Рішення № 95010989, 10.02.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1874/20

Провадження №2/548/209/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого – судді Миркушіна Н.С.,

за участю секретаря судового засідання – Калініченко А.В.,

адвоката – Третяк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно наказу №243-К від 03.08.2020 року вона звільнена з посади фармацевта центральної районної аптеки №135-невідокремленого структурного підрозділу Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» з 12 серпня 2020 року за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням), однак з нею не було здійснено повний розрахунок, чим порушено її право, а тому просить суд стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» на свою користь, не виплачену заробітну плату, компенсацію за не використану відпустку в сумі 28 840,20 грн., та середній заробіток за період з 13.08.2020року по дату винесення судового рішення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Третяк К.П. підтримали позовні вимоги та просила задоволити позов повністю і розглянути справу за відсутності позивача.

Відповідач Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» у судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи керівництво повідомлялось належним чином. Відзив суду не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно наказу №243-К від 03.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звільнена з посади фармацевта центральної районної аптеки №135-невідокремленого структурного підрозділу Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» з 12 серпня 2020 року за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням).

Згідно довідки форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» від 02.10.2020 р., яку формує Пенсійний фонд України відповідно до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Постанова правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1), сума заробітної плати, нарахованої та не виплаченої позивачу відповідачем за період з березня по серпень 2020 року, становить 28 840,20 грн. Страхові внески на всю вказану суму відповідачем не сплачені.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідач вимоги ст.ст. 47, 116 КЗпП України не виконав, повного розрахунку в день звільнення не провів, заробітну плату та компенсацію за не використану відпустку не виплатив, кінцевий розрахунок з позивачем не проведено на дату подання цієї позовної заяви.

На підставі викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі, компенсація за невикористану відпустку в сумі 51 016, 86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Суд зазначає, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13, від 03.07.2013 року у справі № 6-64цс13, від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14.

З моменту звільнення та на момент звернення позивача із позовом до суду у ПОКП «Полтавафарм» існує заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, таким чином підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки.

У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 523/18850/14-ц зроблено висновок, що відповідно до пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок) основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Ураховуючи, що звільнення позивача сталося 12.08.2020 року, середня заробітна плата Позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих за попередні два місяці роботи, а саме за липень і червень 2020 року.

В липні 2020 року було 23 робочих днів, у червні 2020 року 20 робочих днів, всього 43 робочих дні.

Заробітна плата позивача за липень-червень 2020 року становить 10 674, 00 грн (липень 2020 року 5337,00 грн + червень 2020 року 5337,20 грн.) за 43 робочих дні.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача складає: 10 674, 00 / 43 = 248,23 грн.

В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2020 року (наступний день після звільнення) по 10.02.2021року (день винесення рішення судом) з розрахунку 248,23 грн. за кожний робочий день затримки. На час звернення позивача з даним позовом до суду затримка виплати складає 125 робочих дні та сума складає 31 028,75 грн. (248,23 грн. х 125 дні = 31 028,75? грн.).

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 гривень, оскільки позивача звільнено від його сплати при зверненні із позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268,274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити повністю.

Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», ідентифікаційний код 32986923, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 28 840,20 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок гривень двадцять копійок) грн. (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів), а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.08.2020 року по 10.02.2021 року (день винесення рішення судом) у розмірі 31 028,75? грн. (тридцять одну тисячу двадцять вісім гривень сімдесят п`ять копійок) грн. (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів), а всього 59 868, 95 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень дев`яносто п`ять копійок) грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 5337, 20 грн.

Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 , що проживає за адресою, АДРЕСА_1 , РНОКППНОМЕР_1 ,

Представник позивача адвокат Третяк Катерина Павлівна, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

Відповідач Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм», місцезнаходження: вул. Горбанівська 2, c. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 32986923.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2021 року.

Суддя: Н.С.Миркушіна