Рішення № 95009561, 19.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2021Справа № 910/4633/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

про стягнення 99000,00 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення 99000,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Так, у процесі розгляду справи відповідач змінив місцезнаходження, що встановлено судом під час винесення рішення у справі, однак відповідач відповідну заяву до суду про зміну місцезнаходження не подавав.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 09.04.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розгляд даної справи здійснювався судом з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України (у редакції, чинній до 17.07.2020 року).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 між позивачем, як страховиком, та ТОВ «Леон Трак», як страхувальником та вигодонабувачем, укладено договір № 176794а9д добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Audi Q8, державний номер НОМЕР_1 .

15.09.2019 на автомобільному шосе Дніпро-Хутірське Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки ЗАЗ-21063, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортним засобом марки Audi Q8, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 у справі № 175/3701/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.09.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату згідно із умовами договору від 24.06.2019 № 176794а9д.

Відповідно до звіту від 30.09.2019 № 56/09/19 про оцінку вартості матеріального збитку, причиненого власнику колісного транспортного засобу марки Audi Q8, державний номер НОМЕР_1 , становить 274299,64 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Audi Q8, державний номер НОМЕР_1 , визначена відповідно до вказаного звіту, рахунку на оплату від 20.09.2019 № 1542 на суму 248804,47 грн. з ремонтною калькуляцією Audatex від 30.09.2019 року.

На підставі вищевказаного рахунку позивач визначив розмір страхового відшкодування в розмірі 248804,47 грн. відповідно до страхового акту від 01.10.2019 № ARX2502782 із розрахунком страхового відшкодування.

Також позивач на підставі рахунку на оплату від 30.10.2019 № 1738 визначив у страховому акті від 11.11.2019 № ARX2513394 додаткову суму страхового відшкодування в розмірі 8933,10 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 02.10.2019 № 601275 позивач виплатив на рахунок СТО суму страхового відшкодування в розмірі 248804,47 грн.

На підтвердження звернення до відповідача з вимогою щодо виплати страхового відшкодування позивач надав регресну вимогу від 06.12.2019 № 2726АХА/АГ, однак доказів направлення вказаної вимоги відповідачу матеріали справи не містять.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АО/1853449 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Відтак рахунок на оплату від 20.09.2019 № 1542 з ремонтною калькуляцією Audatex підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Audi Q8, державний номер НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, завданих 15.09.2019 внаслідок ДТП, оскільки позивачем були понесені витрати, необхідні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), саме у сумі 248804,47 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

Як вбачається із полісу № АО/1853449, розмір франшизи становить 1000 грн., яку позивач вирахував із суми страхового відшкодування при звернені із даним позовом до суду (100000 грн. - 1000 грн. = 99000 грн.).

Отже, виходячи зі встановленого полісом № АО/1853449 ліміту страхової суми за шкоду майну в розмірі 100000 грн., позивачем правомірно визначено суму страхового відшкодування в розмірі 99000 грн.

Щодо обставини відсутності в матеріалах справи доказів звернення позивача з заявою про виплату страхового відшкодування до відповідача, суд зазначає наступне.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (пункт 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Таким чином попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика (або МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 276/752/16-ц.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (03143, м. Київ, вул. Академіка Лебедєва, 1, корп. 7, прим. 175; ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 99000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн. відшкодування матеріальної шкоди, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова