Вирок № 95011692, 18.02.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/745/20

Провадження № 1-кп/644/170/21

18.02.2021

ВИРОК

Іменем України

18 лютого 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Дашкової К.С.,

прокурора - Крачека Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12019220530002403, № 12020220530001669 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 09.12.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.122 , ч. 2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2019 року в нічний час після 00 години 10 хвилин на дитячому майданчику, розташованому за адресою: м. Харків, вул.Луї Пастера, поблизу будинку №200 між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт, під час якого у обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на вищевказаному дитячому майданчику та знаходячись навпроти потерпілого ОСОБА_2 , який сидів на лавочці, наніс останньому один удар правою стопою в щелепно-виличну ділянку обличчя зліва, від якого ОСОБА_2 впав на землю. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було спричинено наступні тілесні ушкодження: травму кісток обличчя у вигляді перелому вилично-орбітального комплексу з лівого боку зі зміщенням уламків, яка виникла в результаті ударної дії тупого твердого предмета, спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Крім того, 13.08.2020 року близько 22 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку за адресою: м. Харків, 2-й в`їзд Луї Пастера, 45/18, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, під вигаданим приводом попросив у ОСОБА_3 для тимчасового користування належну останньому кофту темно-зеленого кольору. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи при цьому, що не має наміру повертати зазначений одяг неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 , отримав від останнього вищевказану кофту з довгим рукавом та капюшоном, на флісі, темно-зеленого кольору, фірми «Nike», розмір «L», вартістю 425 гривень, тим самим шахрайським шляхом заволодів вищевказаним майном неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 .

Після чого 14.08.2020 року близько о 14 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність , перебуваючи на території автомийки за адресою: м. Харків, бульвар Івана Каркача, 42, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінку попросив у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи при цьому, що не має наміру повертати мобільний телефон потерпілому, отримав від останнього вищевказаний телефон марки iPhone SE Space Gray 64 GB Serial No. НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_1 ,вартістю 4597,80 гривень, тим самим шахрайським шляхом заволодів зазначеним мобільним телефоном.

В подальшомуобвинувачений ОСОБА_1 розпорядився вищевказаним майном на власний розсуд, чим спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в загальному розмірі 5 022 гривень 80 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні злочинів за ч.1 ст.122, ч.2 ст.190 КК України визнав в повному обсязі. Надав суду пояснення, аналогічні викладеному в обвинувальному акті. Не оспорював, що 21.09.2019 року в нічний час після 00 години 10 хвилин перебуваючи на дитячому майданчику, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, поблизу будинку №200 при обставинах, викладених в обвинувальному акті, під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 він наніс останньому один удар правою стопою в щелепно-виличну ділянку обличчя зліва, внаслідок його дій потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. Крім того підтвердив, що 13.08.2020 року при обставинах, викладених в обвинувальному акті, заволодів шляхом обману кофтою з довгим рукавом та капюшоном, на флісі, темно-зеленого кольору, фірми «Nike», розмір «L», вартістю 425 гривень, яка належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 . Крім того, не оспорював, що 14.08.2020 при обставинах, викладених в обвинувальному акті, заволодів шляхом обману мобільним телефоном неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 марки iPhone SE Space Gray 64 GB Serial No. НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_1 , вартість якого складає 4597,80 гривень. Не оспорював, що внаслідок його протиправних дій неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 було спричинено матеріальну шкоду в загальному розмірі 5 022 гривень 80 копійок. При цьому, просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, зазначивши, що положення та наслідки судового розгляду в зазначеному порядку йому зрозумілі. Пояснив, що шкоду, заподіяну злочинами, відшкодував в ході досудового розслідування, щиро кається у скоєному та просить не карати його суворо.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Зазначив, що при вирішені судом питання щодо призначення міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, з положенням ст. 349 КПК України ознайомлений .

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказали, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мають. Зазначили, що при вирішені судом питання щодо призначення міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, з положенням ст. 349 КПК України ознайомлені.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєних кримінальних правопорушеннях, визнання ним кваліфікації його дій, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються за згодою учасників судового розгляду, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним, обмежившись допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинуваченні і ним не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведено та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КПК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я та за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме : ч.1 ст.122, ч.2 ст.190 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та обставину, що пом`якшує його покарання - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті 122 ч.1 КК України та позбавлення волі в межах санкції статті 190 ч.2 КК України. З урахуванням всіх обставин справи при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд вважає за можливе обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралась.

З метою забезпечення виконання вироку та, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає що до набрання вироком законної сили, слід обрати у відношенні обвинуваченого запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу обчислювати початок строку відбування ОСОБА_1 покарання .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Доля речових доказів вирішується судом в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів щодо оплати судовому експерту за рахунок Державного бюджету України витрат за проведення експертизи.

Таким чином, питання щодо стягнення з обвинуваченого судових витрат за проведення експертизи судовим експертом Зєлєніною Є.В. судом не розглядалося.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КК України, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 днів, тобто до 14 квітня 2021 року, та взяти його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18.02.2021 року, тобто з дати фактичного затримання.

Речові докази : кофту з довгим рукавом та капюшоном, на флісі, темно-зеленого кольору, фірми «Nike», розмір «L» та мобільний телефон марки iPhone SE Space Gray 64 GB Serial No. НОМЕР_2 IMEI НОМЕР_1 , передані під розписку на відповідальне зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_4 - залишити останній за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Попова В.О.