.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/647/21

Провадження №: 1-кс/755/750/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2021 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Галушко О. С., з участю прокурора Польщикова І. В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві Матвієнка Д. О., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Польщиковим І. В.., поданого в рамках кримінального провадження № 12021100040000103, про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною середньою освітою, що офіційно не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком від 16.06.2020 року №755/7577/20 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, засуджений до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В :

10 лютого 2021 року слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Матвієнко Д. О., звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Польщиковим І. В.

Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12021100040000103 від 11.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності зміни запобіжного заходу підозрюваному з домашнього арешту на тримання під вартою, слідчий посилається на те, що підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор Польщиков І. В. у судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити з огляду на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили існувати. Так, існує ризик втечі підозрюваного, ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, ризик перешкоджання повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на необґрунтованість ризиків, просив залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали сторони захисту, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12021100040000103 від 11.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

11 січня 2021 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України а саме: у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчиненого нею злочину достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги. Підозрюваного ОСОБА_1 було звільнено з-під варти в залі суду, негайно.

Необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом положень ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При оцінці доводів слідчого щодо необхідності зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею враховувалось наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчим суддею встановлені обставини, наведені слідчим, для зміни підозрюваному запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконує покладених на нього процесуальних обов`язків та ухиляється від явки до суду та органів досудового розслідування, зокрема, залишив житло, під арештом в якому він перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , перестав з`являтись на виклики слідчого та суду.

Підозрюваний на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку.

А отже, судовим розглядом доведено, що менш суворі міри запобіжних заходів не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд доходить висновку про задоволення клопотання слідчого стосовно зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з домашнього арешту на тримання під вартою.

Водночас слідчий суддя вважає за належне призначити відносно ОСОБА_1 заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України, що становить десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 22 700 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

При цьому при визначенні розміру застави слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити обраний раніше запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з домашнього арешту на тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 11 березня 2021 року та взяти його під варту в залі суду негайно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 22 700 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого судді, слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого судді, слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М. Сазонова