Рішення № 95011815, 09.02.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4185/20

№ провадження 2/646/464/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2021 року м.Харків

Червонозаводський районний судм. Харкова у складі:

Головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря судових засідань – Бєлівцової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінєкс - Капітал» про визнавання договору іпотеки припиненим, припинення обтяження та зобов`язання повернути правовстановлюючі документи,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ТОВ « Компанія з управління активами « Фінекс-Капітал » про визнання договору іпотеки припиненим, скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки та повернення правовстановлюючі документи.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова 24.07.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.08.2020 року в порядку ч.3 ст. 43 ЦПК України позивач звернувся з заявою про зміну предмета позову, в якій просить суд :

- Визнати іпотечний договір № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В., зареєстрований в реєстрі за № 932, згідно якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 припиненим.

- Припинити обтяження на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 : яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію іпотеки, № запису про іпотеку: 26444073 (спеціальний розділ), дата і час державної реєстрації 14.03.2008, 18:18:29 на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В., реєстр. № 932, договору про відступлення прав за іпотечним договором № 0062/08/12-N, серія і № 698 від 04.06.2018 року, укладеного між первісним іпотекодержателем ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Блінд» , ЄДРПОУ 34333275, країна реєстрації Україна, посвідчений приватним нотаріусом КМНО м. Київ Деделюк С.Ю, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року у Державному реєстрі іпотек реєстраційний № 6791272 від 14.03.2008 р. Реєстратор: Харківський міський нотаріальний округ; яке зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 6789671, зареєстрованого 14.03.2008 р. 16:45:08 на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В., реєстр. № 932.

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» повернути правовстановлюючі документи на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 а саме: договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між мною та ОСОБА_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , та діяв в інтересах ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В. 14.03.2008 року та зареєстрований в реєстрі № 930; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» на мою, ОСОБА_1 користь суму судового збору у розмірі 2 522,40 гри. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 40 коп.).

Позовна заява з урахуванням зміни предмета позову обґрунтована наступним.

14.03.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Форум» (правонаступником якого став ПАТ «БАНК ФОРУМ») укладено кредитний договір №0062/08/12-N, відповідно до якого, позивачу надано кредит у розмірі 48 000 доларів США для придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

В забезпечення виконання зобов`язань, між ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК ФОРУМ» укладено іпотечний договір № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В., реєстр. № 932, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 р. по справі № 646/5057/15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року залишено без змін стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ», суму заборгованості за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 року в розмірі 14987, 42 доларів США (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім доларів США, 42 центи), та штрафні санкції в розмірі 5554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні) 07 копійок.

18.07.2016 року через Харківське обласне управління AT «Ощадбанк», з метою виконання рішення суду, позивачем були внесені готівкові грошові кошти у гривнях на рахунок ПАТ «БАНК ФОРУМ», реквізити якого були надані у відповіді від 02.07.2016 р., вих. №5444/4.1, що підтверджується: Квитанцією № 146207530 на суму 371795, 58 гривень - погашення кредитної заборгованості; Квитанцією № 146207637 на суму 500, 00 гривень - погашення кредитної заборгованості.

Також , 18.07.2016 року, було сплачено штрафні санкції в розмірі 5 554, 07 копійок, що підтверджується квитанцією № 43.

Враховуючи те, що Позивач виконала рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 646/5057/15-ц, за яким банк стягнув з Позивача заборгованість за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р., яка існувала станом на 05.05.2015 р., то зобов`язання за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р., які були встановлені судовим рішенням, були виконані позивачем 18.07.2016 року.

Таким чином, зобов`язання Позивача за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р. повністю припинилось 18.07.2016 року, що є підставою визнати іпотечний договір № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 р., припиненим, припинити обтяження на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та повернення правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Разом з тим, відповідач відмовляється в позасудовому порядку виконати вищезазначені дії та вважає .

На неодноразові звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» повідомлено про наявність «залишку заборгованості, яка на 09.12.2016 року становить: заборгованість за процентами - 2150,99 дол. США, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів - 546,35 дол. США». На відповідь вих. № 534/3.1 від 26.01.2017 р. містила інформацію про те, що наявна непогашена заборгованість по кредитному договору і відповідно, продовжувалося нарахування відсотків на основну заборгованість, із зазначенням банківських реквізитів для сплати. На цей раз була вказана лише сума заборгованості за процентами - 2150,99 дол. США.

У червні 2018 року позивач отримала лист вих. № 2687/5.3 від 04.06.2018 р. - Повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договорам забезпечення за підписами представників ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ», скріпленими печатками.

Вказаним повідомленням зазначено, що ПАТ «БАНК ФОРУМ» (Старий кредитор) та ТОВ «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» (Новий кредитор) повідомляють, що 04.06.2018 р. між Старим кредитором та Новим кредитором було укладено договір №1096-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким Старий кредитор 04.06.2018 р. відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до мене за договорами: кредитний договір № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р. іпотечний договір № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 р. за р.932.

До того ж вказано, що з 04.06.2018 р. усі платежі потрібно здійснювати за новими реквізитами Нового кредитора.

У липні 2018 року позивач отримала лист № 849 від 13.07.2018 року від ТОВ «Українська боргова компанія» про наявність у неї заборгованості перед ПАТ «БАНК ФОРУМ» в сумі 56 217, 88 гривень та вимагала її сплатити суму заборгованості.

Враховуючи велику кількість осіб, які вимагають від неї неіснуючі борги, позивач звернулась з відповідним запитом про отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки № 73401476 від 11.07.2019 року встановлено, що відповідно до рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інд. № 41416870 від 04.06.2018 року приватного нотаріусу КМНО м. Київ Деделюк С.Ю. внесені зміни, що стосуються даних про іпотекодержателя - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ФІНЕКС- КАПІТАЛ», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Блінд» , ЄДРПОУ 34333275, країна реєстрації Україна на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором № 0062/08/12-N, серія і № 698 від 04.06.2018 року, укладеного між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ».

05 вересня 2019 року позивач звернулась до ТОВ «Компанія з управління активами «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» з повідомленням про повне виконання зобов`язання за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р. перед ПАТ «БАНК ФОРУМ» 18.06.2016 року з наданням підтверджуючих документів, та вимагала звернутися до реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки за іпотечним договором № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 р.; повернути оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 ; надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р. Будь-якої відповіді на своє звернення не отримала.

Відповідач в порядку норм ЦПК України надав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити з посилання на наступне.

Щодо несвоєчасного виконання рішення суду та користування грошовими коштами, що належали ПАТ «Банк Форум» - первісному кредитору:

Відповідно до долученого до позовної заяви клопотання ОСОБА_1 Державному виконавцю Фрунзенського відділу державної виконавчої служби м. Харкова, позивач звернулась до виконавця 24.06.2016 року з проханням повідомити їх рахунки для сплати боргу - тобто майже через сім місяців після набрання рішення законної сили. Окрім того з тексту клопотання вбачається, що ОСОБА_1 листом від 21.06.2016 року повідомила виконавця що бажає виконати рішення суду у добровільному порядку.

02.07.2016 року ПАТ «Банк Форум» на звернення позивача за вих. № 2165 від 30.06.2016 року, надав відповідь , в якій зазначив актуальні на дату звернення рахунки для перерахування заборгованості за кредитним договором, а також звернув увагу , що актуальні рахунки є на сайті ПАТ «Банк Форум».

Сплата суми на рахунок ПАТ «Банк Форум» була здійснена 18.07.2016 року.

Таким чином, з моменту звернення банку до суду , тобто з 05.05.2015 року до моменту сплати пройшло 14 місяців. І весь цей час ОСОБА_1 користувалася коштами банку, не сплачуючи процентів за їх користування.

Так, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір № 0062/08/12-N від 14 березня 2008 року.

Відповідно до умов договору:п.2.6 - сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк користування грошовими коштами, П.2.7. - проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачується в день повернення кредиту. П.7.3. - Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Рішенням Червонозаводського районного суду від 29.09.2015 року, яке залишено в силі Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.12.2015 року, встановлено, припинення зобов 'язання можливе за умови його належного виконання , що проведено належним чином, тому ухвалення судового рішення не є підставою для припинення Кредитного договору та Іпотечного договору, вилучення записів про іпотеку та заборону відчуження. Посилання представника позивача ОСОБА_1 на п. 5.3. Кредитного договору, яким передбачено, що сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов 'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов 'язань, передбачених п. 3.3. Договору, є умовами при настанні яких припиняється кредитування банком Позичальника, а позичальник здійснює повернення кредитних коштів, сплачує проценти за користування кредитними коштами, висновків суду не спростовують з огляду на наведені вище вимоги діючого законодавства та положення Кредитного договору.»

Частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання. Іпотека не припинається, якщо основне зобов`язання, забезпечене іпотекою, є невиконаним.

Наведений висновок узгоджується з положеннями статті 599 ЦК України, частини п`ятої статті 3 та частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У частині першій статті 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору №0Q62/08-N(l) від 14.03.2008 року, іпотечний договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов`язань, що випливають з укладеного ним з Іпотекодержателем Кредитного договору № 0062/08-N від 14.03.2008 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені у майбутньому ( Основне зобов`язання), за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний повернути кредитні кошти, сплачувати щомісячно нараховані проценти за користування грошовим коштами з розрахунку 12 процентів річних, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Згідно з п.4.2. Іпотечного договору , іпотека припиняється виконанням забезпеченого нею Основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з долучених до позовної заяви доказів, Позивачу було відомо, що Банком обліковується за нею заборгованість за користування грошовими коштами за період з 05.05.2015 року по 18.07.2016 року, тобто до моменту повернення заборгованості за кредитним договором Вищезазначені нарахування за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання , узгоджується з правовою позицією ВСУ, що була актуальна на той час, а саме: Постанова Верховного Суду від 02.12.2015 р у справі 6-249цс15, Постанова Верховного суду від 07.09.2016 року у справі №6-1412цс16, (з правовою позицією, що була актуальна на час виникнення правовідносин), а потім і в Постанові Верховного суду від 18.01.2018 року по справі № 309/4208/13-ц,( з правовою позицією, яка була у Верховного суду на час укладання договору про відступлення права вимоги), в яких зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора , яке не виконано боржником вчасно, не припиняє правовідносин кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, оскільки зобов`язання залишається невиконаним.

У зв`язку з вищевикладеним, нарахування, які було зроблено ПАТ «Банк ФОРУМ» станом на 18.07.2016 року були законні і обґрунтовані.

Борг, що було відступлена на відповідача, також є законним і з огляду на правову позицією, що діє на теперішній час - Відповідно до положень ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Верховний Суд вважає, що банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів кредитного договору у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України, (пункти 49 та 50 постанови від 05.03.2019 року у справі у справі № 5017/1987/2012).

Велика Палата ВС у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку про те, що, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Отже, судова практика відповідно до правової позиції Великої Палати ВС зводиться до того, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Законодавство в першу чергу визначає розмір процентів за неправомірне користування кредитом (чужими коштами) за ставкою визначеною сторонами в договорі. Якщо ж сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти (3%) річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідно ч.2 статті 625 ЦК України.

ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку не оскаржувалися суми нарахованих банком процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що на сьогоднішній день зобов`язання не виконано в повному обсязі тому і заперечує проти припинення іпотеки.

Окрім того, відповідно до п. 3.4.1., 3.4.2 Іпотечного договору № 0062/08/12-N(1) від 14.03.2008 року та Договору про відступлення прав за іпотечним договором № 0062/08/12-N( 1) від 04.06.2018 року, Іпотекодержатель має право:

у випадку не виконання Основного зобов`язання, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим Договором та чинним законодавством України.

Задовольнити вимоги в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема - суму боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, тощо.

Також, відповідно до п. 4.3. Іпотечного договору № 0062/08/ 12-N(1) від 14.03.2008 року, у разі часткового виконання забезпечених Іпотекою зобов`язань, Іпотека зберігається у первісному обсязі.

Що стосується вимоги зобов`язати ТОВ «Компанія з управління активами» Фінекс - Капітал» повернути правовстановлюючі документи на нерухоме майно,:

Відповідно до акту приймання - передачі документації згідно Договору № 1096-Ф про відступлення ( купівлі - продажу) прав вимоги від 04.06.2018 року, первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв наступні документи: Кредитний договір № 0062/08/12-N від 14.03.2008 р. – оригінал, Іпотечний договір № 0062/08/12-N(l) від 14.03.2008 р. - оригінал

Матеріали кредитної справи, Матеріали судової справи № 645/5057/15-ц. В матеріалах кредитної справи оригіналів правовстановлюючий документів не має, а є лише копії, на підтвердження чого до відзиву долучається копія опису кредитної справи.

10.11.2020 року позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначає наступне.

18.07.2016 року Позивач фактично погасив всю суму заборгованості, що вимагалась Банком та яка була з нього стягнута рішенням суду від 29.09.2015 р. по справі № 646/5057/15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року залишено без змін.

Договір № 1096-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 04.06.2018 року, укладений між Банком (Первісним кредитором) та Відповідачем (Новим кредитором) через 23 місяці після погашення Позивачем (Боржником) повної суми заборгованості за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Оцінюючи Договір № 1096-Ф про відступлення (купівлі-продажу ) права вимоги від 04.06.2018 року, укладений між Банком (Первісним кредитором) та Відповідачем (Новим кредитором) слід зазначити, що відповідно до п. 2.1. Договору Банк відступає шляхом продажу, а Повий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором право вимоги Банку до Позичальника та Іпотекодавця, зазначених у Додатку №1 до цього Договору належні йому права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором (далі - Основні договори) згідно реєстру у Додатку №1 до Договору.

Згідно п.2.2. Договору Новий кредитор в день укладення договору, але не раніше моменту отримання Банком в повному обсязі коштів, набуває усі права Кредитора за Основними договорами, включаючи право вимоги належного виконання Боржником зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржником грошових коштів , сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок в розмірах , указаних в Додатку №1 до Договору. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора в обсягах, вказаних у Додатку №1. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора в повному обсязі і на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

Додатком № 1 до Договору передбачено, що Банк передав, а Новий кредитор прийняв право вимоги в загальному розмірі заборгованості Боржника перед Банком в розмірі 2 150, 99 доларів США, з них: заборгованість по основній сумі кредиту 2 150, 99 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення договору складає 56 І 70, 83 гривні; заборгованість по процентах - 0,00 гривень; заборгованість по комісіям - 0,00 гривень; штрафні санкції, у відповідності до умов кредитного договору - 0, 00 гривень.

Але факт наявності заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 2 150, 99 доларів СІІІА, станом на 04.06.2018 року, яка зазначена у Додатку №1, Відповідачем не доведений.

Відповідачем взагалі не надано будь-яких первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення; належних розрахунків заборгованості Боржника за кредитним договором, де зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної у Договорі загальної суми- заборгованості станом на момент його укладення Договору відступлення прав вимоги, з урахуванням валюти кредитного зобов`язання та курси цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату не надано.

Не надано будь-яких доказів про існування права вимоги до Позивача на момент переходу прав за кредитним договором у банку, а потім і у Відповідача, саме у тому обсязі та на умовах, які зазначені у Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги.

До того ж, як зазначено в позовній заяві, Позивач своїм листом від 17.01.2017 року (копії якого додані до справи) звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» з вимогами падати детальний розрахунок кредитної заборгованості - із зазначенням періодів і сум нарахованої заборгованості, яка залишена без відповіді і задоволення.

Навпаки Позивач, належними доказами, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали наявні у Позивача, підтвердив, що він 18.07.2016 року фактично погасив всю суму заборгованості.

Таким чином, згідно норм ст. ст. 513, 514 ЦК України відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Враховуючи вищевикладене Позивач вважає, що обсяг і зміст прав, Які перейшли від Банку до Нового кредитора за Договором № 1096-Ф про відступлення права вимоги від 04.06.2018 року, укладеним між Банком (Первісним кредитором) та Відповідачем (Новим кредитором) не існували на момент їх переходу.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.11.2020 року по справі № 646/4185/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У призначене судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, через канцелярію Червонозаводського районного суду м. Харкова надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із занятістю у іншому судовому процесі.

Враховуючи те, що представник відповідача не надав суду поважних підстав не з`явлення в судове засідання призначене на 09.02.2021 року, враховуючи строки розгляду справи, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутністю сторін на підставі наданих доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

З урахуванням ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 4 чинного ЦПК України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.ч. 1,2 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку».

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15.

Аналогічний висновок про виключність підстав для припинення іпотеки, передбачених у статті 17 Закону України «Про іпотеку», зробила і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 травня 2019 року у справі № 14-124цс19.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Судом встановлено, що 14 березня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0062/08/12- N був наданий кредит на суму 48000 доларів США для придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1

Відповідно до умов укладеного кредитного Договору, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути отриманий кредит не пізніше 13.03.2018 року, щомісячно сплачувати Банку грошові кошти в сумі не менш 400,00 доларів США повернення частини тіла кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 12% процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених п.3.3. (крім п. 3.3.2) кредитного договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5000,00 грн .

В забезпечення виконання зобов`язань, ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» був укладений іпотечний договір № 0062/08/12- N (І) від 14 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колесник С.А., реєстр. № 932, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_3

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору №0Q62/08-N(l) від 14.03.2008 року, іпотечний договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов`язань, що випливають з укладеного ним з Іпотекодержателем Кредитного договору № 0062/08-N від 14.03.2008 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені у майбутньому ( Основне зобов`язання), за умовами якого Іпотекодавець зобов`язаний повернути кредитні кошти, сплачувати щомісячно нараховані проценти за користування грошовим коштами з розрахунку 12 процентів річних, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

Згідно з п.4.2. Іпотечного договору , іпотека припиняється виконанням забезпеченого нею Основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.12.2015 рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року по справі № 646/5057/15 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум» про визнання іпотечного договору припиненим відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум», суму заборгованості за кредитним договором № 0062/08/12-N від 14.03.2008 року в розмірі 14987, 42 доларів США (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім доларів США, 42 центи), та штрафні санкції в розмірі 5554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні) 07 копійок.

18.07.2016 на рахунок ПАТ « Банк Форум» ОСОБА_1 здійснила сплату на виконання вищезазначеного рішення суду.

04.06.2018 року між ПАТ « Банк Форум» та ТОВ « Компанія з управління активами « Фінекс-Капітал» укладено договір № 1096-ф про відступлення ( купівлі- продажу) прав вимоги за кредитним договором № 0062/08/12 N від 14.03.2008 року ( розмір прав вимоги 2150,99 дол.США), іпотечний договір № 0062/08/12 N (І) від 14.03.2008 за р.№ 932.

04.06.2018 року між ПАТ « Банк Форум» та ТОВ « Компанія з управління активами « Фінекс-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 0062/08/12 N (І) .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки іпотекодержатель від 04.06.2018 року об`єкта нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 - ТОВ « Компанія з управління активами « Фінекс-Капітал».

В обґрунтування позовних вимог позивач щодо визнання іпотечного договору № 0062/08/12-N (1) від 14.03.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Анохіною М.В., зареєстрований в реєстрі за № 932, згідно якого передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 припиненим посилається на виконання основного зобов`язання у повному обсязі шляхом виконання рішення суду.

Разом з тим, з відповідно до договору № 1096-ф про відступлення ( купівлі- продажу) прав вимоги за кредитним договором № 0062/08/12N від 14.03.2008 року ( розмір прав вимоги 2150,99 дол.США).

Позивачем не надано доказів в обґрунтування підстав для визнання іпотечного договору №0062/08-N(l) від 14.03.2008 року припиненим.

Виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 року не є безумовною підставою для визнання іпотечного договору №0062/08-N(l) від 14.03.2008 року припиненим.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Верховний Суд вважає, що банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів кредитного договору у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України, (пункти 49 та 50 постанови від 05.03.2019 року у справі у справі № 5017/1987/2012).

Велика Палата ВС у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку про те, що, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Отже, судова практика відповідно до правової позиції Великої Палати ВС зводиться до того, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Законодавство в першу чергу визначає розмір процентів за неправомірне користування кредитом (чужими коштами) за ставкою визначеною сторонами в договорі. Якщо ж сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти (3%) річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідно ч.2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-939цс15 припинення зобов`язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином.

Суд повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із недоведеність позовних вимог в частині припинення основного зобов`язання відповідно до ст. 17 ЗУ « Про іпотеку».

Оскільки вимоги про припинення обтяження на нерухоме майно та зобов`язання повернути правовстановлюючі документи на нерухоме майно є похідними від вищезазначеної, в задоволенні якої відмовлено, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір з відповідача на користь позивача не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 256, 267, 509, 526, 575, 598, 599 ЦК України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ « Компанія з управління активами « ФІНЕКС-КАПІТАЛ» про визнання договору іпотеки припиненим, п рипинення обтяження на нерухоме майно та зобов`язання повернути правовстановлюючі документи на нерухоме майно - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.02.2021 року.

Суддя: Теслікова І.І.