Рішення № 95009721, 16.02.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3170/20Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Орлова О.В.,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” до Акціонерного товариства ,,Одеська ТЕЦ” про стягнення 7014784,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3170/20, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 01.12.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2020 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.12.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 8 днів до 19.01.2021 р.; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 16.02.2021 р.

Позивач повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в якому ухвалено рішення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та письмовим клопотанням позивача, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.02.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Акціонерне товариство ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” (далі – АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства ,,Одеська ТЕЦ” (далі – АТ ,,Одеська ТЕЦ”) про стягнення заборгованості у розмірі 7014784,31 грн, з яких 5147044,49 грн основного боргу, 1446868,23 грн пені, 260934,91 грн 3% річних, 149056,20 грн інфляційних нарахувань, 10880,48 грн збитків, вказуючи на несвоєчасне та неповне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 30.10.2018 р. № 7002/18-КП-23 в частині оплати вартості поставленого в період з листопада 2018 р. по березень 2019 р. природного газу.

Обґрунтовуючи позов, АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” посилається на приписи ст.ст.20,173-175,193,216-218,230-232,264-265 ГК України, ст.ст.11-16,509,526,530,549, 610-612,623,625,629,655,692,712 ЦК України, ст.ст.1,3 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.11 Закону України ,,Про ринок природного газу”, розділ VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2496 (із змінами), постанову Верховного Суду від 24.01.2018 р. по справі № 910/24266/16, лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97-р, умови названого вище договору та додаткових угод №№ 1-5 до нього, акти приймання-передачі природного газу, відомості щодо здійснених відповідачем оплат, акт-претензію від 17.05.2019 р. № 26-1398-19 та перерахунок від 18.12.2019 р. № 26/5-4804-19 з доказами їх отримання відповідачем тощо.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги про стягнення 5147044,49 грн основного боргу, 260934,91 грн 3% річних, 86404,53 грн інфляційних втрат, нарахованих на борг за січень та березень 2019 р., 10880,48 грн збитків. При цьому АТ ,,Одеська ТЕЦ”: вказує на те, що розмір інфляційних втрат, нарахованих на борг за лютий 2019 р., складає 62029,87 грн; просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, нарахованої за зобов`язаннями за грудень 2018 р. – лютий 2019 р., застосувавши наслідки пропуску позовної давності; просить зменшити розмір нарахованої за зобов`язаннями за березень 2019 р. пені в сумі 701869,48 грн на 90% у зв`язку із скрутним фінансовим становищем.

АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” у відповіді на відзив не погоджується із доводами АТ ,,Одеська ТЕЦ”, викладеними у відзиві на позовну заяву, підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Так, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, наведену в постановах від 05.07.2019 р. по справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 р. по справі № 905/21/19, позивач зауважує, що при здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань до початкової заборгованості включається вартість боргу, яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період. Також АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” вказує, що: в п.10.3 договору постачання природного газу від 30.10.2018 р. № 7002/18-КП-23 сторони збільшили позовну давність, у т.ч. щодо стягнення пені, до п`яти років; відповідно до ст.617 ЦК України відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань; зменшення розміру пені призведе до зловживань з боку відповідача та неврахування інтересів позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

30.10.2018 р. між ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” (Постачальник) та ПАТ ,,Одеська ТЕЦ” (Споживач) укладено договір № 7002/18-КП-23 постачання природного газу (Договір), згідно якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору (п.1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2018 р. № 2).

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п.п.1.2 Договору та додаткової угоди № 2 до нього).

Постачальник передає Споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 4610 тис. куб. м… (п.2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2018 р. № 2).

Приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7 Договору).

Ціна за 1000 куб. м газу з 01 листопада 2018 року становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн… (п.5.2 додаткової угоди від 05.11.2018 р. № 1 до Договору).

Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4 Договору).

Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п.10.3 Договору та п.9.3 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 р. по 31 жовтня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.12.1 Договору).

Додатковою угодою від 05.11.2018 р. № 1 до Договору викладено, зокрема, п.12.1 останнього в наступній редакції: ,,Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 р. до 30 листопада 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення”.

Додатковою угодою від 28.11.2018 р. № 2 Договір викладено в новій редакції, зокрема: п.2.1 Договору: ,,Постачальник передає Споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 3466119 куб. м…”; п.4.2 Договору: ,,Ціна за 1000 куб. м газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього разом з податком на додану вартість – 7482,61 грн…”; п.4.3 Договору: ,,Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу”; п.5.1 Договору: ,,Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу”; п.11.1 Договору: ,,Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення”.

Додатковою угодою від 26.03.2019 р. № 5 до Договору здійснено по тексту останнього заміну ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” на АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України”.

На виконання Договору Постачальником протягом листопада 2018 р. – березня 2019 р. поставлено Споживачу природний газ на загальну суму 25579765,55 грн з ПДВ, а саме: у листопаді 2018 р. – 485,696 тис. куб. м на суму 3634274,71 грн; у грудні 2018 р. – 750,751 тис. куб. м на суму 5617578,44 грн; у січні 2019 р. – 903,558 тис. куб. м на суму 6760973,93 грн, у лютому 2019 р. – 731,114 тис. куб. м на суму 5470642,39 грн, у березні 2019 р. – 547,442 тис. куб. м на суму 4096296,08 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 р., від 31.12.2018 р., від 31.01.2019 р., від 28.02.2019 р., від 31.03.2019 р.

Договір, додаткові угоди та акти приймання-передачі природного газу підписано уповноваженими представниками, скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що оплату вартості природного газу здійснено несвоєчасно та не в повному обсязі (в сумі 20432721,06 грн), доказом чого є бухгалтерська виписка по рахунку відповідача, Постачальник подав до господарського суду позов у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу.

При цьому АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки за Договором та поставлено в листопаді 2018 р. – березні 2019 р. природний газ на загальну суму 25579765,55 грн з ПДВ, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами приймання-передачі природного газу.

В свою чергу АТ ,,Одеська ТЕЦ” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, ст.193 ГК України, п.6.1 Договору та п.5.1 Договору в редакції додаткової угоди від 28.11.2018 р. № 2 несвоєчасно та не в повному обсязі оплатило 20432721,06 грн вартості природного газу, про що свідчить бухгалтерська виписка по рахунку відповідача та не заперечується останнім.

Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 5147044,49 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного та неповного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого природного газу за Договором, господарський суд дійшов висновку, що АТ ,,Одеська ТЕЦ” має сплатити:

- 260934,91 грн 3% річних, нарахованих за період з 26.01.2019 р. по 31.08.2020 р., що вірно відображено в розрахунку ціни позову;

- 148434,40 грн інфляційних втрат, з яких: 12869,01 грн нараховано на суму 1429889,90 грн (січень 2019 р.) за період з 01.03.2019 р. по 31.03.2019 р. (березень 2019 р.) (відповідачем визнано позовну вимогу в цій частині); 44412,36 грн – на суму 4441236,01 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.04.2019 р. по 30.04.2019 р. (квітень 2019 р.); 20806,18 грн – на суму 2972311,08 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р. (травень 2019 р.); -13550,92 грн – на суму 2710184,20 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.06.2019 р. по 30.06.2019 р. (червень 2019 р., в якому мала місце дефляція); -14900,08 грн – на суму 2483347,02 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.07.2019 р. по 31.07.2019 р. (липень 2019 р., в якому мала місце дефляція); -6888,35 грн – на суму 2296115,90 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.08.2019 р. по 31.08.2019 р. (серпень 2019 р., в якому мала місце дефляція); 12823,01 грн – на суму 1831859,15 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.09.2019 р. по 30.09.2019 р. (вересень 2019 р.); 7811,05 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.10.2019 р. по 31.10.2019 р. (жовтень 2019 р.); 11516,62 грн (лютий 2019 р.) за період з 01.11.2019 р. по 31.08.2020 р. (листопад 2019 р. – серпень 2020 р.); 73535,52 грн – на суму 4096296,08 грн (березень 2019 р.) за період з 01.05.2019 р. по 31.08.2020 р. (травень 2019 р. – серпень 2020 р.) (відповідачем визнано позовну вимогу в цій частині).

Відтак, позов про стягнення 3% річних слід задовольнити в повному обсязі, а про стягнення інфляційних нарахувань – частково, у зв`язку з допущеними арифметичними помилками в розрахунку.

Викладені у відповіді на відзив посилання АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” щодо можливості нарахування інфляційних втрат на заборгованість, визначену з урахуванням індексу інфляції за попередній період, господарський суд вважає правильними, проте в даному випадку здійснює нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу без урахування індексів інфляції за попередній період, оскільки ні в тексті позову, ні в доданому до нього розрахунку не йдеться про те, що позивач відмовляється від існуючої в нього ділової практики та нараховуватиме інфляційні втрати, враховуючи показники інфляції попередніх періодів.

Додатковою угодою від 14.03.2019 р. № 3 до Договору встановлено, що: п.п.2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 пп.3.9.2 п.3.9, п.п.3.13, 5.7, абз.5 пп.5 п.6.2, пп.8 п.6.2, пп.4 п.6.3, абз.3 пп.2 п.6.4 цього Договору застосовуються сторонами з 01.03.2019 р...

Відповідно до п.3.13 Договору, викладеного в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п.5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п.3.13.1 Договору, викладеного в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2); якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу… (п.3.13.2 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п.3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб. м) та замовлених обсягів, визначених п.2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії… (п.5.7 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Споживач зобов`язаний: …відшкодувати Постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 цього договору… (п.6.2 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Постачальник має право: …вимагати від Споживача відшкодування Постачальнику збитків, що виникли через порушення Споживачем умов пункту 2.1 цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних Споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених (п.6.3 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” відповідно до п.5.7 Договору, викладеного в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2, надіслано на адресу АТ ,,Одеська ТЕЦ” акт-претензію від 17.05.2019 р. № 26-1398-19 з урахуванням перерахунку від 18.12.2019 р. № 26/5-4804-19 з вимогою про відшкодування збитків в розмірі 10880,48 грн, про що свідчать описи вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштових відправлень.

Підставою для оформлення цих документів стало замовлення АТ ,,Одеська ТЕЦ” в березні 2019 р. природного газу в обсязі 595 тис. куб. м, в той час як відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р. відповідачем фактично спожито 547,442 тис. куб. м.

Розрахунок збитків здійснено наступним чином: 47,558 тис. куб. м (різниця між фактичним обсягом використаного природного газу та замовленого природного газу) х 7482,61 грн (ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ) = 355857,97 грн (вартість недовикористаного обсягу природного газу). Подвійна облікова ставка НБУ від 355857,97 грн за період з 01.03.2019 р. по 31.03.2019 р. складає 10880,48 грн.

З огляду на викладене, те, що фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу (547,442 тис. куб. м) менший від замовленого (595 тис. куб. м), те, що різниця між ними (47,558 тис. куб. м) складає більше 5% від замовленого обсягу газу, а також те, що позивачем дотримано вимоги п.5.7 Договору, викладеного в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2 в частині надсилання відповідачу акту-претензії та перерахунку щодо відшкодування збитків, позовна вимога про стягнення 10880,48 грн збитків, яка визнається відповідачем, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.8.2 Договору).

У разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2 Договору, викладений в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2).

Що стосується пені, нарахованої за період з 26.01.2019 р. по 31.08.2020 р., то її розмір становить 1446868,23 грн, що вірно відображено в розрахунку ціни позову, проте стягнення цих коштів у повному обсязі унеможливлюється наступним.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається КП ,,Теплопостачання м. Одеси”. Здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію. Борг КП ,,Теплопостачання м. Одеси” перед АТ ,,Одеська ТЕЦ” складає 623041920,19 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за вересень 2020 р., доданим до відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги наведене, те, що АТ ,,Одеська ТЕЦ” оплачено більшу частину вартості придбаного ним природного газу, те, що АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, господарський суд зменшує належну до стягнення пеню на 30% від нарахованого її розміру, а саме до 1012807,76 грн. Зменшення пені більше, ніж на 30%, суд вважає неможливим, т.я., по-перше, враховує майнові інтереси позивача, який чекає повної сплати боргу біля двох років, по-друге, АТ ,,Одеська ТЕЦ” теж не позбавлено права на нарахування пені під час пред`явлення позову про стягнення вартості природного газу до КП ,,Теплопостачання м. Одеси”, а, по-третє, АТ ,,Одеська ТЕЦ” є суб`єктом господарювання, який на власний ризик веде підприємницьку діяльність та повинен нести негативні наслідки своїх неправомірних дій.

Твердження АТ ,,Одеська ТЕЦ” про пропуск встановленого ст.258 ЦК України строку позовної давності в один рік щодо нарахування пені господарський суд вважає безпідставними, тому що в п.10.3 Договору та п.9.3 Договору, викладеного в новій редакції в додатковій угоді від 28.11.2018 р. № 2, сторони збільшили позовну давність для стягнення пені до п`яти років.

За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір” у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті, який відбувся 19.01.2021 р., визнано позов частково, позивачу слід повернути з державного бюджету 41289,48 грн, тобто 50% судового збору, сплаченого за подачу позову в частині визнаної відповідачем суми заборгованості (5147044,49 грн основного боргу, 260934,91 грн 3% річних, 86404,53 грн інфляційних нарахувань, 10880,48 грн збитків).

Решта 63922,94 грн судового збору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, покладаються на АТ ,,Одеська ТЕЦ”.

Часткове стягнення пені на розподіл судових витрат не впливає.

Керуючись ст.ст.129,130,232,233,238,240,241 ГПК України, ст.7 Закону України ,,Про судовий збір”, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства ,,Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29, код 05471158) на користь Акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 5147044/п`ять мільйонів сто сорок сім тисяч сорок чотири/грн 49 коп. основного боргу, 1012807/один мільйон дванадцять тисяч вісімсот сім/грн 76 коп. пені, 260934/двісті шістдесят тисяч дев`ятсот тридцять чотири/грн 91 коп. 3% річних, 148434/сто сорок вісім тисяч чотириста тридцять чотири/грн 40 коп. інфляційних нарахувань, 10880/десять тисяч вісімсот вісімдесят/грн 48 коп. збитків, 63922/шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять дві/грн 94 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Повернути Акціонерному товариству ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) 41289/сорок одну тисячу двісті вісімдесят дев`ять/грн 48 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 23.10.2020 р. № 0000011053, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/3170/20.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 лютого 2021 р.

Суддя Л.В. Лічман