
Дата документу 19.02.2021 Справа № 554/1451/21
Провадження №1-кс/554/3567/2021
У Х В А Л А
Іменем України
19 лютого 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави – Гольник Л.В.,
при секретарі – Плаксюк І.Ю.,
за участю прокурора – Ковальова С.О.,
захисників –Неминущого П.С., Тарусіної Я.М.,
підозрюваного – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання керівника Харківської обласної прокуратури Фільчакова Олександра Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42021220000000049 від 05.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, розлученого, який є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/1807 від 08.12.2018, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області № 981 від 05.12.2018), зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
в с т а н о в и в:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, визначити заставу у розмірі 500 000 грн.
Вказував, що підозра є обґрунтованою та наявні такі ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказував, що інші менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку, враховуючи ті ризики, які обумовили дане клопотання, а також, що розслідування вказаного провадження триває, необхідно провести рід слідчих (розшукових) дій, зокрема встановити працівника правоохоронного органу, який на даний час невстановлений, важливим є не допустити незаконного впливу на свідків, яких особисто знає підозрюваний. Вважав, що суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного. Наголошував на обґрунтованості підозри та вказував, що вказані ним ризики є наявними.
Захисники у судовому засіданні вказували на наявність провокації з боку правоохоронних органів, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри, вказували, що у клопотанні, а також прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Просили застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний час. Водночас при застосуванні запобіжного заходу просили врахувати позитивну характеристику підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, те, що підозрюваний, має на утриманні малолітню дитину, батьків, які хворіють.
У судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що його було затримано 17.02.2021 року о 13:06 год., саме як зазначено у протоколі про затримання. Щодо зазначеного клопотання вважає, що його провокували працівники правоохоронних органів, підозра є необгрунтованою, гроші він не брав, просив у клопотанні відмовити та застосувати до нього домашній арешт у нічний час.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021220000000049 від 05.02.2021, за фактом вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Встановлено, що адвокат Легеза А.А. та адвокат Шеленін А.І., а також невстановлений на даний час працівник Державного бюро розслідувань, дізнавшись від ОСОБА_2 , що його знайомий ОСОБА_3 працевлаштовується до Державного бюро розслідувань, за невстановлених у теперішній час слідством обставин вступили у злочинну змову між собою з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом обману, а саме: грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 15 000 доларів США, розробивши з цією метою план, згідно з яким вони створюватимуть враження осіб, які шляхом надання неправомірної вигоди члену конкурсної комісії з проведення конкурсів на зайняття вакантних посад працівників Державного бюро розслідувань працевлаштують ОСОБА_3 до Державного бюро розслідувань.
Реалізуючи свій злочинний, корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, не маючи наміру передавати грошові кошти в якості неправомірної вигоди членам конкурсної комісії з проведення конкурсів на зайняття вакантних посад працівників Державного бюро розслідувань, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 14.02.2021 об 11.30, знаходячись у приміщенні ресторану «Altbier», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці, 14-Б, зустрілись з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та в усній формі повідомили ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про те, що у разі надання їм грошових коштів у сумі 15000 доларів США вони здатні надати неправомірну вигоду члену конкурсної комісії з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань та працевлаштувати ОСОБА_3 до Державного бюро розслідувань. Окрім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 про те, що для того, щоб розпочати йому допомагати у питанні працевлаштування до Державного бюро розслідувань, він повинен надати їм частину обумовленої суми у розмірі 1000 доларів США.
Після цього ОСОБА_3 14.02.2021 об 13:05, знаходячись у приміщенні ресторану «Altbier», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 14.02.2021 складало 27 830 гривень.
Заволодівши таким чином частиною грошових коштів ОСОБА_3 у сумі 1000 доларів США, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомили, що нібито після зустрічі з членом конкурсної комісії з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань вони повідомлять ОСОБА_3 , де і коли він повинен буде передати їм іншу частину грошових коштів.
17.02.2021 о 10.30 ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив йому завідомо неправдиві відомості про те, що питання його працевлаштування до Державного бюро розслідувань вирішено позитивно, у зв`язку з чим він повинен у цей же день о 13.00 у супермаркеті «РОСТ», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142 А, передати йому та ОСОБА_1 другу частину раніше обумовленої суми грошових коштів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 у великих розмірах, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, з корисливим мотивом та метою, 17.02.2021 о 13.00, знаходячись на третьому поверсі супермаркету «РОСТ», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142 А, незаконно отримали від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 14 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 17.02.2021 складало 389 620 грн. Однак, безпосередньо після одержання від ОСОБА_3 вказаних грошових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , побачивши і зрозумівши, що до них підходять працівники правоохоронних органів, усвідомивши неможливість розпорядження отриманими грошовими коштами, ОСОБА_1 кинув їх на стіл з метою позбутися.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, вчинили усі дії, які вважали необхідними для заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 у загальній сумі 15000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 17.02.2021 складало 417 450 грн., та у 367 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і, відповідно, є великим розміром, однак не довели свій злочин до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки на місці вчинення злочину були затримані працівниками правоохоронного органу.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, а саме – закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
17.02.2021 о 13.06 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України відразу після вчинення злочину.
18.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена 18.02.2021 року органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозра за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 р., п. 32, Series A, N 182).
При цьому факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
В матеріалах доданих до клопотання містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: заявою про злочин ОСОБА_3 від 05.02.2021; показаннями потерпілого ОСОБА_3 ; показаннями свідка ОСОБА_2 ; протоколом затримання підозрюваного від 17.02.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, а саме – закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Суд бере до уваги той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться та заплановані проведення низки слідчий дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Той факт, що у разі засудження ОСОБА_1 за вчинення даного кримінального правопорушення судом може бути застосоване покарання у виді позбавленні волі строком від 3 до 8 років, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у майбутньому та у зв`язку з чим підозрюваний може впливати на свідків та учасників процесу у даному кримінальному провадженні.
Так однієї тільки обіцянки підозрюваного не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення тяжкого корупційного злочину.
Зокрема, особи які приймали участь в контролі за вчиненням злочину та документували злочинну діяльність ОСОБА_1 мешкають на території Харківської області, що вказує на те, що наявний ризик, що ОСОБА_1 , може впливати на вказаних осіб та схиляти їх до зміни показань на свою користь, що може перешкодити встановленню істини у справі, а також використовуючи свої зв`язки в адвокатському середовищі впливати на потерпілих, свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, з якими він міг мати зв`язки з метою отримання відомостей щодо ходу проведення конкурсу на вакантні посади до Державного бюро розслідувань.
Тому слідчий суддя приходить до висновку, що існують реальні підстави вважати, що, знаходячись на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від слідства та суду.
Водночас, слідчий суддя вважає, що позитивна характеристика, міцні соціальні зв`язки, наявність малолітніх дітей, не здатні запобігти тим ризикам, які встановлені під час судового розгляду.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначати розмір застави, який повинен бути достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладеного на нього обов`язків, а також не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 , потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З огляду на наявність вказаних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про те, інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до підозрюваного з наступних причин: особисте зобов`язання та особиста порука - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та обрання такого запобіжного заходу може спричинити подальше перешкоджання встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні у зв`язку із наявністю ризиків, зазначених вище у клопотанні; застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу; домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вказаним вище ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, до 18.04.2021 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 13.06 год. 18.02.2021 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень у національній грошовій одиниці.
Виконання даної ухвали покласти на Державну установу «Харківський слідчий ізолятор».
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 , потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м.Полтави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Л.В.Гольник
Судове рішення № 95010883, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 19.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/1451/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: